| 24 | 17
* Навантаження – це відношення чисельності незайнятих громадян, зареєстрованих в службі зайнятості, до кількості вакансій та вільних робочих місць, інформацію про які підприємства подали до служби зайнятості.
За даними таблиці бачимо, що починаючи з 1996 р. пропозиція у робочій силі значно перевищувала попит. Якщо у 1996 р. на одне вільне робоче місце припадало від 2 до 11 осіб незайнятого населення, то у 1999 р. цей показник складав від 20 до 29 осіб. У 2000 р. навантаження на одне вільне робоче місце дещо зменшилось: 15 -24 осіб. Якщо на 01. 01. 2001 р. в середньому по Україні на одну вакансію претендувало 17 зареєстрованих службою зайнятості безробітних, то у Житомирській області – 82 особи, Рівненській – 76, Львівській – 63, Закарпатській і Волинській по 45 [30, 318].
Таким чином, розглядаючи співвідношення між попитом і пропозицією на ринку праці України бачимо, що кон'юнктура ринку характеризується як праценадлишкова. Фахівці прогнозують [15, 55-57] поступове поглиблення дисбалансу між попитом і пропозицією робочої сили різної кваліфікації. Завдяки інвестуванню та розвитку виробничих технологій кількість вакансій, що потребують високої кваліфікації, зростатиме швидше, ніж пропозиція. Нерефор-мована система освіти не буде здатна швидко відреагувати на зміну потреб ринку робочої сили. Попит на некваліфіковану робочу силу підвищуватиметься переважно для розвитку сфери послуг, легкої промисловості, дрібного бізнесу. Вказані галузі недостатньо розвинуті, тут гостріше відчуватимуть брак робочої сили. З іншого боку, навички, що їх потребують ці галузі, можна виробити порівняно швидко та недорогим коштом. Але, темпи зростання попиту на некваліфіковану робочу силу з боку зазначених галузей виявляться недостатніми для того, щоб забезпечити робочими місцями всіх охочих.
За тими самими прогнозами [15, 57], у 2003 р. безробіття повинно було досягти свого локального максимуму завдяки подальшим змінам у структурі економіки. Почне діяти зворотна тенденція. Зростання галузей послуг сприятиме підвищенню попиту на некваліфіковану робочу силу. Через зменшення кількості економічно активного населення зменшиться навантаження на вакантні посади. Прискориться процес перекваліфікації працівників (самостійно та за кошти роботодавців). У 2004 р. рівень безробіття знизився.
2.2. Аналіз попиту і пропозиції на ринку праці за 2004-2005 роки
Інформація взята на офіційному сайті Державного комітету статистики України (httр://ukrstat.kmu.gov.ua/statistics/)
Основні тенденції, що були притаманні ринку праці порівняно з 2004 роком:
збільшення рівня зайнятості населення у віці 15-70 років з 56,7% до 57,7%;
зниження рівня безробіття населення у віці 15-70 років (за методологією МОП) з 8,6% до 7,2%;
зменшення рівня зареєстрованого безробіття з 4,7% до 4,4% економічно активного населення працездатного віку;
зростання попиту на робочу силу на 12,1%;
збільшення обсягів працевлаштування незайнятого населення за допомогою державної служби зайнятості на 6,7%;
зростання кількості економічно неактивного населення працездатного віку на 0,5%;
зростання розміру середньомісячної номінальної заробітної плати на 36,7%;
зростання реальної заробітної плати на 20,3%;
збільшення кількості звільнених працівників на 1,9%;
зменшення кількості працівників, які:
переведені з ініціативи адміністрації на скорочений графік роботи – на 15,5%;
знаходились в адміністративних відпустках з ініціативи адміністрації – на 9,4%;
вивільнені з причин скорочення штатів – на 3,1%;
вчасно не отримали заробітну плату – на 34,2%;
зменшення суми боргу з виплати заробітної плати у 2005 році на 13,6%.
За даними вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності середньомісячна чисельність економічно активного населення віком 15-70 років у 2005 р., порівняно з 2004 р., збільшилась на 0,4% і становила 22,3 млн. осіб, з яких 20,7 млн. осіб або 92,8% були зайняті економічною діяльністю, а решта 1,6 млн. осіб – відповідно до методології Міжнародної організації праці (МОП) класифікувалися як безробітні.
Структуру та динаміку економічної активності населення наведено на рис. .1.
Рис. 2.. Економічна активність населення віком 15-70 років у 1999-2005 рр.
Чисельність економічно активного населення працездатного віку у 2005 р., порівняно з 2004 р., знизилась на 0,5% та становила відповідно 20,5 млн. осіб або 91,9% від зазначеної категорії населення віком 15-70 років.
Рівень економічної активності населення віком 15-70 років збільшився з 62,0% у 2004 р. до 62,2% у 2005 р., а населення працездатного віку навпаки скоротився з 71,1% до 70,9% відповідно. Це сталося за рахунок зниження рівня економічної активності у міського населення працездатного віку, в той час як у зазначеній віковій групі населення сільської місцевості спостерігалося зростання цього показника, про що свідчать дані наступної діаграми.
Рис. 2.. Рівень економічної активності населення віком 15-70 років
у 2004-2005 рр.
Найвищий рівень економічної активності був характерним для осіб віком від 30 до 49 років, проте найнижчий – у молоді віком 15-24 років та осіб пенсійного віку (див додаток 2).
осіб
Рис. 2.. Навантаження незайнятого населення за категоріями робочих місць на січня
Слід зазначити, що за регіонами країни навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) на 1 січня 2006 р., порівняно з відповідною датою 2005 р., найбільше знизилося у Івано-Франківській (з 27 до 17 осіб), Тернопільській (з 31 до 24), Херсонській (з 17 до 12) та Житомирській (з 14 до 10 осіб) областях. Водночас, найбільша варіація між пропозицією робочої сили та попитом на неї спостерігається у Черкаській, Тернопільській та Рівненській областях, де показник навантаження коливався від 27 до 20 осіб на одне вільне робоче місце.
В умовах зростання кількості вільних робочих місць збільшується і можливість забезпечення роботою незайнятих громадян. За сприяння служб зайнятості у 2005 р. було працевлаштовано 1049,8 тис. незайнятих осіб, що на 6,7% більше, ніж у 2004 р. Рівень працевлаштування у