РЕФЕРАТ

на тему:

“Еластичність попиту по ціні та її фактори. Цінова еластичність”

Згідно із законом попиту, споживачі при зниженні ціни будуть купувати більше продукції. Однак ступінь реакції споживачів на зміну ціни може значно варіюватись від продукту до іншого продукту. Більше того, реакція споживачів стосовно однієї і тієї ж продукції варіюється при зміні цін в різних межах.

Економісти вимірюють ступінь чуткості, чи чутливості, споживачів до зміни ціни продукції, використовуючи концепцію цінової еластичності попиту.

Еластичність - це чутливість однієї економічної змінної до зміни іншої економічної змінної, її здатність реагувати на цю зміну

Для попиту на деякі продукти характерна відносна чутливість споживачів до зміни цін; невеликі зміни в ціні спонукають до значних змін в кількості купуємої продукції. Попит на такі продукти називають еластичним. Що стосується інших продуктів, споживачі відносно нечутливі до зміни ціни на них, тобто суттєва зміна в ціні веде лише до невеликої зміни в кількості покупок. В таких випадках попит нееластичний.

Ступінь цінової еластичності чи нееластичності попиту економісти вимірюють при допомозі коефіцієнта Еd , який вираховується:

Еd =процентна зміна кількості питаємої продукції / процентна зміна ціни.

Процентні зміни вираховується шляхом ділення величини зміни в ціні на першопочаткову ціну і, слід за цим, зміни в кількості питаємої продукції на ту кількість продукції, на яку попит був спочатку. Тому формулу можна представити так:

Еd =(зміна кількості питаємої продукції / першопочаткова кількість продукції) / (зміна ціни / першопочаткова ціна)

Чому вирівнюється еластичність в процентах? Падіння ціни з 3 до 2 дол. Привело до того що споживачі підняли свої покупки з 60 до 100 одиниць, тобто споживачі дуже чутливі до зміни ціни, і попит таким чином є еластичним. І дійсно, зміна ціни на 1 одиницю привела до зміни кількості продукції в 40 одиниць. Якщо ж долари перевести в центи то зміна ціни на 100 центів привели б до зростання попиту на ті ж 40 одиниць, що породжує уяву про нееластичність. Тому і використовують процентне вимірювання, щоб запобігти подібних проблем. В даному випадку падіння ціни склало 33%, чи ми вимірюємо його в дол. (1 дол. / 3 дол.), чи в центах (100 центів / 300 центів).

В зв’язку з тим, що крива попиту, яка має спадний характер, демонструє зворотну залежність між ціною і кількістю продукції ціновий коефіцієнт еластичності попиту завжди буде мати негативне значення. Наприклад, коли ціна падає, то кількість продукції зростає. Це означає, що чисельник в нашій формулі буде позитивним, а знаменник – негативним, даючи в результаті негативний (від’ємний) коефіцієнт. І навпаки, при збільшенні ціни чисельник буде негативним, але знаменник – позитивним, що знову нам дає негативний коефіцієнт.

Економісти взяли за правило ігнорувати від’ємний знак.

Інтерпретація формули. Попит являється еластичним, якщо дана процентна зміна ціни веде до більшої процентної зміни кількості питаємої продукції. Отже, при еластичному попиті коефіцієнт еластичності більше 1. Наприклад, при зниженні ціни на 2% ріст попиту змінився на 4%. В результаті отримаємо 2. (4 / 2).

При нееластичному попиті коефіцієнт буде нижчим 1. Наприклад, зниження ціни на 3% привело до росту кількості питаємої продукції на 1%, попит нееластичний, тому що в результаті маємо 1/3. Також слід розрізняти одиничну еластичність, коли коефіцієнт еластичності дорівнює 1.

Еластичний попит – невеликі зміни в ціні призводять до великих змін в об’ємі покупки.

Нееластичний – зміна ціни веде лише до невеликої зміни кількості покупок.

Абсолютно нееластичний попит – зміни ціни не приводять до жодної зміни в кількості питаємої продукції - тільки певна кількість продукції незалежно від ціни (графік 1).

Абсолютно еластичний попит – споживачі абсолютно чутливі до зміни ціни (графік 2).

ОСОБЛИВІСТЬ: в процесі застосування формули цінової еластичності виникає затруднення. Розглянемо його на прикладі: при вирахуванні коефіцієнта еластичності попиту на зерно, в ціновому інтервалі від 5 до 4 дол., згідно даних таблиці 1, ми опиняємося перед проблемою – яку ж із двох комбінацій характеристик ціни і кількості продукції (5дол. – 2000ц, чи 4 дол. – 4000ц) взяти за базову для підрахунку процентних змін, які використовуються в формулі.

Таблиця 1

(1) Кількість очікуваної на протязі тижня продукції (од.) | (2) Ціна за центнер (дол.) | (3) Загальна виручка (витрати покупців) (дол.) | (4) Оцінка по показнику загальної виручки | (5) Коефіцієнт еластичності

2 000 | 5 | 10 000 | Еластичність | (2000 / (6000/2)) / (1/(9/2) = 3,00

4 000 | 4 | 16 000 | Еластичність | (3000/(11000/2)) / (1(7/2)) =1,91

7 000 | 3 | 21 000

11 000 | 2 | 22 000 | Еластичність | (4000/(18000/2) / (1/(5/2) =1,11

16 000 | 1 | 16 000 | Нееластичність | (5000/(27000/2)) / (1/(3/2) =0,56

Наш вибір вплине на результат. Виходячи із комбінації 5 дол. – 2000ц, ми побачимо, що процентне зменшення ціни складе 20% ((5-4)/5), а процентне збільшення кількості продукції – 100%((4000-2000)/2000). Підставивши ці дані в формулу ми отримаємо результат, який дорівнює 5 (100/20). Проте, виходячи із комбінації 4 – 4000, ми побачимо, що процентне збільшення ціни складе 25%, а процентне зменшення кількості продукції - 50%. Коефіцієнт = 2 (50/25). Хоча і в одному, і в другому випадках попит еластичний, проте ми маємо різну ступінь еластичності. Для запобігання цього затруднення економісти договорились про робочий компроміс, який полягає у використанні в якості вихідної бази