Цінова дискримінація - орендований продукт, менш акуратно поводяться з ним, ніж якщо вони купують його, т�...

Курсова робота - Цінова дискримінація

орендований продукт, менш акуратно поводяться з ним, ніж якщо вони купують його, так що фірма вимушена нести додаткові витрати по контролю за акуратним використанням устаткування, що орендується. Інакше товар, що віддається в лізинг, відносно швидко виходить з ладу.*

Фірма може переконати споживачів першого періоду, що зниження цін у подальші періоди не відбудеться. Якщо при цьому фірма дійсно дотримується такої тактики, то в довгостроковому періоді довіра споживачів і високі ціни принесуть їй додатковий прибуток. Такої тактики дотримується, наприклад, алмазний синдикат "Де Бірс". Якщо ж фірма тільки проголошує політику високих цін, але реальна ситуація вимушує її знижувати ціну товару в подальший період, то очікування споживачів щодо стабільності цін сформовані не будуть, і як наслідок, зростання попиту в перший період не відбудеться, політика фірми виявиться неефективною.*

Плановане застарівання товару. В даному випадку фірма може проводити періодичне введення нових продуктів з тієї ж продуктової групи, тоді продукт, випущений у перший період, швидко застаріває, і споживачі змушені знову платити високу ціну, хоч би і за новий продукт.*

Приплив нових споживачів з високими ціновими перевагами даного товару. Приплив нових споживачів, наприклад, відкриття нових ринків збуту, відроджує ринок товару тривалого користування, так що фірмі немає необхідності знижувати ціну в подальший період. Нові споживачі з високими ціновими перевагами створять попит на товар, навіть якщо старі покупці підуть з ринку.

Висновки

Отже, мета будь-якої цінової дискримінації полягає в тому, щоб перевести споживчий надлишок у прибуток фірми (чим у більшому розмірі, тим краще). Досконала цінова дискримінація відбувається тоді, коли фірмі вдається призначити такі ціни, щоб абсолютно весь споживчий надлишок даного ринку перейшов до неї.

Наявність і рівень монопольного прибутку є одним із важливих критеріїв, які визначають висоту бар'єрів входження на ринок і рівень конкурентності ринку. Тому вилучення високого монопольного прибутку повинно бути однією з підстав для розробки системи заходів, спрямованих на зниження бар'єрів входження на відповідні ринки. Він також є одним з показників, на підставі яких визначається наявність або відсутність домінуючого положення на ринку.

В курсовій роботі розглянуті основні проблеми стратегічного ціноутворення фірми по відношенню до покупців – проблеми цінової дискримінації. Крім типів цінової дискримінації, що виділяються в теорії, проаналізовані основні методи цінової дискримінації – двочастинний тариф, взаємопов'язані продажі, фіксація співвідношення кількість/ціна. Встановлено і показано на прикладах, що не дивлячись на те, що цінова дискримінація повинна збільшувати прибуток монополії, на практиці її здійснення пов'язане рядом обмежень, перш за все з різноманітністю переваг споживача, його резерваційними цінами на товари і т. д.

Одним з яскравих прикладів неоднозначності використання схем цінової дискримінації служить парадокс Коуза. Проблема дії сьогоднішньої ціни на завтрашній попит породжує явище міжчасової дискримінації (характерно в основному для ринків інвестиційних товарів і споживчих товарів тривалого користування): сьогодні встановлюється висока ціна, яка знижується (коректується) завтра залежно від величини попиту. Якщо такі коректування цін відбуваються безперервно, то виникає парадокс Коуза: рівність нулю сукупного прибутку фірми. Лізинг устаткування, плановане застарівання товару, відкриття нових сегментів ринку – такі способи подолання цього парадоксу.

Література

Азовс Г.Л. Конкуренция и анализ, стратегия и практика. – М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Опорний конспект лекцій. – К.: Четверта хвиля, 1997. – 224 с. Балацкий Е. Недостатки антимонопольного регулирования // Экономист. – 2004. – №5 – С .47-51. Барр Р. Политическая экономия: В 2-х т. – М.: Международные отношения, 1995. – Т. 1 – 608 с., Т. 2 – 750 с. Биконя С.Ф. Теорія монопольного прибутку в умовах трансформаційних змін в економіці // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 4 (46). – С. 3-17. Борисенко З. Основи конкурентної політики. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. Добрынин А.И. Тарасович Л.С. Экономическая теория. – СПб.: СПбГУЭФ, 1997. Доллан Э. Дж., Линдсей Д.Е. Микроэкономика: Пер. с англ. – СПб.: Санкт-Петербург оркестр, 1994. – 448 с. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2001. – 581 с. Задоя А.О., Зорічний С.В., Кирієнко О.М. Основи економічної теорії. – Д., 1994. Карагадова О.О., Червоньов Д.М. Мікроекономіка: Навч. посіб. – К.: Четверта хвиля, 1997. – 208 с. Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004 . – 416 с. Лукінов І. Економічні трансформації наприкінці XX століття. – К.: Ін-т економіки НАН України, 1997. – С.173. Макконнелл Р., Брю С.Л. Экономикс. – К.: Хагор-Демос, 1993. Маршалл А. Принципы политической экономии: В 3 т.: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1984. Миллъ Дж.С. Основы политической экономии. – М., 1980. – Т. 1. Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. для студентів екон. спец. закл. освіти: У 2 ч. / С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін.; За заг. ред. С. Будаговської. – К.: Основи, 1998. – 518 с. Пигу А. Экономическая теория благосостояния. М., 1985. Т. 1. Савицкая Е.В. Курс лекций по микроэкономике. М., 2002. // www.iet.ru/mipt/2/text/curs micro.htm. Самуэльсон П.Э. Монополистическая конкуренция – революция в теории // Теория фирмы / Под ред. В.М. Гальперина. – СПб.: Экон. шк., 1995. Селигмен Б. Основы течения современной экономической мысли: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1986. Хикс Дж.Р. Годовой обзор экономической теории: теория монополии // Теория фирмы / Под ред. В.М. Гальперина. – СПб.: Экон. шк., 1995. Чемберлин Э. Теория монополистической конкуренции (Реориентация теории стоимости): Пер. с англ. – М.: Экономика, 1996. – 351 с. Шумпетер Й. Теория экономического

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10