робіт в основних областях виробництва соняшника і, відповідно, надходжень реальних обсягів насіння на ринок. Показники врожайності й якості соняшника суттєво варіювали в різних областях, і олійнодобувні підприємства не могли чітко визначитися із закупівельними цінами. Крім того, середня по країні врожайність соняшника виявилася нижчою за очікувану, що призвело до погіршення ринкових оцінок загального валового збору соняшника в Україні, а також до ущільнення і без того дефіцитного балансу попиту/пропозиції насіння на /05 МР. До початку 2004/05 МР внаслідок уведення декількох нових олійнодобувних і нарощування потужностей старих підприємств загальна потреба в сировині з боку олійнодобувного сектору України істотно зросла, а врожай виявився на проц. нижчим, ніж у році, склавши усього близько 3,4 млн. тонн. У результаті загальний дефіцит соняшника в /05 МР склав приблизно 1,5 млн. тонн.
Така ситуація неминуче вела до збільшення цін на ринку соняшника, що й відбулося у вересні 2005 року. Однак ріст цін виявився дуже нетривалим. По-перше, підвищення закупівельних цін переробниками не завжди сприяло активізації надходжень насіння на заводи. По-друге, якість пропонованого соняшника була дуже низькою і подальше збільшення цін з економічної точки зору було недоцільним. По-третє, можливість подальшого збільшення закупівельних цін на соняшник істотно обмежувалася низьким попитом і цінами на експортному ринку соняшникової олії. Усе це нарешті привело до відносної стабілізації цін на ринку соняшника в жовтні-грудні, незважаючи на те, що багато заводів мали потребу в безперебійному надходженні великих обсягів насіння.
3.3. Аналіз попиту на ринку цукру України в році
Після періоду нестабільності в листопаді-грудні минулого року ціни знову почали знижуватися. Негативна цінова тенденція на ринку відновилася зі стабілізацією політичної й економічної ситуації в країні на тлі достатньої кількості пропозицій цукру на ринку, – експерти відділу аналізу ринків банку "Аваль".
Рис. 3.. Попит на ринку насіння соняшника
Початок 2004 календарного року для ринку цукру ознаменувалося ростом цін. Компанії, що відновили роботу після новорічних свят, через відсутність на ринку значної частини конкурентів підвищили відпускні ціни. Однак вже в лютому, у міру поновлення торгово-закупівельної діяльності та збільшення кількості пропозицій, ціни на цукор знизилися. У цей період на ринку було зафіксовано збільшення обсягів продажу цукру з боку виробників, які довгий час притримували обсяги в надії на сприятливішу цінову кон’юнктуру ринку. Частково сприяло зниженню цін зменшення постачань контрабандного українського цукру в Росію.
У березні ситуація на ринку почала змінюватися. У першій половині місяця тенденція зниження цін, що зберігалася практично протягом усього лютого, змінилася на протилежну: ціни на цукор почали рости за рахунок різкого скорочення продажу з боку власників великих партій і (чи) збільшення відпускних цін на нього. Аналогічна ситуація на ринку спостерігалася з початку квітня до кінця травня, головним чином, завдяки координованим діям основних гравців, що вели досить стриману політику продажу або ж декларували досить високі ціни. Відсутність великих обсягів на ринку призвів до деякого ажіотажу: покупці цукру активізували закупівлю, намагаючись максимально забезпечити себе обсягами для подальшої переробки і (чи) перепродажу цукру.
Крім того, у міру наближення літнього періоду підвищення цін підтриму-валося високим попитом на цукор і з боку виробників морозива та прохолодних напоїв, і з боку компаній, що займаються дрібнооптовим продажем, а також скороченням кількості пропозицій дешевого цукру сільгосппідприємствами.
Тим часом, необхідність погашення кредитів, а також зростання цін на паливо змусило багатьох учасників ринку прийняти рішення про продаж готівки для вивільнення коштів і формування запасів палива. Однак очікуваного сезонного сплеску попиту в цей час не відбулося, і ціни на цукор знову почали знижуватися.
Ситуація помітно змінилася лише наприкінці червня – початку липня, коли попит з боку споживачів цукру, в основному виробників морозива і прохолодних напоїв, а також зниження обсягів пропозиції цукру з Держкомрезерву привів до різкого стрибка відпускних цін. Не останню роль отут зіграла й гра на підвищення цін великими операторами ринку, багато хто з яких вирішили підготуватися таким чином до надходження на ринок сирцевого цукру.
У середині липня цінова ситуація на ринку цукру стабілізувалася, після чого, практично до середини серпня, зберігалася негативна цінова динаміка. Очевидно, в основі такої тенденції лежало, насамперед, збільшення пропозиції очеретяного цукру, виробленого в рамках квоти, активізація продажу цукру з Держкомрезерву, а також зростання пропозиції цукру внаслідок очікувань більш глобального зниження цін напередодні нового бурякового сезону.
Чергове зростання цін було відзначено лише наприкінці серпня на тлі малоактивної торгівлі у святковий період. Це в умовах стабільного попиту призвело до деякого ажіотажу на ринку та підвищенню відпускних цін і різкого скорочення пропозиції держкомрезервного цукру. Утім вже в середині вересня надходження на ринок цукру, виробленого з цукрового буряка нового врожаю, зумовило помітне скорочення темпів зростання цін. Хоча компанії, що мають залишки цукру, виробленого у минулому сезоні, намагалися не тільки стримати падіння цін у регіонах, але й у деяких випадках їх збільшити.
Крім того, у жовтні – на початку листопада на ринку відбулася активізація продажу цукру деякими власниками на тлі необхідності поповнення оборотних коштів та деякими змінами на фінансовому ринку в цей період.
Тим часом, багато компаній зайняли вичікувальну позицію, пропонуючи до реалізації лише невеликі партії цукру. При цьому з боку покупців низки областей відзначався інтенсивний попит у зв’язку з необхідністю поповнення вже наявних запасів цукру на тлі досить прийнятних цін.
Різкий стрибок цін на цукор відбувся на початку грудня у зв’язку зі складною політичною й економічною ситуацією в країні, причому багато сезонних факторів, що традиційно впливають на ринок, відійшли на другий план.
Учасники ринку не мали можливості планувати торгово-закупівельну діяльність на більш-менш тривалий період, тому формування відпускних/закупівельних цін здійснювалося залежно від поточної ситуації в регіонах.
Компанії, що займаються перепродажем цукру, відзначали збільшення попиту з боку роздрібної мережі, представники якої, у свою чергу, говорили про збільшення попиту з боку населення. В умовах нестабільності ринку і різких цінових перепадів нерідко прослідковувалися спекулятивні махінації.
Однак в останні тижні 2004 року ціни на цукор знову почали знижуватися. Стабілізація політичної й економічної ситуації в країні на тлі достатньої кількості пропозицій цукру на ринку призвела до поновлення негативної цінової тенденції на ринку.
Висновки
Дослідивши теорію ринкового попиту та пропозиції, можна зробити наступні висновки:
1. Попит – це узагальнюючий термін, що описує поведінку фактичних і потенційних покупців товару. Попит – це потреба, виражена в грошовій формі. Обсяг попиту – це кількість товару, що покупці бажають придбати за деякий період часу (день, місяць, рік і т.д.).
2. Обсяг попиту залежить від