Разом з цим, більшість економістів визнають, що профспілки не надають ніякого, або роблять несуттєвий вплив на середній рівень заробітної плати всіх трудящих. На перший погляд це суперечить висновку щодо того, що члени профспілок мають переваги в зарплаті. Пояснюється цей парадокс тим, що члени профспілки одержують надбавку до зарплати за рахунок нечленів профспілки. Якщо підприємець погоджується на вищу ставку заробітної плати для членів профспілки, то він буде вимушений наймати менше працівників, тобто попит на працю зменшиться. Працівники, що залишилися незайнятими, шукатимуть роботи на ринку, де робоча сила не організована в профспілки. В результаті на цих ринках пропозиція праці збільшиться, і рівноважна ставка зарплати знизиться. Чистий результат зводиться до того, що рівень заробітної плати практично не зміниться.

Вплив профспілок на ефективність і продуктивність праці. Очевидно, що профспілки можуть надавати як позитивну, так і негативну дію на ефективність виробництва. Розглянемо спочатку негативний вплив. Існують три основні методики, користуючись якими профспілки можуть погіршити економічну ефективність підприємства.

Багато профспілок, поза сумнівом, сприяли зниженню продуктивності праці шляхом штучного завищення об'єму робіт, відомого як практика здирства. Часто профспілки перешкоджали впровадженню нових технологій і процесів, які підвищували продуктивність праці. У колективному договорі профспілки можуть встановлювати розміри виробничих бригад, а технологічно це може бути виправдано лише на момент укладення договору. Вже через короткий проміжок часу розвиток трудозберігаючих технологій зробить встановлені розміри бригад невиправдано великими. Проте профспілка наполягатиме на збереженні числа робочих місць. Класичним став приклад компанії Brotherhood of Locomotive Fireman and Engineers, яка впродовж багатьох років включала пожежника до складу бригад поїздів, не дивлячись на те, що необхідність в ньому відпала після заміни парових двигунів дизельними. Аналогічним чином професійні союзи художників часто забороняли своїм членам користуватися аерозольними фарбами і навіть встановлювали максимальний розмір пензлика. В іншому випадку профспілки працівників друкарень прагнули обмежити використання комп'ютерної техніки у видавничій справі.

Узагальнюючи вищесказане, необхідно визнати, що профспілки несуть відповідальність за встановлення таких правил і виробничої політики, які перешкоджають підвищенню ефективності виробництва.

Іншим засобом профспілок, який може негативно вплинути на ефективність виробництва, є страйки. У випадку, якщо переговори профспілки і адміністрації заходять в безвихідь, починається страйк і виробництво на даному підприємстві зупиняється. Підприємству нічого продавати, воно втрачає прибуток, а працівники приносять в жертву свої доходи. За статистикою страйки трапляються достатньо рідко, і тому пов'язані з ними економічні втрати відносно невеликі. Більшість страйків продовжуються всього декілька днів, і середня щорічна кількість часу втраченого із-за страйків складає не більше 0,2% всього робочого часу. Слід додати, що економічний збиток від страйків може бути як більше, так і менше прямих витрат, обумовлених втратами робочого часу. Витрати можуть сильно зрости, якщо порушаться діяльність нестрайкуючих фірм. Наприклад, тривалий страйк на транспорті зробить серйозний негативний вплив на виробництво і зайнятість в багатьох інших галузей промисловості [18, 795].

Третій інструмент, за допомогою якого профспілки можуть негативно впливати на ефективність виробництва, – це перевага членів профспілок у зарплаті. Ця ситуація відображена на рисунку 2.4. Якби спочатку не існувало профспілки, то рівноважна ставка заробітної плати залежала б від числа найнятих працівників і була б рівна WE. Тепер припустимо, що в першому секторі виникає профспілка і їй вдається підвищити ставку заробітної плати до рівня WU. Внаслідок цього ряд робітників втратить роботу і перейдуть у сектор 2, де немає профспілки. Допустимо, що всі вони були працевлаштовані. Це підвищення пропозиції праці в другому секторі приведе до пониження ставки зарплати до рівня WS.

Рис. 2.. Вплив переваг у зарплаті членів профспілки на розміщення трудових ресурсів

Проте профспілки надають не тільки негативну дію на економіку, у ряді випадків вони можуть внести позитивний внесок в підвищення продуктивності і ефективності.

Діяльність профспілки може викликати так званий "ефект шоку". Він полягає в тому, що підвищення заробітної плати, якого добилася профспілка, може примусити фірму ввести вдосконалені методи управління і організації праці, що підвищить ефективність. На практиці це означає, що зіткнувшись із збільшенням витрат у зв'язку з підвищенням зарплати для членів профспілки, працедавці будуть вимушені скоротити загальні витрати шляхом використання більшої кількості устаткування і пошуку вдосконалених методів виробництва, які зажадають менше трудових ресурсів і більше капіталу на одиницю продукції. В результаті висока зарплата членів профспілки приведе до підвищення продуктивності праці.

Профспілки можуть кінець кінцем сприяти підвищенню продуктивності фірми, завдяки своїй дії на текучість робочої сили і гарантію зайнятості. Профспілки, виступаючи від імені своїх членів при вирішенні трудових конфліктів, виконують функцію колективного голосу. Це значить, що, якщо група працівників не задоволена умовами праці, у неї є два можливі засоби для вираження своєї незгоди: механізм добровільного звільнення і механізм усних контрактів. Механізм добровільного звільнення передбачає відхід із теперішнього місця роботи у пошуках кращого, як засіб боротьби з "поганими" підприємцями і "поганими" умовами праці. Механізм усних контрактів передбачає переговори робітників з працедавцем з приводу поліпшення умов праці і дозволу трудових суперечок. Конкретний робітник навряд чи стане пред'являти претензії до адміністрації, оскільки може бути звільнений. Але профспілки наділяють робітників колективним голосом при обговоренні проблем і претензій до адміністрації і наполягають на їх задовільному рішенні.

Таким чином, профспілки сприяють зменшенню текучості робочої сили двома шляхами. По-перше, вони використовують механізм усних контрактів замість добровільного звільнення. Вони ефективно регулюють виробничі конфлікти,