Цінова дискримінація

курсова робота з мікроекономіки

ЗМІСТ

Вступ

Актуальність теми дослідження. Характерною рисою для загальнодержавних і регіональних ринків в Україні до цього часу можна вважати такий інституційний чинник, як високий рівень монополізації. Тому актуальним є подальше вдосконалення системи державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, оскільки ці суб'єкти найчастіше допускають зловживання монопольним становищем. У зв'язку з цим недосконалою є діяльність щодо структурної перебудови основних товарних ринків, створення рівних умов діяльності для всіх суб'єктів господарювання. Відсутність ефективної системи управління об'єктами державної власності негативно впливає на стан конкурентного середовища, інституційні зміни між суб'єктами економіки.

Одним із головних факторів, який обумовлює масштаби монопольної влади і розміри прибутку монополій, є висота бар'єрів входження на ринки. Під бар'єрами входження на ринки розуміють будь-які фактори й обставини правового, організаційного, технологічного, економічного, фінансового характеру, які перешкоджають новим суб'єктам господарювання вступати наданий товарний ринок і на рівних конкурувати з суб'єктами господарювання, що вже діють на ньому. Ці перешкоди діють також, коли ринок є привабливим з точки зору одержання додаткового прибутку, Мова йде про інституційні фактори входження на ринки, де монополізм присутній досить тривалий час.

Фірма, що діє в умовах ринку досконалої конкуренції, не володіє владою над ціною, вона вимушена продавати весь об'єм випуску за тією ціною, яку пропонує ринок. На ринку недосконалої конкуренції окрема фірма набуває певної (більшої або меншої) влади над ціною, підвищуючи її в порівнянні з конкурентним рівнем з метою максимізації прибутку. Проте якщо фірма використовуватиме цінову дискримінацію, її прибуток виросте. Цінова дискримінація спостерігається там, де фірма призначає різні ціни на один і той же товар для різних груп споживачів, причому відмінності в ціні не обумовлені відмінностями у витратах або якості товару.

Загальноприйнята в світовій літературі класифікація типів цінової дискримінації належить Пігу [18]. Основні проблеми ціноутворення монополії, що використовує дискримінацію, розглянуті в роботах Стіглера, Шмалензі, Адамса і Йеллен. Основними напрямками розвитку теорії цінової дискримінації в сучасній економічній літературі служать дослідження особливостей застосування цінової дискримінації в різних галузях, вивчення використання різних інструментів і умов цінової дискримінації, різні аспекти впливу цінової дискримінації на добробут, а також можливості використання цінової дискримінації в рамках державного регулювання цін. В цілому цінова дискримінація служить швидше загальноприйнятим інструментом аналізу, ніж предметом окремого дослідження.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об’єктом дослідження курсової роботи є теоретичні аспекти мікроекономіки.

Предмет дослідження – цінова дискримінація.

Метою курсової є дослідження цінової дискримінації.

Мета дослідження передбачає виконання таких завдань:

Розділ 1. Поняття цінової дискримінації. Мотиви і умови ефективності цінової дискримінації

Мотив використання системи цінової дискримінації полягає в прагненні фірми, що володіє монопольною владою на ринку, максимізувати прибуток. Призначаючи для всіх покупців єдину ціну, продавець втрачає потенційний прибуток через те, що на ринку залишаються покупці, чия максимальна готовність платити перевищує граничні витрати виробництва товару.

Ухвалюючи рішення про встановлення об'єму випуску і ціни на свою продукцію, що орієнтується на максимізацію прибутку, фірма-монополіст діє таким чином: зрівнюючи свої граничні витрати і граничну виручку, вона визначає кількість товару Qm, яку вироблятиме, а потім через зворотну функцію ринкового попиту P(Q) визначає ціну Pm (рис. 1.1).

Рис. 1.. Площа прямокутника КРmEL означає прибуток монополіста [19, 204]

В даному випадку монополіст продає однорідний товар за єдиною для всіх покупців ціною Pm. Хоча при пануванні на ринку монополії добробут покупців і погіршується в порівнянні з ринком досконалої конкуренції (Рm > Pc, Qm > Qc), їм все ж таки залишається якийсь споживчий надлишок (площа трикутника APEm). Фірма-монополіст, що володіє монопольною владою (Pm > MC(Qm)) і є price-maker, може за допомогою різних способів спробувати захопити частину споживчого надлишку (або навіть його цілком) і тим самим ще більше збільшити власний виграш. При цьому вона, можливо, не встановлюватиме єдину ціну і, можливо, товар перестане бути однорідним. Фірма-виробник може призначити різним покупцям різні ціни на ідентичні товари або послуги, і в цьому випадку говорять, що вона застосовує цінову дискримінацію. Також при здійсненні цінової дискримінації різні одиниці одного товару можуть продаватися за різною ціною одному і тому ж покупцю. Цінова дискримінація може виникнути й у тому випадку, коли різні споживачі придбавають диференційований товар. Прикладом тут може послужити продаж товарів наборами (пакети комп'ютерних програм, комплексні обіди в їдальні і т. д.). Кожний із споживачів може придбати як набір цілком, так і вхідні в нього товари окремо (що, швидше за все, обійдеться дорожче). У випадку з географічною ціновою дискримінацією покупці, що знаходяться на різних відстанях, можуть обслуговуватися за єдиною ціною, але вона є дискримінаційною, оскільки вона не відображає відмінності у витратах (адже в них включаються і транспортні витрати постачальника) по доставці товару кожному із споживачів.

Оскільки фірма в умовах недосконалого ринку володіє ринковою владою, розширення об'єму продажів можливо тільки за рахунок зниження ціни одиниці товару. Функція попиту окремої фірми не є абсолютно еластичною. Додаткова виручка, отримана при продажі додаткової одиниці товару, відображає два ефекти: зростання загальної виручки від продажу ще однієї одиниці товару і зменшення середньої виручки на весь попередній об'єм випуску:

де MR – гранична виручка фірми;

Р – ціна, що призначається фірмою на товар;

Q – об'єм продажів фірми;– |

зміна ціни товару в результаті