грудень | 1,09 | 0,9 | 0,83 | 1,87 | 11 | 20 | 30 | 24 | 17

* Навантаження – це відношення чисельності незайнятих громадян, зареєстрованих в службі зайнятості, до кількості вакансій та вільних робочих місць, інформацію про які підприємства подали до служби зайнятості.

За даними таблиці бачимо, що починаючи з 1996 р. пропозиція у робочій силі значно перевищувала попит. Якщо у 1996 р. на одне вільне робоче місце припадало від 2 до 11 осіб незайнятого населення, то у 1999 р. цей показник складав від 20 до 29 осіб. У 2000 р. навантаження на одне вільне робоче місце дещо зменшилось: 15 -24 осіб. Якщо на 01. 01. 2001 р. в середньому по Україні на одну вакансію претендувало 17 зареєстрованих службою зайнятості безробітних, то у Житомирській області – 82 особи, Рівненській – 76, Львівській – 63, Закарпатській і Волинській по 45 [30, 318].

Таким чином, розглядаючи співвідношення між попитом і пропозицією на ринку праці України бачимо, що кон'юнктура ринку характеризується як праценадлишкова. Фахівці прогнозують [15, 55-57] поступове поглиблення дисбалансу між попитом і пропозицією робочої сили різної кваліфікації. Завдяки інвестуванню та розвитку виробничих технологій кількість вакансій, що потребують високої кваліфікації, зростатиме швидше, ніж пропозиція. Нереформована система освіти не буде здатна швидко відреагувати на зміну потреб ринку робочої сили. Попит на некваліфіковану робочу силу підвищуватиметься переважно для розвитку сфери послуг, легкої промисловості, дрібного бізнесу. Вказані галузі недостатньо розвинуті, тут гостріше відчуватимуть брак робочої сили. З іншого боку, навички, що їх потребують ці галузі, можна виробити порівняно швидко та недорогим коштом. Але, темпи зростання попиту на некваліфіковану робочу силу з боку зазначених галузей виявляться недостатніми для того, щоб забезпечити робочими місцями всіх охочих.

За тими самими прогнозами [15, 57], у 2003 р. безробіття повинно було досягти свого локального максимуму завдяки подальшим змінам у структурі економіки. Почне діяти зворотна тенденція. Зростання галузей послуг сприятиме підвищенню попиту на некваліфіковану робочу силу. Через зменшення кількості економічно активного населення зменшиться навантаження на вакантні посади. Прискориться процес перекваліфікації працівників (самостійно та за кошти роботодавців). У 2004 р. рівень безробіття знизився.

Фахівцями України було проведено обстеження, направлене на визначення відповідності між рівнем знань, рівнем професійної підготовки, кваліфікацією респондентів та обраною роботою. Майже 90% всіх респондентів пройшли курс професійного навчання, з них у навчальних закладах – 74%, шляхом учнівства та безпосередньо на робочому місці близько 15%. При визначенні важливості для опитуваного слідувати своїй основній професії при виборі роботи, респонденти відповіли наступним чином [28, 133]:

Таблиця 2.

Розподіл відповідей респондентів щодо важливості слідувати своїй основній професії при виборі роботи |

Рівень важливості, %%

Дуже важливо | Важливо | Не дуже важливо | Не важливо

Освіта:

Вища і незакінчена вища | 31 | 44 | 15 | 8

Середня спеціальна | 24 | 46 | 17 | 10

Середня загальна | 15 | 45 | 18 | 16

Неповна середня і початкова | 1 | 46 | 15 | 16

Статус:

Працівник промисловості | 25 | 47 | 19 | 9

Робітник сільського господарства | 11 | 47 | 10 | 10

Робітник сфери послуг | 26 | 46 | 16 | 13

Безробітний | 20 | 36 | 10 | 18

Робітник бюджетної сфери | 28 | 45 | 19 | 8

Майже 50% респондентів відзначили важливість для себе обирати роботу згідно з отриманою кваліфікацією. До 30% респондентів вважають роботу за фахом дуже важливим для себе. Для 10-19% такий підхід до вибору роботи не дуже важливий, а 8-18% вважають його не важливим. Значна частина респондентів з цього запитання не визначилася – 14%. Більша частка респондентів з вищою освітою (75%) та середньою спеціальною (70%) становлять найбільший відсоток респондентів, для яких робота за отриманою спеціальністю є важливим чинником.

Ефективність праці багато в чому залежить від рівня кваліфікації працівника та можливості застосування своєї професійної підготовки, своїх знань на робочому місці. Якщо здобута професія, кваліфікація не відповідає трудовій діяльності, то це може мати негативні наслідки як для окремого працівника (марно втрачений час і кошти для навчання; необхідність витрат на здобуття іншої професії; труднощі при працевлаштуванні та ін.), так і для суспільства ( зниження продуктивності праці, необхідність збільшення коштів на професійну освіту та ін.). Ці дослідження зв'язку між роботою та отриманою освітою, кваліфікацією наведені у табл. 2.8 [28, 134].

Таблиця 2.

Взаємозв'язок між рівнем знань, кваліфікацією й роботою, % |

Використовують отримані знання в своїй роботі | Відповідність рівня кваліфікації роботі

в значній мірі | дуже мало | в незначній мірі | не викорис-товують | відпо-відає | значно вище, ніж необхідно роботи | відпо-відає | недос-татній для роботи

Всі респонденти | 48 | 7 | 11 | 14 | 11 | 6 | 54 | 5

Освіта

Вища і незакінчена вища | 59 | 9 | 12 | 12 | 11 | 8 | 45 | 4

Середня спеціальна | 52 | 8 | 12 | 18 | 13 | 5 | 58 | 6

Середня загальна | 30 | 5 | 7 | 12 | 7 | 1 | 51 | 4

Неповна середня і початкова | 17 | 4 | 4 | 13 | 4 | 1 |