2005 р. (відношення кількості працевлаштованих осіб до кількості незайнятих громадян, які перебували на обліку) порівняно з 2004 р. зріс з 33,9% до 36,4%. Найвище значення цього показника було у м. Києві (62,8%), а найнижче – у Чернівецькій області (26,5%).
Щомісячна динаміка рівня працевлаштування незайнятих громадян в цілому по Україні у 2004-2005 рр. відображена в діаграмі 10.
Рис. 2.. Рівень працевлаштування незайнятих громадян у 2004-2005 рр.
у % до тих, які перебували на обліку
Серед незайнятих громадян, працевлаштованих у 2005 році через державну службу зайнятості, кожен четвертий отримав роботу в обробній промисловості, п’ятий – у оптовій та роздрібній торгівлі, торгівлі транспортними засобами та послугах з ремонту, шостий – у сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві. Найбільше зростання обсягів працевлаштування незайнятого населення, порівняно з 2004 р., спостерігалося у оптовій та роздрібній торгівлі, торгівлі транспортними засобами та послугах з ремонту (на 21,9 тис. осіб).
Слід відмітити, що кількість незайнятих громадян, які були зняті з обліку через самостійне працевлаштування та інші причини у 2005 році порівняно з 2004 роком зросла на 7,8 тис. осіб або на 0,9 % та становила 896,3 тис. осіб.
Зростання зазначеної категорії громадян спостерігалось більш як у половини регіонів (15 областей) країни, найбільше – у Вінницькій (на 28,3%), Тернопільській (на 14,7%), Львівській (на 13,7%) та Хмельницькій (на 11,5%) областях, а найменше – у Волинській (на 0,4%) та Харківській (на 1,4%) областях. Проте у 12 регіонах, було зафіксовано скорочення кількості громадян, знятих з обліку з наведених причин, зокрема значне зменшення цієї категорії відбулося у Закарпатській ( на 19,4%) та Херсонській ( на 15,7%) областях.
Крім того, дострокову пенсію впродовж минулого року оформлено 38,1 тис. громадян передпенсійного віку, що на 31,8 % більше, ніж за 2004 рік.
Для забезпечення тимчасової зайнятості та соціального захисту незайнятого населення організовано оплачувані громадські роботи. На таких роботах упродовж 2005 р. працювали 419,2 тис. осіб, що на 1,2% більше, ніж за 2004 р. В основному, це були особи, які мали статус безробітних (99,5%). Середня тривалість таких робіт у розрахунку на одного безробітного, залученого до їх проведення, у 2005 р. становила 13 днів проти 14 днів у 2004 р. Загалом на організацію та проведення громадських робіт у 2005 р. було витрачено 90,3 млн. грн., що в 1,3 рази більше, ніж у 2004 р.
З метою отримання нової професії або спеціальності в навчальні заклади усіх типів впродовж 2005 р. направлено 159,4 тис. безробітних проти 145,2 тис. осіб у 2004 р. Професійне навчання за цей період пройшли 155,4 тис. осіб, що на 6,5% більше, ніж у 2004 р.
За регіонами України найбільше зростання потреби у працівниках відбулося у Івано-Франківській області – в 1,5 рази, Чернігівській області – в 1,4 рази. Проте зниження цього показника спостерігалося у Сумській (на 25,5%), Черкаській (на 16,8%), Хмельницькій (на 11,1%), Рівненській (на 7,2%) та Чернівецькій (на 0,7%) областях, а також у м. Севастополі (на 3,4%).
У загальній кількості вільних робочих місць (вакантних посад) кожне четверте припадало на обробну промисловість, дев'яте – на оптову й роздрібну торгівлю, торгівлю транспортними засобами та послуги з ремонту, одинадцяте – на будівництво.
Внаслідок загального збільшення попиту на робочу силу, навантаження зареєстрованого незайнятого населення на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) станом на 1 січня 2006 р. складало 5 осіб проти 6 осіб на відповідну дату 2005 р.
Розділ 3. Регулювання попиту і пропозиції на робочу силу
Напрями збільшення кількості та поліпшення якості робочих місць. Економічне зростання створює передумови для створення нових та реконструкції вже існуючих робочих місць. Метою такої реконструкції має бути зменшення питомої ваги робочих місць з важкими та шкідливими умовами праці, забезпечення сучасного технологічного рівня виробництва, захист навколишнього середовища. Відповідно необхідно:
Верховній Раді України забезпечити прийняття Законів України:
"Про затвердження Державної програми зайнятості населення на 2005-2008 роки";
"Про зайнятість населення" (у новій редакції);
Кабінету Міністрів України запровадити:
механізм пільгового кредитування створення нових робочих місць на визначений термін та відповідно до кількості створених робочих місць;
систему дотацій підприємцям на створення нових робочих місць;
розширення практики державного замовлення;
систему дієвих субсидій підприємцям на працевлаштування безробітних, передусім із соціальне вразливих верств населення та тих, хто не має роботи понад 6 місяців;
організацію короткострокових безкоштовних курсів, семінарів з правових основ підприємництва, бухгалтерського та податкового обліку, забезпечення безкоштовними методичними матеріалами;
забезпечення консультаційного, інформаційно-рекламного обслуговування новостворених підприємницьких структур, зокрема включення до місцевих рекламно-інформаційних довідників безкоштовної юридичної консультації, інформації про державні та громадські установи, які працюють з підприємцями;
сприяння об'єднанню підприємців у громадські організації, спілки для захисту своїх інтересів і здійснення спільних заходів;
стимулювання розвитку фермерських господарств та інших підприємств, які займатимуться сільським господарством на професійній основі і з використанням сучасних індустріальних технологій;
диверсифікацію зайнятості сільського населення, розвиток переробної промисловості та інших галузей агропромислового комплексу, соціальної сфери;
законодавче врегулювання статусу і діяльності особистих селянських господарств, в основу визначення яких має закладатися не лише розмір, а й переважний напрям використання землі;
визначення прав членів домогосподарств на державний соціальний захист і допомогу, у т. ч. допомогу по безробіттю, з урахуванням демографічного складу сім'ї (чисельність працездатних осіб, дітей, людей похилого віку) та об'єктивних можливостей здати земельну ділянку в оренду (наявність підприємств, згодних взяти землю в оренду, розмір орендної плати); Кабінету Міністрів України розробити механізми та віднайти необхідні фінансові ресурси для зацікавлення приватного інвестора у вкладенні коштів