функції попиту рівна –b. Нехай с'(у) – с = const, тобто МС є постійними. Тоді, використовуючи
отримуємо:
Звідси видно, що в даному випадку перевищення ціни над граничними витратами буде постійною величиною, залежною від значення коефіцієнта еластичності. Хай держава встановлює податок t на одиницю випуску. Тоді
оскільки b > 1. Значить тут ціна зросте на величину, що перевищує величину податкової ставки .
Розглянемо ринок досконалої конкуренції при аналогічних передумовах.
Отже, тут ціна знову збільшується на величину податку, тобто вона зросте у меншій мірі, чим при монополії.
Розділ 2. Аналіз ціноутворення на ринку недосконалої конкуренції на ринках олії і цукру
2.1. Аналіз ціноутворення на ринку олійних в Україні в році
У цілому ситуація на олійному ринку торік залишалася нестабільною, і за темпами закупівель насіння підприємствами, і за реалізацією готової продукції.
Однак, починаючи з жовтня, ринок соняшника стабілізувався, демонструючи слабку тенденцію цінового росту аж до кінця 2004 року, – фахівці відділу аналізу ринків банку "Аваль".
Рис. 2.. Попит на ринку насіння соняшника
Початок 2004 календарного року став досить несподіваним для більшості операторів ринку насіння соняшника. Відносно спокійна цінова ситуація, що спостерігалася на ринку під кінець 2003 року, уже на самому початку 2004 року змінилася на досить різке зростання цін, зумовлене збільшенням світових цін на соняшник. У результаті цього українські експортери отримали можливість вигідно експортувати насіння з України, навіть без повернення ПДВ і з урахуванням існуючого 17-процентного мита. Відповідно для залучення обсягів соняшника експортери почали підвищувати закупівельні ціни на насіння, чим викликали суттєвий відтік обсягів надходження сировини на олійнодобувні підприємства. До цього моменту, як мінімум, третину заводів ще не було забезпечено річним запасом сировини та вони мали потребу в придбанні значних за обсягом партій насінь. У результаті сформованої ситуації в січні 2004 року між експортерами насіння і внутрішніми переробниками почалася справжня цінова гонка, як правило, не характерна для періоду, що розглядається.
Ближче до середини лютого підвищення цін на соняшник, досягши цінового максимуму, призупинився. А вже з середини місяця ціни почали поступово знижуватися, в основному під впливом падіння цін на нерафіновану соняшникову олію, й з середини березня до кінця квітня залишалися практично стабільними з незначними коливаннями. Стан невизначеності та пасивності ринку олійних і продуктів переробки, у якому він знаходився в цей період, було зумовлено, у першу чергу, невизначеністю перспектив оподатковування (зокрема, сплати й повернення ПДВ), що стимулювало й експортерів, й переробників знижувати закупівельні ціни.
У травні ріст цін на ринку насіння соняшника відновився, хоча й не був суттєвим: дисбаланс світових і українських цін на насіння привів до значного зниження закупівельної діяльності експортерів. До того ж, протягом літа відбулося зниження попиту на насіння з боку внутрішніх споживачів. І в результаті торгово-закупівельна діяльність на ринку соняшника залишалася досить пасивною аж до кінця літа.
Початок нового МР характеризувався невизначеністю стосовно якості та обсягу врожаю соняшника 2004 року і, як наслідок, цінових орієнтирів нового сезону. Дощові погодні умови призводили до затягування збиральних робіт в основних областях виробництва соняшника і, відповідно, надходжень реальних обсягів насіння на ринок. Показники врожайності й якості соняшника суттєво варіювали в різних областях, і олійнодобувні підприємства не могли чітко визначитися із закупівельними цінами. Крім того, середня по країні врожайність соняшника виявилася нижчою за очікувану, що призвело до погіршення ринкових оцінок загального валового збору соняшника в Україні, а також до ущільнення і без того дефіцитного балансу попиту/пропозиції насіння на /05 МР. До початку 2004/05 МР внаслідок уведення декількох нових олійнодобувних і нарощування потужностей старих підприємств загальна потреба в сировині з боку олійнодобувного сектору України істотно зросла, а врожай виявився на нижчим, ніж у році, склавши усього близько 3,4 млн. тонн. У результаті загальний дефіцит соняшника в /05 МР склав приблизно 1,5 млн. тонн.
Така ситуація неминуче вела до збільшення цін на ринку соняшника, що й відбулося у вересні 2005 року. Однак ріст цін виявився дуже нетривалим. По-перше, підвищення закупівельних цін переробниками не завжди сприяло активізації надходжень насіння на заводи. По-друге, якість пропонованого соняшника була дуже низькою і подальше збільшення цін з економічної точки зору було недоцільним. По-третє, можливість подальшого збільшення закупівельних цін на соняшник істотно обмежувалася низьким попитом і цінами на експортному ринку соняшникової олії. Усе це нарешті привело до відносної стабілізації цін на ринку соняшника в жовтні-грудні, незважаючи на те, що багато заводів мали потребу в безперебійному надходженні великих обсягів насіння.
2.2. Аналіз ціноутворення на ринку цукру України в році
Після періоду нестабільності в листопаді-грудні минулого року ціни знову почали знижуватися. Негативна цінова тенденція на ринку відновилася зі стабілізацією політичної й економічної ситуації в країні на тлі достатньої кількості пропозицій цукру на ринку, – експерти відділу аналізу ринків банку "Аваль".
Рис. 2.. Попит на ринку насіння соняшника
Початок 2004 календарного року для ринку цукру ознаменувалося ростом цін. Компанії, що відновили роботу після новорічних свят, через відсутність на ринку значної частини конкурентів підвищили відпускні ціни. Однак вже в лютому, у міру поновлення торгово-закупівельної діяльності та збільшення кількості пропозицій, ціни на цукор знизилися. У цей період на ринку було зафіксовано збільшення обсягів продажу цукру з боку виробників, які довгий час притримували обсяги в надії на сприятливішу цінову кон'юнктуру ринку. Частково сприяло зниженню цін зменшення постачань контрабандного українського цукру в Росію.
У березні ситуація на ринку почала змінюватися. У першій половині місяця тенденція зниження цін, що зберігалася практично протягом усього лютого, змінилася на протилежну: ціни на цукор почали рости за рахунок різкого скорочення продажу з боку власників великих партій і (чи) збільшення відпускних цін на нього. Аналогічна ситуація на ринку спостерігалася з початку квітня до кінця травня, головним чином, завдяки координованим діям основних гравців, що вели досить стриману політику продажу або ж декларували досить високі ціни. Відсутність великих обсягів на ринку призвів до деякого ажіотажу: покупці цукру активізували закупівлю, намагаючись максимально забезпечити себе обсягами для подальшої переробки і (чи) перепродажу цукру.
Крім того, у міру наближення літнього періоду підвищення цін підтриму-валося високим попитом на цукор і з боку виробників морозива та прохолодних напоїв, і з боку компаній, що займаються дрібнооптовим продажем, а також скороченням кількості пропозицій дешевого цукру сільгосппідприємствами.
Тим часом, необхідність погашення кредитів, а також зростання цін на паливо змусило багатьох учасників ринку прийняти рішення про продаж готівки для вивільнення коштів і формування запасів палива. Однак очікуваного