Підвищення реальної ціни на дизельне пальне особливо сильно збільшило реальну ціну олії в 1992 і 2000 рр. (відповідно на 23 і 11%), а її зниження – зменшило її в 1993 і 2001 рр. (відповідно на 6 і 3%).

Значно могли б впливати на ціну олії зміни світового виробництва. Еластичність реальної ціни олії щодо їх обсягів дорівнювала -0.24, а частка внеску цього фактору у приріст ціни із-за однопроцентних змін факторів становила 10%. Але вони були невеликими, тому максимальні їх внески у зміни реальної ціни олії не перевищували -3% у 1995 р. і +4% (у 2001 р.).

Тарифна політика щодо імпорту олії змінювалось двічі: у 1993 р. було введено мито у 20%, а у 1997р. воно було збільшено до 30%. Цей захід досить сильно захистив внутрішній ринок олії і підняв реальну ціну олії у 1993-96 рр. на 22%, а у 1997-2002 рр. – ще на 20%.

Еластичність реальної ціни олії на внутрішньому ринку щодо обсягів її пропозиції дорівнювала -0.1, тобто зростання виробництва (отже і пропозиції) олії зменшувало її ціну. Частка внеску цього фактору у приріст ціни із-за однопроцентних змін факторів становила 5%. Такий слабий вплив пояснюється тим, що загальний (внутрішній і особливо зовнішній) попит на неї лишається ненасиченим.

Упродовж досліджуваного періоду (крім 1992-го, 1994-го, 1996-го, 2000-го і 2002-го років) пропозиція олії зменшувалась, що як свідчать розрахунки за моделлю (2) (див. додаток 1 і рис. 3.1, 3.2) згідно із негативним характером впливу цього фактора на результативний показник сприяло підвищенню ринкової ціни. Особливо великі внески у зміни ціни олії цей фактор зробив у 2000 р. – зменшив її на 189 грн./т, що становило 4% від ціни попереднього року, і збільшив ціну на 4% у 1993 р.

Отже при прийнятті рішень, які ведуть до збільшення виробництва, потрібно враховувати, що зростання виробництва олії призведе до зменшення її ціни на внутрішньому ринку; в свою чергу, зменшення ціни спричинить збільшення продажу олії як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Але одночасно зменшення ціни призведе до зменшення рентабельності виробництва олії, а може призвести навіть до падіння маси чистого доходу, не дивлячись на зростання обсягів продажу. Точні розрахунки наслідків від запланованого підвищення виробництва олії будуть зроблені нижче за системою моделей (2-13).

Рис. 3.. Динаміка ціни олії на внутрішньому ринку України

Рис. 3.. Структура внесків факторів у ціну олії на внутрішньому ринку України

3.2. Аналіз попиту на ринку олійних в Україні в  році

У цілому ситуація на олійному ринку торік залишалася нестабільною, і за темпами закупівель насіння підприємствами, і за реалізацією готової продукції.

Однак, починаючи з жовтня, ринок соняшника стабілізувався, демонструючи слабку тенденцію цінового росту аж до кінця 2004 року, – фахівці відділу аналізу ринків банку "Аваль".

Рис. 3.. Попит на ринку насіння соняшника

Початок 2004 календарного року став досить несподіваним для більшості операторів ринку насіння соняшника. Відносно спокійна цінова ситуація, що спостерігалася на ринку під кінець 2003 року, уже на самому початку 2004 року змінилася на досить різке зростання цін, зумовлене збільшенням світових цін на соняшник. У результаті цього українські експортери отримали можливість вигідно експортувати насіння з України, навіть без повернення ПДВ і з урахуванням існуючого 17-процентного мита. Відповідно для залучення обсягів соняшника експортери почали підвищувати закупівельні ціни на насіння, чим викликали суттєвий відтік обсягів надходження сировини на олійнодобувні підприємства. До цього моменту, як мінімум, третину заводів ще не було забезпечено річним запасом сировини та вони мали потребу в придбанні значних за обсягом партій насінь. У результаті сформованої ситуації в січні 2004 року між експортерами насіння і внутрішніми переробниками почалася справжня цінова гонка, як правило, не характерна для періоду, що розглядається.

Ближче до середини лютого підвищення цін на соняшник, досягши цінового максимуму, призупинився. А вже з середини місяця ціни почали поступово знижуватися, в основному під впливом падіння цін на нерафіновану соняшникову олію, й з середини березня до кінця квітня залишалися практично стабільними з незначними коливаннями. Стан невизначеності та пасивності ринку олійних і продуктів переробки, у якому він знаходився в цей період, було зумовлено, у першу чергу, невизначеністю перспектив оподатковування (зокрема, сплати й повернення ПДВ), що стимулювало й експортерів, й переробників знижувати закупівельні ціни.

У травні ріст цін на ринку насіння соняшника відновився, хоча й не був суттєвим: дисбаланс світових і українських цін на насіння привів до значного зниження закупівельної діяльності експортерів. До того ж, протягом літа відбулося зниження попиту на насіння з боку внутрішніх споживачів. І в результаті торгово-закупівельна діяльність на ринку соняшника залишалася досить пасивною аж до кінця літа.

Початок нового МР характеризувався невизначеністю стосовно якості та обсягу врожаю соняшника 2004 року і, як наслідок, цінових орієнтирів нового сезону. Дощові погодні умови призводили до затягування збиральних