і намагається максимізувати прибу-ток (рис. 1). Умовою мак-симуму прибутку є, як і за монополії, рівність граничного доходу та гра-ничних витрат.
Рис. 1 Монополістична конкуренція у короткостроковому періоді
Довгостроковий період
У довгостроковому періоді фірми можуть входити та виходити з га-лузі. Як і за досконалої конкуренції, сигналом для входу-виходу з галузі с прибуток. Якщо фірма має змогу отримувати прибуток у галузі, вона прямує до неї. Якщо фірма терпить збиток, то вона шукатиме щастя в іншій галузі. Вхід у галузь та вихід з неї зміщують криву попиту Для кожної фірми. Справді, нові конкуренти відтягують на себе частку попиту, а отже, крива попиту для фірми зміщується ліворуч та вниз. Якщо конкуренти залишають галузь, то крива попиту зміщується у протилежний бік (вгору та праворуч).
Можна виписати такий логічний ланцюжок:
прибуток ( ) -- кількість конкурентів ( ) — попит ( ) —
прибуток
Кількість конкурентів, від яких залежить попит, буде незмінною лшае за відсутності прибутку у фірм. Ця ситуація кваліфікується як рівновагна ринку монополістичної конкуренції і має графічну модель, що відображена на рис.2
Рис 2. Довгострокова рівновага за умов монополістичної конкуренції
На цьому рисунку D позначає початковий попит. D' — попит за рівноваги галузевого ринку. MR та MR' означають відповідно лінії гра-ничних доходів за початкового ста-ну галузевого ринку та у стані рівно-ваги, Q0 та Q* — обсяг виробництва фірми за початкового стану галузе-вого ринку та у його стані рівнова-ги. Короткострокова рівновага по-значена через E0 , довгострокова — через E*. Точка короткострокової рівноваги E0 розташована над кри-вою середніх витрат, отже, наявний прибуток. Точка довгострокової рівноваги E* — на кривій середніх витрат, тобто прибуток у довгостроковому періоді відсутній.
Графічний аналіз дає підстави для висновків щодо властивостей стану фірми за умов рівноваги галузевого ринку монополістичної конкуренції*
як у короткостроковому, так і в довгостроковому періоді фірма обирає обсяг виробництва, виходячи з умов рівності граничного доходу та граничних витрат;*
у короткост; новому періоді можливий варіант одержання прибутку фірмою;*
у довгостроковому періоді (за рівноваги галузевого ринку) прибуток нульовий;*
з попереднього випливає, що лінія попиту фірми у довгостроковому періоді є дотичною до кривої передніх сукупних витрат;*
ціна па продукцію фірми за умови прибутковості у короткостроково-му періоді перевищує ціну у довгостроковому періоді;*
обсяг виробництва фірми за умов її прибутковості у короткостроко-вому періоді перевищує обсяг її виробництва у довгостроковому періоді.
Важливим також є порівняння рівноваги галузевого ринку у довго-строковому періоді за умоз досконалої та монополістичної конкуренції.
Серед важливих відмінностей цих двох видів конкуренції такі:*
на відміну від досконалої конкуренції за монополістичної конку-ренції рівновага галузевого ринку вже не забезпечує мінімуму середніх сукупних витрат;*
ціна на продукцію за монополістичної конкуренції перевищує гра-ничні витрати.
Остання риса монополістичної конкуренції пояснює схильність фірм до розширення кола їх споживачів, оскільки це збільшує їх прибуток.
12.3.4. Модельний аналіз
За умов довгострокової рівноваги крива попиту є дотичною до кривої середніх сукупних витрат.
Отже, якщо Р(Q) — обернена функція до функції попиту, то
АТС'(Q) = Р'(Q). 1
Спад функції попиту, а отже, і функції Р(Q) обумовлює
P(Q)<0. 2
Об'єднуючії (1) та (2), можна дійти висновку, що у стані довго-строкової рівноваги ринку монополістичної конкуренції фірма не досягає мінімуму середніх сукупних витрат.
З умов рівновагії окремої фірми маємо
MR(Q)=MC(Q).
Оскільки МR(Q) < Р(Q), то
Р(Q)>MC(Q),
тобто ціна рівноваги перевищує граничні витрати.
Важливою рисою досконалої конкуренції у довгостроковому періоді є рівність середніх сукупних та граничних витрат. Цього не спостерігати-меться за монополістичної конкуренції. Для того, щоб у цьому впевни-тись, згадаємо правила диференціювання і ще раз перекопаємось, щоб у цьому впевнетисть , згадаємо правила диференціювання і ще раз переконаємося , що
АТС'(Q) = (ТС'(Q)Q - ТС(Q))/Q2.
Використовуючи (1), маємо
(TC(Q)Q – TC(Q))/Q2=P(Q)
Звідси
ТС'(Q)Q-ТС(Q)=Q2Р'(Q),
ТС'(Q) -ТС(Q)/Q=QР'(Q),
або
МС(Q) - АТС(Q) =Q Р'(Q).
Оскільки Р'(Q) < 0, то
МС(Q) < АТС(Q).
Це ще одна відмінність монополістичної конкуренції від досконалої.
Особливості формування доходів фірми
за умов монополістичної конкуренції
Монополістична конкуренція, як відомо, є однією із форм недосконалої конкуренції. Тому вона втілює у собі певні властивої чистої конкуренції і монополії. З одного боку, фірми функціонують на ринку з десятками конкурентів, а з іншого — володіють монополією на випуск і реалізацію власного диференційованого продукту, тобто продукту із певними особливостями.
З'ясовуючи особливості ціноутворення і формування доходів фірм за ситуації монополістичної конкуренції, скористаємось графічним методом. Графік показує, що першою особливістю ринку монополістичної конкуренції є більша еластичність попиту у залежності від ціни — попит близький до цілком еластичного, адже існує багато замінників товару фірми, тому покупці легко відмовляються від купівлі даного диференційованого продукту при зростання ціни на нього на користь товарів-замінників (диференційованого продукту інших конкурентів). У ситуації чистої монополії цього відбутись не може, адже продукт фірми-монополіста унікальний, не мас близьких замінників.
За умов чистої монополії ринковий попит характеризувався б лінією D2, але монополістична конкуренція зміщує лінію попиту у положення D1. У зв'язку із цим фірма-монополіст має значно більші можливості у маневрування цінами за оптимального обсягу виробництва Q2 (монопольна ціна може зростати до рівня P2). За умов ринку монополістичної конкуренції можливості зміни ціни на власну продукцію хоча й існують, але надто обмежені у зв'язку із наявністю конкурентних товарів. Тому на такому ринку фірма намагається маневрувати зміною обсягу продукту (до рівня Q1 на графіку). Але при цьому зростають і середні повні витрати фірми (зокрема, від точки M до точки M1). Фірма просто не в змозі утримувати обсяг виробництва із мінімальними АТС. Знизити обсяг виробництва означало б віддати частину попиту (і чистого доходу)