де коефіцієнт перехресної еластичності, що є безрозмірною величиною;

кількість товару, що купується спочатку Х;

первісна ціна товару Х;

збільшення запитуваної кількості товару Х, викликане зміною ціни товару величина попиту на товар після зміни ціни товару

величина зміни ціни товару кінцеве значення ціни).

Ця формула відбиває економічний зміст перехресної еластичності. Однак більш коректним є показник крапкової еластичності, що легко одержати з даного вираження при граничному переході:

Коефіцієнт точкової перехресної еластичності можна застосувати тільки в тому випадку, якщо відомо функціональну залежність величини попиту на товар Х від ціни товару Y. Якщо ж функція попиту не відома, то при малих збільшеннях ціни і кількості використовують процентну формулу. При їхніх значних змінах застосовують показник дугової еластичності, який розраховується в такий спосіб:

Якщо два товари здатні заміняти один одного в споживанні, то Дійсно, якщо Х і Y є взаємозамінними благами (наприклад, кулькова і гелієва авторучки), те при збільшенні ціни товару Х і незмінній ціні товару Y (крива попиту на товар Х зрушиться вправо). Якщо ж ціна товару Y понизиться за інших рівних умов, то крива попиту на товар Х зрушиться вліво, що буде означати зменшення кількості покупок блага Х при кожній можливій ціні на нього. Отже, як би ні мінялася ціна одного товару, попит на іншій змінюється в тім же напрямку.

Математично:

якщо то і

якщо то і

за визначенням.

Для взаємодоповнюючих благ коефіцієнт перехресної еластичності попиту – величина негативна, тому що зміни ціни і попиту в даному випадку різнонаправлені. По своєму абсолютному значенню (тобто по модулі) коефіцієнт перехресної еластичності тим більше, чим більше взаємодоповнюваність двох благ. Аналогічно для товарів-субститутів: чим більше взаємозамінність двох благ, тим більше значення перехресної еластичності попиту.

Чи може перехресна еластичність попиту бути рівною нулеві? Так, безумовно. І нульове значення перехресної еластичності має важливий економічний зміст: воно означає, що два розглянутих блага не є сполученими товарами, тобто вони ніяк не пов'язані між собою в споживанні – ні через взаємозамінність, ні через взаємодоповнюваність. Прикладами таких пар благ є: друкарська машинка і морозиво; гамак і лижі; золотий браслет і морква; шоколад і бензин. Дійсно, підвищення ціни на моркву ніяк не відіб'ється на ринку золотих браслетів і кількість браслетів, що купуються, за інших рівних умов не зміниться. Отже, Тоді і

Чому солідні західні фірми спеціально розраховують перехресну еластичність попиту на товари, що випускаються ними? Яке практичне значення має цей показник?

Великі американські і європейські фірми здійснюють ретельне планування своєї виробничої і ринкової діяльності. Припустимо, що ви є менеджером енергетичної компанії і плануєте обсяги виробництва електроенергії на наступний період (наприклад, квартал). Вам стає відомо, що найближчим часом очікується значне підвищення цін на природний газ. Для опалення квартир і готування їжі в західних країнах електроенергія і газ є взаємодоповнюючими благами, тому зростання цін на природний газ викликає збільшення попиту на електроенергію. Ваша компанія зможе задовольнити цей зростаючий попит, збільшивши виробництво електроенергії. Яким повинне бути це збільшення? Досить точно відповісти на дане запитання допоможе знання коефіцієнта перехресної еластичності попиту на електроенергію за ціною природного газу. Наприклад, якщо він дорівнює 0,5, тоді 20%-не підвищення ціни на газ викликає 10%-не збільшення попиту на електроенергію.

Отже, ринковий процес складається з безлічі актів обміну товарами і послугами. У кожнім такому акті бере участь продавець, на стороні якого виступає пропозиція товару, і покупець, що представляється попитом на товари. Попит та пропозиція є тісно пов'язаними і безупинно взаємодіючими категоріями і служать сполучним механізмом між виробництвом і споживанням. На величину попиту, як індивідуального, так і сукупного, впливають цінові і нецінові фактори, що повинні чітко відслідковуватися на постійній основі спеціальними відділами.

Результатом взаємодії попиту та пропозиції виступає ринкова ціна, що також називається рівноважною ціною. Вона характеризує стан ринку, при якому величина попиту дорівнює пропозиції. Для виміру величини зміни попиту та пропозиції використовується поняття еластичності як міри реагування одну перемінної на зміну іншої.

Треба також відзначити, що попит виступає одним із самих найважливіших факторів при формуванні економічної стратегії підприємства, тому що тільки виробництво "потрібних" товарів, що користуються попитом у покупців, доцільно і вигідно з економічної точки зору.

Розділ 3. Аналіз попиту на деяких ринках України

3.1. Аналіз попиту на ринку олії в Україні до 2002 року

Найбільш впливовим чинником змін реальної ринкової ціни олії виявились обсяги внутрішнього попиту на неї, що прийняті рівними обсягам її внутрішнього споживання.

Еластичність реальної ціни олії щодо обсягів її внутрішнього споживання в середньому за період, що досліджувався, дорівнювала 0.5. Частка внеску цього фактору у приріст ціни у випадку, якби всі фактори одночасно змінились на один процент у напрямі збільшення результативного показника, становила 18%.

Внутрішнє споживання олії до 1998 р. постійно зменшувалось (крім 1992-го і 1996-го років) і відповідно зменшувало ціну. Але ці зменшення були невеликими, так що максимальне зменшення ціни не перевищувало 18% (у 1993 р.), а максимальне збільшення ціни не перевищувало 22% (у 1992 р.).

Реальні ціни на матеріальні ресурси, які складають 60-70% собівартості олії, досить сильно впливали на її ціну. Із-за дуже