2. Число покупців. Збільшення на ринку числа покупців обумовлює підвищення попиту. А зменшення числа споживачів знаходить висвітлення в скороченні попиту.

3. Доход. Вплив на попит зміни грошового доходу більш складний. У відношенні більшості товарів підвищення доходу приводить до збільшення попиту.

Товари, попит на які змінюється в прямій залежності зі зміною грошового доходу, називаються товарами вищої категорії, або нормальними товарами.

Товари, попит на які змінюється в протилежному напрямку, тобто зростає при зниженні доходів, називаються товарами нижчої категорії.

Приклади: збільшення доходів підвищує попит на такі нормальні товари, як вершкова олія, омари, філе, і знижує попит на такі товари нижчої категорії, як капуста, ріпа, відновлені шини і ношений одяг.

4. Ціни на сполучені товари. Чи приведе зміна ціни на сполучений товар до підвищення або зниження попиту на розглянутий продукт, залежить від того, чи є цей родинний товар замінником нашого продукту (взаємозамінним товаром) або супутнім йому (взаємодоповнюючим товаром). Коли два продукти взаємозамінні, між ціною на один з них і попитом на іншій існує прямий зв'язок. Коли два товари є взаємодоповнюючими, між ціною на один з них і попитом на іншій існує зворотний зв'язок. Багато пар товарів є незалежними, самостійними товарами, зміна ціни на один дуже мало вплине або зовсім не вплине на попит на іншій. Приклади: зниження тарифів на пасажирські авіаперевезення скорочує попит на поїздки автобусним транспортом (взаємозамінні товари); скорочення ціни на відеомагнітофони підвищує попит на відеокасети.

5. Сподівання. Споживчі сподівання щодо майбутніх цін на товари, наявність товарів і майбутнього доходу здатні змінити попит. Сподівання падіння цін і зниження доходів веде до скорочення поточного попиту на товари. Зворотне твердження також вірне. Приклад: несприятлива погода в Південній Америці породжує сподівання в майбутньому більш високих цін на каву і тим самим підвищує поточний попит на нього.

Збільшення попиту, за інших рівних умов (незмінності пропозиції), породжує ефект підвищення ціни й ефект збільшення кількості продукту. Зменшення попиту виявляє як ефект зниження ціни, так і ефект скорочення кількості продукту.

Парадокс Гіфена. При зростанні цін на визначені товари спостерігалося зростання попиту, замість очікуваного зменшення. Вперше на цю групу товарів звернув увагу англійський економіст Роберт Гіфен (1837-1910). Ці товари одержали назва благ нижчого порядку.

Рис. 1.. Парадокс Гіфена

Кількість блага повинна було б скоротитися з Q1 до Q2, але попит зріс з Q1 до Q3 (див. рис. 1.3).

Розділ 2. Ринковий попит і еластичність

2.1. Поняття ринкового попиту

На будь-якому ринку виступає багато покупців, тому доцільно говорити про ринковий попит. Перехід від шкали індивідуального попиту до шкали ринкового попиту може бути легко здійснено за допомогою підсумовування величин попиту, пропонованій кожним споживачем при різних можливих цінах. Ми просто сполучаємо криві індивідуального попиту по горизонталі, щоб вивести загальну криву попиту (див. рис. 2.1).

Рис. 2.. Побудова кривої ринкового попиту

2.2. Цінова еластичність попиту і її графічна інтерпретація

Відповідно до закону попиту, споживачі при зниженні ціни будуть купувати більшу кількість продукції. Однак ступінь реакції споживачів на зміну ціни може значно варіюватися від продукту до продукту.

Економісти використовують концепцію цінової еластичності для визначення чутливості споживачів до зміни ціни продукції. Якщо невеликі зміни в ціні приводять до значних змін у кількості продукції, що купується, то такий попит називають відносно еластичним або просто еластичним (рис. 2.2).

Рис. 2.. Еластичний попит

Якщо істотна зміна в ціні веде до невеликої зміни в кількості покупок, то такий попит відносно нееластичний або просто нееластичний (рис. 2.3).

Рис. 2.. Нееластичний попит

Коли процентна зміна ціни і наступна зміна кількості продукції, що користується попиту, рівні по величині, то такий випадок називають одиничною еластичністю (рис. 2.4).

Рис. 2.. Попит з одиничною еластичністю

Якщо зміна ціни не призводить ні до якої зміни кількості запитуваної продукції, то такий попит є зовсім нееластичним (див. рис. 8).

Рис. 2.. Зовсім нееластичний попит

Якщо найменше зниження ціни спонукує покупців збільшувати покупки від нуля до межі своїх можливостей, то такий попит є зовсім еластичним (рис. 2.6).

Рис. 2.. Зовсім еластичний попит

Ступінь цінової еластичності або нееластичності визначають за допомогою коефіцієнта еластичності (Ed).

Ed = | процентна зміна кількості продукції

процентна зміна ціни

Процентні зміни обчислюються шляхом розподілу величини зміни в ціні на первісну ціну, і наступного за цим зміни в кількості запитуваної продукції на та кількість продукції, на яке попит пред'являвся спочатку.

Ed = | зміна кількості продукції | : | зміна ціни

початкова кількість продукції | початкова ціна

Використання процентних змін дозволяє уникнути помилок у розрахунках при використанні довільних одиниць виміру.

Ціновий коефіцієнт еластичності завжди буде мати негативний знак (тому що закон попиту являє собою зворотну залежність кількості продукту від ціни), тому розглядається тільки абсолютна величина коефіцієнта еластичності.

Оцінка еластичності по показнику загального виторгу

1. Еластичний попит (Ed > 1). Якщо попит еластичний, зменшення ціни призведе до збільшення загального виторгу. Тому що навіть при меншій ціні, що сплачується за одиницю продукції, приріст продажів виявляється більш ніж достатнім для компенсації втрат від зниження ціни. Вірно і зворотне: при еластичному попиті збільшення ціни призведе до зменшення загального виторгу.

Якщо попит еластичний, зміна ціни викликає зміну загального виторгу