Для моделі конкурентного ринку ресурсів крива попиту на певний ресурс збігатиметься з кривою гра-ничного продукту у грошовому вираженні (рис. 11.1). Його дослідження дає можливість визначити кілька факторів, що впливають на обсяги залучення фактору до виробничої діяльності. Це, по-перше, рівень заро-бітної плати, який склався на ринку праці. Його змі-на перемістить лінію Wl вгору або вниз, що змінить точку її перетину з кривою MRP. По-друге, сама кри-ва МRP може переміститися на графіку під впливом зміни цін на продукт та під впливом зростання про-дуктивності праці.

Дещо інакше складається ситуація, коли фірма реалізовує свою продукцію на ринку недосконалої конкуренції. У цьому випадку для збільшення обсягів продажу вона змушена знижувати ціну, а для збільшення ціни відмовлятися від частини обсягу реалізо-ваної продукції. Отже, граничний продукт у грошовій формі зменшуватиметься не тільки під впливом дії закону спадної граничної продуктивності, як це було в умовах досконалої конкуренції, а й під впливом зниження ціни на продукцію (табл. 11.2).

Крива граничного продукту у грошовій формі, як і у попередньому прикладі, є кривою попиту на ресурс праці. Однак для моделей недосконалої кон-куренції вона матиме меншу еластичність, ніж на конкурентному ринку. Тому при недосконалій кон-куренції виробник менше реагує на зміну заробітної плати при залученні ресурсу праці, ніж виробник в умовах досконалої конкуренції. Це можна проде-монструвати, розрахувавши кількість залучених у виробництво працівників при однакових змінах за-робітної плати за умов досконалої та недосконалої конкуренції (на основі даних табл. 11.1 та 11.2). Як бачимо з табл. 11.3, обсяги залучених ресурсів при досконалій конкуренції більш активно реагують на зміну заробітної плати.

Як ми з'ясували у розд. З, за інших рівних умов виробник при недосконалій конкуренції виробляє про-

дукції менше, ніж це могло бути на конкурентному ринку. Природно, що для виробництва меншого обся-гу продукції виробник залучатиме меншу кількість ресурсів, тому попит на ресурси на ринках недоско-налої конкуренції завжди менший, ніж на конкурент-них ринках.

Звичайно, криві граничного продукту у грошовому вираженні (криві попиту на відповідні ресурси) для кожної фірми матимуть свій нахил та своє положення на графіку. Відмінності будуть спричинені різним рів-нем продуктивності праці та граничного продукту. Щоб визначити ринковий попит на той чи інший ре-сурс, потрібно підсумувати індивідуальні попити на нього окремих фірм.

11.2. Зміни у попиті на ресурс. Еластичність попиту

Ми вже згадували, що крива попиту на ресурс може пересуватися на графіку вправо, що буде озна-чати зростання попиту, чи вліво, що відповідатиме його зменшенню. Розглянемо детальніше фактори, які можуть спричинити такі зміни.

1. Зміни у попиті на продукт. За інших рівних умов зміни у попиті на продукт фірми, який вона ви-робляє за допомогою певних ресурсів, призведуть до зміщення кривої попиту на ці ресурси у тому самому напрямку. Так, фінансова криза в Україні, Росії та в

інших країнах призвела до банкрутства банків, зни-ження попиту на їхні послуги. Це, у свою чергу, спричинило зростання безробіття серед банківських працівників.

2. Зміни продуктивності ресурсі/. Підвищення продуктивності ресурсу пересуває криву попиту на нього вправо, зменшення продуктивності — вліво. Факторами змін продуктивності ресурсу можуть бути насамперед зміни його власних якісних характерис-тик (кваліфікація працівників, надійність машин то-що). Крім того, незмінні ресурси можуть забезпечува-ти більшу продуктивність за рахунок зміни якості інших ресурсів, у поєднанні з якими вони використо-вуються. Так, підвищення рівня кваліфікації праців-ника веде до зростання продуктивності і праці, і не-змінного капіталу.

3. Зміни цін на інші ресурси. Як відомо, ресурсам властиві субституційність та комплементарність. Змі-ни цін на ресурси-субститути та ресурси-комплементи по-різному впливають на попит.

Так, при зміні цін на ресурси-замінники одночас-но спрацьовують два протилежні ефекти: ефект за-міщення та ефект обсягу. Якщо, наприклад, зни-зилась заробітна плата, то праця стала дешевшою відносно капіталу, для виробника доцільніше буде збільшувати обсяги залучення праці та зменшувати капітал (ефект заміщення). Отже, попит на капітал зменшиться. З іншого боку, здешевлення праці призведе до зменшення витрат виробника взагалі та зростання обсягів виробництва, що має супроводжу-ватися зростанням попиту на ресурси в цілому (ефект обсягу). Фактична зміна попиту на ресурс залежатиме від співвідношення сил, з якими діють ці ефекти. Якщо ефект заміщення перевищує ефект обсягу продукції, то зміни цін та попиту матимуть однакову спрямованість; якщо з більшою силою діє ефект обсягу, то — протилежну.

Якщо змінюються ціни на комплементарні ресур-си, то спрацьовує лише ефект обсягу продукції. При

цьому зміни цін на одні ресурси та попит на Інші ма-ють різну спрямованість.

Отже, можна зробити висновок, що крива попиту на ресурс переміститься вправо (збільшення попиту) під впливом таких факторів:

а) збільшення попиту на продукт, що виробляєть-ся за допомогою цього ресурсу;

б) збільшення продуктивності ресурсу;

в) зниження ціни на ресурси-субститути, коли ефект обсягу продукції діє сильніше, ніж ефект замі-щення;

г) збільшення цін на ресурси-субститути, коли ефект заміщення діє сильніше, ніж ефект обсягів продукції;

д) зниження цін на ресурси-комплементи.

Чутливість попиту на ресурси на зміну його ціно-вих та нецінових факторів визначається показниками еластичності. Цінова еластичність попиту на ресурси залежить, зокрема, від таких факторів:

1. Темпи спадання граничного продукту. Якщо граничний продукт праці знижується помалу при збільшенні кількості праці, що додається до незмін-ного капіталу, то і крива попиту на ресурс матиме менший нахил та тенденцію до більшої еластичності. Навпаки, при швидкому падінні граничного продукту крива попиту буде слабоеластичною.

2. Легкість ресурсозаміщення. Тут залежність пряма: чим більше існує близьких ресурсів-субститу-тів, тим вища еластичність