Вторинний ринок праці
курсова робота з мікроекономіки
ЗМІСТ
Вступ
Актуальність теми дослідження. На етапі економічного зростання набуває особливої значущості здійснення регулюючих заходів, спрямованих на ліквідацію прихованого безробіття, проведення політики продуктивної зайнятості. Зусилля органів державної влади, і насамперед уряду, мають концентруватися на запровадженні дієвих стимулів створення нових робочих місць, забезпеченні гарантій зайнятості в процесі приватизації та реструктуризації підприємств, на підтримці підприємництва і самозайнятості населення, розширенні практики громадських робіт, підвищенні гнучкості ринку праці.
Реалізація державної політики в сфері ринку праці згідно Програми діяльності Кабінету Міністрів, розробленої відповідно до Конституції України, положень Послання Президента України до Верховної Ради України: "Україна: поступ у XXI ст. Стратегія економічного і соціального розвитку на 2000-2004 роки", "Концептуальні засади стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 роки, "Європейський вибір", Стратегії та Програми інтеграції України до Європейського Союзу повинна забезпечити:
стабілізацію ринку праці, підвищення ефективності зайнятості населення та створення умов для її зростання, досягнення балансу між попитом і пропонуванням робочої сили, вдосконалення механізмів регулювання ринку праці, надійний соціальний захист незайнятого населення;
визначення загальної потреби в робочих місцях та забезпечення їх робочою силою відповідної професійно-кваліфікаційної якості;
підвищення мінімального розміру допомоги по безробіттю;
запровадження єдиної статистичної звітності щодо стану ринку праці для державної служби зайнятості та приватних агентств з працевлаштування громадян;
проведення роз'яснювальної роботи серед громадян щодо залежності розміру пенсії від розміру внесків, сплачених з офіційної заробітної плати;
створення умов для ефективної співпраці державної служби зайнятості та приватних агентств з працевлаштування щодо здійснення державної політики організації ринку праці;
розгортання ефективних програм зайнятості населення, спрямовані на підтримку та розвиток самозайнятості населення, малого підприємництва;
створення нових робочих місць шляхом розвитку малого та середнього бізнесу;
вдосконалення механізмів працевлаштування найменш конкурентоспроможних на ринку праці категорій населення, зокрема осіб з обмеженими фізичними можливостями, молоді, випускників навчальних закладів, жінок, які мають неповнолітніх дітей;
розширення сфер застосування соціального партнерства, залучення соціальних партнерства до здійснення функцій контролю.
Не менш важливими є і організовані відносини на вторинному ринку праці, пошуком роботи на якому охоплена велика кількість населення України.
Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.
Об'єктом дослідження курсової роботи є теоретичні аспекти мікроекономіки.
Предмет дослідження – вторинний ринок праці.
Метою курсової роботи є дослідження вторинного ринку праці.
Мета роботи передбачає виконання таких завдань:
дослідити сутність ринку праці в економічній теорії;
охарактеризувати первинний і вторинний ринок праці, а також поняття вторинної зайнятості;
проаналізувати стан вторинного ринку праці в Україні.
Розділ 1. Сутність ринку праці в економічній теорії
1.1. Поняття ринку праці, його елементи і функції
Ринкова система являє собою сукупність взаємозв'язаних ринків, які охоплюють різноманітні сфери людської діяльності. Ці ринки взаємодіють між собою на основі цін, що формуються на них під впливом попиту і пропозиції, конкуренції тощо. Ринкові ціни є тією інформацією, що дає змогу постачальникам і споживачам ресурсів приймати необхідні економічні рішення та погоджувати їх.
Складовими ринкової системи є: ринок товарів (сировини, матеріалів, палива, готових виробів, проектних робіт, наукових досліджень, послуг, житла), ринок капіталу (інвестицій, цінних паперів, грошей (кредитів)) і ринок праці.
Ринок праці – це передусім система суспільних відносин, пов'язаних із купівлею і продажем товару "робоча сила". Крім того, ринок праці є сферою працевлаштування, формування попиту й пропозиції на робочу силу. Його можна трактувати і як механізм, що забезпечує узгодження ціни та умов праці між роботодавцями і найманими працівниками.
Особливість ринку праці полягає в тому, що він охоплює не тільки сферу обігу товару "робоча сила", а й сферу виробництва, де найманий працівник працює. Відносини, що тут виникають, зачіпають важливі соціально-економічні проблеми, а тому потребують особливої уваги з боку держави.
У ринковій економіці ринок праці охоплює всіх здатних працювати: як зайнятих, так і не зайнятих найманою працею. Серед незайнятих розрізняють такі групи працездатних людей:
особи, що не працюють, але бажають працювати й шукають роботу (безробітні, які мають відповідний статус; особи, які мають розпочати трудову діяльність; особи, які шукають роботу після певної перерви в роботі);
особи, котрі хоча і мають роботу, проте не задоволені нею і шукають друге місце основної або додаткової роботи;
особи, які зайняті, проте явно ризикують утратити роботу і тому шукають друге місце роботи [13, 9].
Вказані категорії людей і визначають пропозицію праці на ринку праці.
Отже, ринок праці – це ринок найманої праці. Він охоплює відносини від моменту наймання працівників на роботу до їх звільнення.
Для виникнення, формування й функціонування ринку праці необхідні певні умови. Насамперед мають бути забезпечені правові умови функціонування цього ринку, зокрема можливість вільного пересування на ньому громадян, вільного вибору роботи, тобто юридична свобода працівника, можливість самостійно розпоряджатися своєю здатністю працювати. Проте цього недостатньо, оскільки з економічного погляду власник робочої сили змушений продавати її тоді, коли у нього немає всього необхідного для ведення свого господарства як джерела для одержання засобів існування або коли дохід з інших джерел є недостатнім.
Покупцем товару "робоча сила" на ринку є підприємець, який має все необхідне для ведення власного господарства. Крім своєї участі в процесі праці, підприємець залучає інших працівників за певну грошову винагороду. Відбувається обмін індивідуальної здатності до праці на засоби існування, необхідні для відтворення робочої сили, а також здійснюється розміщення працівників у системі суспільного поділу праці країни.
Важливою умовою формування й функціонування ринку праці є відповідність працівника вимогам робочого місця, а запропонованого місця – інтересам працівника.
Ринок робочих місць, як складова ринку праці, що