Протягом січня-лютого 2006 року закладами побуту області надано платних послуг на 58,5 млн. грн., що в порівнянні з 2005 роком більше на 18,5%. В даний час в області побутові послуги надають 1854 заклади побуту, в тому числі в сільській місцевості – 194. Поряд з цим, забезпеченість сільського населення закладами побуту складає в цілому по області лише 8%. Прийняті плани розвитку мережі по наданню побутових послуг за січень-березень 2006 року у Камінь-Каширському, Старо-Вижівському, Любешівському та Любомльському районах не були виконані.

Установи ветеринарної медицини не додержуються діючого Механізму формування тарифів на платні послуги

Відповідно до плану роботи на І півріччя 2006 року Державною інспекцією з контролю за цінами у Волинській області були проведені перевірки порядку встановлення та застосування тарифів на послуги, що надаються установами ветеринарної медицини. Із 37 установ ветеринарної медицини Волинської області, що надають платні послуги, перевіркою було охоплено 8 суб'єктів господарювання, що становить 22% від загальної кількості підприємств ветеринарної медицини Волинської області.

Розділ 3. Шляхи удосконалення державного регулювання цін в Україні

Гострою проблемою ринкових перетворень в економіці України на сьогодні є реалізація дієвої конкурентної політики. Тоді як результативність конкурентної політики і самої держави, і окремих підприємців залишається недостатньо ефективною. Про це свідчить поступова монополізація найважливіших товарних ринків та суттєві зловживання здобутим монопольним становищем; повсюдне встановлення органами влади адміністративних бар'єрів на шляху розвитку підприємницької діяльності; надзвичайна поширеність проявів недобросовісної конкуренції між суб'єктами господарювання; порушення процедури здійснення економічної концентрації, яка визначена статтею 42 Конституції України та розділами V і VI Закону України "Про захист економічної конкуренції" тощо.

Враховуючи світовий досвід захисту конкуренції у розвинутих ринкових країнах, економічною наукою доводиться необхідність залучення можливостей громадських організацій та професійних об'єднань підприємців до процедури регулювання конкуренції, що, на думку фахівців, може суттєво підвищити ефективність конкурентної політики.

Більш ніж віковий досвід конкурентної політики розвинених ринкових країн свідчить, що найважливіші для суспільства рішення не можна доручати одному державному органу. Потрібні перехресні повноваження окремих структур з додатковим громадським контролем їх діяльності. Так, якщо взяти для прикладу окрему західноєвропейську країну, то там, як правило, рішення з питань конкурентної політики формують декілька відповідних органів. Один розслідує порушення, другий приймає рішення, але існує ще третя недержавна структура, яка дає незалежну оцінку тому, що відбувається у сфері конкуренції . До того ж важливий регулюючий вплив на кожну країну здійснюють відповідні інституції загальноєвропейського рівня.

Так, наприклад, у Бельгії Служба з конкуренції, яка є незалежним підрозділом Міністерства економічних відносин, лише проводить розслідування і відповідає за виконання відповідних рішень. Рада з питань конкуренції, де голова і його заступник є професійними суддями, ухвалює рішення і може також ініціювати проведення розслідувань. Крім того, функціонує Комісія з питань конкуренції – дорадчий консультативний орган, який представляє позицію працівників промисловості, сільського господарства, комерційних структур, ремісників і споживачів. За власною ініціативою ця комісія висловлює узагальнене міркування громадськості з приводу питань, які виникають у сфері конкуренції.

У багатьох країнах, крім того, функціонують спеціальні суди для розгляду справ про порушення конкурентного законодавства. Так, у Німеччині проблеми конкуренції вирішують Федеральне картельне відомство та Федеральне міністерство економіки, а незалежну оцінку подіям у сфері конкуренції дає Комісія з питань монополій . Але, крім того, при вищих судах земель і у Федеральному верховному суді створюються Сенати з питань картелів, тобто спеціалізовані суди, які приймають відповідні рішення.

У сфері природних монополій працюють спеціальні регулюючі комісії, які жорстко контролюють техніко-економічні параметри діяльності підприємств, ліцензують їх, накладають суттєві санкції за порушення. Особливо багато таких комісій у Великій Британії. До того ж тут крім розгалуженої системи органів захисту конкуренції і комісій регулювання природних монополій, у структурі парламенту працює спеціальна комісія, яка є провідником між цими органами і парламентом.

Крім того за кожною державою-членом ЄС спостерігає відповідний директорат Європейської комісії, який опікується питаннями конкуренції в межах усієї спільноти. І якщо національні відомства порушують загальновизнані вимоги правил конкуренції, то цей директорат має здійснювати відповідні заходи впливу. Таким чином перехресний контроль взаємопов'язаних органів однієї країни і суттєвий наддержавний вплив ЄС системно гарантують високу ефективність рішень з питань конкуренції.

В Україні всі повноваження у сфері захисту конкуренції покладені на Антимонопольний комітет України. Він не тільки розслідує порушення, накладає санкції і контролює виконання рішень, але й готує нормативні акти із зазначених питань. За відсутністю більшості комісій з регулювання природних монополій, він же припиняє порушення і у цій сфері.

Отже, для того, щоб демонополізувати цей процес, доцільним є створення громадського дорадчо-консультативного органу, який би висловлював ставлення громадськості до питань конкуренції. В першу чергу, це повинна бути оцінка того, що відбувається у сфері конкуренції, з позицій бізнесової сфери і споживачів, як це зроблено у європейських країнах. Точніше, це повинен бути орган, який однаково захищає інтереси державних і приватних комерційних структур у питаннях конкуренції. Зрозуміло, що повинні враховуватись також інтереси споживачів та держави в цілому.

Організацію такого органу повинна взяти на себе держава. Вона має створити для нього стартові матеріальні умови, а в подальшому поточне фінансування доцільно передати професійним об'єднанням підприємців. Цей дорадчий орган повинен