Спорідненим з ціновою дискримінацією є дещо інший спосіб захоплення споживчого надлишку – стратегія двокомпонентного тарифу. Вона полягає у тому, що споживач сплачує за певне благо як таке, а потім повинен платити окрему суму за кожну додаткову одиницю товару, яку він бажає спожити. Наприклад, телефонна компанія встановлює місячну абонентську плату плюс окрему плату за кожну розмову. Або інший приклад – споживач платить за вхід до парку і окремо сплачує за користування кожним з атракціонів.

Коли фірма не може застосувати цінову дискримінацію, вона може збільшити прибуток, застосовуючи торгівлю комплектами. Комплектуються товари високого попиту з тими, що купуються погано. Може бути мішане комплектування, коли товари продаються поодинці і в комплекті, причому ціна товару в комплекті менша. Таку стратегію застосовують ресторани, пропонуючи комплексні обіди і страви з меню на вибір. Різновидам комплектування є продаж основного товару разом з супутнім доповнювачем (копіювальна машина і папір, черевики і крем для взуття).

Розділ 2. Аналіз ціноутворення в різних системах ринку

2.1. Аналіз ціноутворення на конкурентному ринку в Україні (на прикладі ринку цукру)

Після періоду нестабільності в листопаді-грудні минулого року ціни знову почали знижуватися. Негативна цінова тенденція на ринку відновилася зі стабілізацією політичної й економічної ситуації в країні на тлі достатньої кількості пропозицій цукру на ринку, – експерти відділу аналізу ринків банку "Аваль".

Рис. 2.. Попит на ринку цукру [23]

Початок 2004 календарного року для ринку цукру ознаменувалося ростом цін. Компанії, що відновили роботу після новорічних свят, через відсутність на ринку значної частини конкурентів підвищили відпускні ціни. Однак вже в лютому, у міру поновлення торгово-закупівельної діяльності та збільшення кількості пропозицій, ціни на цукор знизилися. У цей період на ринку було зафіксовано збільшення обсягів продажу цукру з боку виробників, які довгий час притримували обсяги в надії на сприятливішу цінову кон'юнктуру ринку. Частково сприяло зниженню цін зменшення постачань контрабандного українського цукру в Росію.

У березні ситуація на ринку почала змінюватися. У першій половині місяця тенденція зниження цін, що зберігалася практично протягом усього лютого, змінилася на протилежну: ціни на цукор почали рости за рахунок різкого скорочення продажу з боку власників великих партій і (чи) збільшення відпускних цін на нього. Аналогічна ситуація на ринку спостерігалася з початку квітня до кінця травня, головним чином, завдяки координованим діям основних гравців, що вели досить стриману політику продажу або ж декларували досить високі ціни. Відсутність великих обсягів на ринку призвів до деякого ажіотажу: покупці цукру активізували закупівлю, намагаючись максимально забезпечити себе обсягами для подальшої переробки і (чи) перепродажу цукру.

Крім того, у міру наближення літнього періоду підвищення цін підтримувалося високим попитом на цукор і з боку виробників морозива та прохолодних напоїв, і з боку компаній, що займаються дрібнооптовим продажем, а також скороченням кількості пропозицій дешевого цукру сільгосппідприємствами.

Тим часом, необхідність погашення кредитів, а також зростання цін на паливо змусило багатьох учасників ринку прийняти рішення про продаж готівки для вивільнення коштів і формування запасів палива. Однак очікуваного сезонного сплеску попиту в цей час не відбулося, і ціни на цукор знову почали знижуватися.

Ситуація помітно змінилася лише наприкінці червня – початку липня, коли попит з боку споживачів цукру, в основному виробників морозива і прохолодних напоїв, а також зниження обсягів пропозиції цукру з Держкомрезерву привів до різкого стрибка відпускних цін. Не останню роль отут зіграла й гра на підвищення цін великими операторами ринку, багато хто з яких вирішили підготуватися таким чином до надходження на ринок сирцевого цукру.

У середині липня цінова ситуація на ринку цукру стабілізувалася, після чого, практично до середини серпня, зберігалася негативна цінова динаміка. Очевидно, в основі такої тенденції лежало, насамперед, збільшення пропозиції очеретяного цукру, виробленого в рамках квоти, активізація продажу цукру з Держкомрезерву, а також зростання пропозиції цукру внаслідок очікувань більш глобального зниження цін напередодні нового бурякового сезону.

Чергове зростання цін було відзначено лише наприкінці серпня на тлі малоактивної торгівлі у святковий період. Це в умовах стабільного попиту призвело до деякого ажіотажу на ринку та підвищенню відпускних цін і різкого скорочення пропозиції держкомрезервного цукру. Утім вже в середині вересня надходження на ринок цукру, виробленого з цукрового буряка нового врожаю, зумовило помітне скорочення темпів зростання цін. Хоча компанії, що мають залишки цукру, виробленого у минулому сезоні, намагалися не тільки стримати падіння цін у регіонах, але й у деяких випадках їх збільшити.

Крім того, у жовтні – на початку листопада на ринку відбулася активізація продажу цукру деякими власниками на тлі необхідності поповнення оборотних коштів та деякими змінами на фінансовому ринку в цей період.

Тим часом, багато компаній зайняли вичікувальну позицію, пропонуючи до реалізації лише невеликі партії цукру. При цьому з боку покупців низки областей відзначався інтенсивний попит у зв'язку з необхідністю поповнення вже наявних запасів цукру на тлі досить прийнятних цін.

Різкий стрибок цін на цукор відбувся на початку грудня у зв'язку зі складною політичною й економічною ситуацією в країні, причому багато сезонних факторів, що традиційно впливають на ринок, відійшли на другий план.

Учасники ринку не мали можливості планувати торгово-закупівельну діяльність на більш-менш тривалий період, тому формування відпускних/закупівельних цін здійснювалося залежно від поточної ситуації в регіонах.

Компанії, що займаються перепродажем цукру, відзначали збільшення попиту з боку роздрібної мережі, представники якої, у свою чергу, говорили про збільшення попиту з боку населення. В умовах нестабільності ринку і різких цінових перепадів нерідко прослідковувалися спекулятивні махінації.

Однак в останні тижні 2004 року ціни на цукор знову почали знижуватися. Стабілізація політичної й економічної ситуації в країні на тлі достатньої кількості пропозицій цукру на ринку призвела до поновлення негативної цінової тенденції на ринку.

2.2. Аналіз ціноутворення на ринку природних монополій в Україні

Конкуренція дає можливість вибору найкращого товару і породжує середовище змагальності підприємців, що, врешті-решт, сприяє економічному і технологічному прогресу суспільства. Саме тому держава повинна використовувати всі наданій їй адміністративні важелі впливу для попередження створення монополій, а там, де монополії вже існують