Регулювання ринку праці здійснюється для забезпечення відповідності між попитом і пропозицією за обсягом і структурою, тобто має на меті досягнення їх ефективної збалансованості.

В умовах ринкових відносин будь-які диспропорції у виробництві призводять до порушення пропорцій ринку праці, тобто співвідношень між сукупною величиною попиту на робочу силу та її пропозицією; попитом на робочу силу та її пропозицією за галузями, регіонами; між попитом на окремі професії, спеціальності та їх пропозицією.

Розділ 2. Аналіз попиту і пропозиції на ринку праці в Україні

2.1. Аналіз попиту і пропозиції на ринку праці до 2004 року

Жодна розвинута країна не відчуває серйозних проблем дефіциту працівників. Навпаки, скрізь спостерігається певний рівень безробіття. І в той самий час постійно є вакантні робочі місця, включаючи і привабливі та перспективні на первинному ринку праці. Наявність цих вакансій пов'язана не з відсутністю претендентів, а з невідповідною вимогам якістю пропонованою робочої сили, нестачею досвіду, освіти, ділових якостей, комунікабельності тощо.

Основні показники стану ринку праці України за 1995-2001 рр. наведені у табл. 2.1 [15, 95].

Таблиця 2.

Ринок праці у 1995-2001 рр.

Показник | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001

1. Все населення України, тис. осіб | 51500,0 | 51100,0 | 51100,0 | 50106,0 | 49654,0 | 49291,0 | 48970

2. Трудові ресурси України, тис. осіб | 30146,0 | 29950,0 | 29800,0 | 29918,0 | 29918,0 | 29961,0 | 29900

3. Працездатне насе-ле-ння працездатного віку, тис. осіб | 27612,0 | 27392,0 | 27208,0 | 27392,0 | 27361,0 | 27426 | 27400

4. Загалом зайнято, тис. осіб | 23726,0 | 23232,0 | 22598,0 | 22349,0 | 21824,0 | 21269 | 21300

% до п. 3 | 85,9 | 84,8 | 83,0 | 81,8 | 79,8 | 77,5 | 77,7

4.1. Зайнято в галузях економіки, тис. осіб | 21962,0 | 20868,0 | 19835,0 | 19415,0 | 18790,0 | 18063 | 17800

% до п. 4 | 92,6 | 89,8 | 87,8 | 86,8 | 86,1 | 84,9 | 83,6

4.2. Індивідуальна тру-дова діяльність, тис. осіб | 1764,0 | 2364,0 | 2763,0 | 2934,0 | 3034,0 | 3205 | 3500

5. Безробіття, тис. осіб | 127,0 | 351,0 | 637,0 | 1,0637,0 | 1175,0 | 1155,0 | 1008

6. Рівень безробіття (% від працездатного населення | 0,5 | 1,3 | 2,3 | 3,7 | 4,3 | 4,2 | 3,7

працездатного віку)

7. Рівень безробіття за методологією МОП | 5,6 | 7,6 | 8,9 | 11,3 | 11,9 | 11,7 | 11,5

Кількість зайнятого населення України в загальній кількості працездатного населення працездатного віку протягом 1995-2001 рр. мало тенденцію до зменшення (відповідно від 85,9 до 77,7%). Така сама тенденція спостерігається і по зайнятих у галузях економіки (від 92,6 до 83,6%). Зросла вдвічі кількість населення, що займається індивідуальною трудовою діяльністю. Рівень безробіття, наведений у табл. 2.1, через рівень зареєстрованого безробіття (п. 6) та через рівень фактичного безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці (п. 7). Особливо різке зростання безробіття відзначається за 1995-1999 рр. З 2000 р. рівень безробіття дещо зменшився, що пояснюється деяким покращанням розвитку економіки. Фахівці пояснюють цей факт і скороченням обсягу неповної зайнятості. Збільшилась кількість відпрацьованого часу з боку вже зайнятих працівників. Створення нових робочих місць не стало чинником скорочення безробіття [15, 55]. Рівень безробіття серед некваліфікованої робочої сили залишатиметься високим до 2004 р. [15, 54]. Рівень безробіття серед економічно активного населення у віці до 17 років становить до 12%. Майже третину всіх безробітних громадян становили молоді особи віком від 15 до 24 років. Середня тривалість пошуку роботи безробітними наближається до 11 місяців, а тривалість їх незайнятості – до 18 [30, 317].

Аналізуючи попит підприємств України в робітниках і службовцях за 7 років (табл. 2.2) ми бачимо, що у 2000 р. порівняно з 1994 р. він скоротився вдвічі. У 1998 р. порівняно з 1994 р. попит в працівниках був менший майже в 4 рази. Особливо це стосується робітників. Так, у 1998 р. порівняно з 1994 р. потреба в робітниках скоротилась у 4 рази, але у 2000 р. цей показник підвищився вдвічі. У всі роки цього періоду зростала потреба у службовцях. їх питома вага у загальній потребі працівників зростала з 16,9 до 24,2%.

Таблиця 2.

Потреба підприємств, установ і організацій у робітниках і службовцях:
1994_рр. (станом на кінець року) |

1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

особи | % | особи | % | особи | % | особи | % | особи | % | особи | % | особи | %

Усього | 136647 | 100 | 86429 | 100 | 35170 | 100 | 34757 | 100 | 34635 | 100 | 50693 | 100 | 68240 | 100

з них:

робітники | 101209 | 74,1 | 62857 | 72,7 | 24946 | 70,9 | 25551 | 73,5 | 23284 | 67,2 | 34554 | 68,2 | 47600 | 69,7

службовці | 23076 | 16,9 | 16856 | 19,5 | 8190 | 23,3 | 7542 | 21,7 | 9427 | 27,2 | 12802 | 25,2 | 16499 | 24,2

особи без спеціальної підготовки |