Також треба враховувати, що в багатьох випадках підготовка працівників, що підвищує їх продуктивність, здійснюється неформально. Більш кваліфіковані робітники можуть пояснювати менш кваліфікованим, як вони виконують свою роботу під час обідньої перерви або "перекуру". Проте досвідченіший робітник не захоче ділитися своїми знаннями з менш досвідченими, якщо в майбутньому вони можуть скласти йому конкуренцію. Завдяки тому, що за наполяганням профспілки при рішенні питань про підвищення на посаді або звільненні першорядне значення має трудовий стаж, така небезпека зникає. Будучи захищеними, досвідчені робітники з більшою готовністю діляться своїми знаннями і досвідом з новачками.
Отже, ми бачимо, що вплив профспілок на продуктивність і ефективність праці всеосяжний і різносторонній. Який його кінцевий результат – позитивний або негативний, оцінити не представляється можливим. Тому в даний час не існує загальноприйнятої думки з приводу дії профспілок на економіку.
Висновки
Дослідивши вплив профспілок на ринку праці, можна зробити наступні висновки:
1. Обсяг пропонування праці в економіці визначається на основі індивідуальних рішень окремих робітників. Основним фактором, що впливає на рішення максимізуючого корисність часу робітника, є годинна ставка заробітної плати. її рівень визначає тривалість робочого часу кожного індивіда. Крива індивідуального пропонування праці може бути висхідною, якщо за зростання ставки зарплати ефект заміни дозвілля працею переважає ефект доходу, який скорочує пропонування праці.
2. На конкурентному ринку праці пропонування праці для фірми абсолютно еластичне. Крива ринкового пропонування праці є типовою висхідною. Рівновага максимізуючої прибуток фірми встановлюється за умови: DL = SL = MRPL = w. У стані рівноваги зарплата завжди стає рівною цінності граничного продукту.
3. Рівноважна ставка зарплати встановлюється на рівні граничної продуктивності останнього з найнятих робітників. Оскільки продуктивність всіх попередньо найнятих вища, фірма одержує додатковий доход, який є вигодою фірми від найму робітників на конкурентному ринку праці. Вигідність конкурентного ринку для найманих робітників визначається величиною економічної ренти.
4. Якщо ринки ресурсів і готової продукції досконало конкурентні, в суспільстві досягається ефективний розподіл ресурсів: граничні видатки на ресурс рівні цінності граничного продукту ресурсу (ME = VMP).
5. Фірма – монополіст на ринку готової продукції на конкурентному ринку праці найматиме за тією ж ставкою зарплати менше робітників, ніж конкурентна фірма.
6. Фірма – монопсоніст наймає меншу кількість робітників за нижчою ставкою заробітної плати, ніж конкурентна фірма. В умовах монопсонії робітники одержують ставку зарплати не на рівні їх граничної продуктивності, а на рівні середніх видатків фірми на ресурс, суспільство має неефективний розподіл ресурсів.
7. Профспілка виконує функцію захисту робітників від диктату наймачів і є своєрідним монополістом на ринку праці. Вона переслідує дві суперечливих цілі – підвищення зарплати та збільшення зайнятості" намагаючись впливати на фактори, що розширюють попит на продукцію галузі, або скорочують пропонування робочої сили.
Якщо ринок праці монопсонічний, то наявність профспілок на такому ринку викликає явище двосторонньої монополії.
Література