3. Еластичність попиту на продукт виробника. Оскільки крива граничного продукту у грошовому вираженні залежить від ціни на продукт, еластич-ність попиту на ресурси буде прямо залежати від елас-тичності попиту на продукт.

4. Частка витрат на ресурс у загальних ви-тратах. Чим більше загальних витрат припадає на ресурс, тим вища еластичність попиту на нього.

11.3. Оптимальне співвідношення ресурсів f

До цього часу йшлося переважно про короткотер-міновий період. Ми розглядали ситуацію, коли один з факторів виробництва (праця) змінюється, тоді як інші залишаються незмінними (капітал). Настав час розглянути довготерміновий період, коли всі фактори виробництва є змінними.

>У довготерміновому періоді перед виробником може виникати два головних запитання: за якого співвідношення ресурсів витрати на їх придбання для досягнення певного обсягу продукції будуть мі-німальними; яке співвідношення ресурсів забезпе-чить максимальний прибуток? Відповіді на них да-ють правило мінімізації витрат та правило мак-симізаціі прибутку.

Правило мінімізації витрат наголошує, що витра-ти мінімізуються при такому співвідношенні ресурсів, коли граничні продукти у розрахунку на одиницю вартості кожного ресурсу є однаковими. Уявімо, що 1 люд.-год праці (PL) та 1 маш.-год капіталу (Рк) ма-ють вартість 15 грн. Якщо при збільшенні праці на одиницю приріст продукції становить 5 шт. (гранич-ний продукт праці — MPL), а капіталу — 7 шт. (гра-ничний продукт капіталу — МРК), то виробнику до-цільно перерозподілити кошти, які він витрачає на придбання ресурсів, таким чином, щоб збільшити ви-користання капіталу і зменшити використання пра-ці. Вивільнення 15 грн. за рахунок зменшення спо-живання праці на 1 люд.-год призведе до недоотри-мання 5 одиниць продукції, тоді як залучення за рахунок цих коштів ще однієї одиниці капіталу дасть додатково 7 одиниць продукції. Виграш вироб-ника очевидний: щоб зберегти попередній обсяг ви-робництва, він може вивільняти більше коштів від зменшення споживання одного ресурсу, ніж додат-ково витрачати на придбання іншого. Отже, загаль-ні витрати на виробництво заданого обсягу продук-ції будуть зменшуватися.

Якщо співвідношення "граничний продукт / ці-на" для кожного з ресурсів зміниться на користь пра-ці, то виробник буде зменшувати свої витрати, пере-розподіляючи й кошти на користь праці. Очевидно, що можливості зменшення загальних витрат на вироб-ництво певного обсягу продукції за рахунок перероз-поділу коштів між різними видами ресурсів будуть вичерпані, коли їх граничні продукти у розрахунку на одиницю ціни зрівняються:

Однак мінімальні витрати на виробництво не зав-жди забезпечують максимальний прибуток. Обсяг ви-робництва, що мінімізує витрати, та обсяг виробницт-ва, що максимізує прибуток, збігатимуться лише для конкурентного ринку, де попит абсолютно еластич-ний, а ціна на продукт залишатиметься незмінною при зміні пропозиції фірми. Інша ситуація складаєть-ся за умов недосконалої конкуренції. Тому доцільні-ше користуватися більш загальним підходом, який застосований у попередньому розділі: максимальний прибуток досягається за умови зрівноважування гра-ничного продукту та граничних витрат.

Щодо витрат на придбання окремих ресурсів, то прибуток зростатиме до того часу, поки граничний продукт у грошовому вираженні змінного фактора виробництва буде перевищувати витрати на придбан-ня додаткової одиниці цього ресурсу. Якщо ціна стане вищою, ніж граничний продукт у грошовому вира-женні, то прибуток зменшуватиметься. Максимально-го значення він набуває тоді, коли витримується така рівність:

Таким чином, у разі придбання ресурсів на конку-рентному ринку фірма досягає співвідношення ресур-сів, що максимізує її прибуток, якщо кожна нова одиниця факторів виробництва має ціну, яка дорів-нює граничному продукту у грошовому вираженні для кожного виду ресурсів. Однак ринки ресурсів не завжди конкурентні. Найчастіше конкуренція тут об-межена, недосконала. Особливості ринків окремих ре-сурсів аналізуються у наступній темі.