чого, як правило, від-сутня основа для рекламної діяльності. Адже, якщо якась із фірм захоче провести рекламну компанію свого товару, то через однорідність продукції вона у той же час рекламуватиме і товари своїх конкурентів. Тому витра-ти конкурентної фірми на рекламу є просто зайвими, бо не сприяють сут-тєвому зростанню рівня доходів та збільшенню попиту на товари ціп фірми. Разом з тим, для покупця суттєве значення мають умови обслугову-вання після продажу товару, упакування товару, інформація про властиво-сті придбаного товару, зручне розташування місця продажу тощо. Можна сказати, що продавці конкурентного ринку знаходяться в ситуації, коли рекламування товарів, що реалізуються, вигідне всім, але невигідне для окремої фірми, оскільки збільшує її витрати у порівнянні з іншими, котрі легко можуть використати надану одним виробником інформацію в своїх інтересах. [ 7 ]
У цих умовах економічне суперництво відбувається між вели-кою кількістю дрібних та середніх фірм. Будь-яка нова фірма може лег-ко приєднатися до галузі, якщо передбачає можливість отримання прибут-ку, а функціонуюча в змозі вільно покинути чисто конкурентну галузь. Для цього не існує серйозних перепон ні законодавчих, ні технологічних, ні фінансових та інших, які могли б завадити входженню на ринок новим фірмам та збуту на ньому своєї продукції. Хоч, зрозуміло, вхід на ринок по-требує від окремої фірми певних витрат на придбання обладнання, найму кваліфікованих спеціалістів тощо, але, якщо підприємець бажає, то здійс-нює капіталовкладення й розпочинає економічну діяльність, вільно конку-руючи з уже існуючими на ринку фірмами.
В умовах чистої конкуренції при входженні на ринок фірма не зустрічає обмежень, пов'язаних чи то з дією патентів та ліцензій, чи то з існуванням таємних зговорів фірм галузі. Не зустрічає фірма ніяких перепон і на шляху свого закриття чи переносу діяльності в інший регіон. Якщо конкурентна фірма покидає галузь, то робить це без відчутної шкоди для себе, шукаючи своїм постійним активам (витратам) нове ефективніше застосування.
На чисто конкурентному ринку забезпечуються однакові для всіх фірм умови доступу до інформації про ціни, їх зміни, про продавців та по-купців, і не лише в даному регіоні, але й в інших місцях.
Жодна з функціонуючих фірм не в змозі впливати на зміну рів-ня ринкової ціни, адже сама реалізує зовсім невелику, порівняно з загаль-ним ринковим обсягом продажу, кількість продукції. Тому зміна обсягу виробництва та продажу окремої фірми практично зовсім не впливає на загальний рівень ринкової пропозиції цього виду товару, а отже й на його ринкову ціну, яка визначається сукупним попитом та пропозицією всієї конкурентної галузі. Через те конкурентна фірма вимушена прилаштовуватись до існуючої на ринку ціни і не може здійснювати власної цінової політики. [ 19 ]
На практиці умови чистої конкуренції є досить рідкісним явищем, однак аналіз цієї ринкової структури необхідний. По-перше, тому що існує принаймні кілька галузей народного господарства, які більше схожі на конкурентну модель, аніж на будь-яку іншу, як, наприклад, сільське господарство, деякі фінансові ринки. По-друге, аналіз чисто конкурент-ної економіки дає нам зразок чи стандарт, з яким можна порівнювати, та по якому можна оцінювати ефективність реальної економіки. По-третє, вивчення цієї ринкової структури важливе з точки зору аналітичного аналізу, так як дозволяє зрозуміти поведінку конкурентного продавця та його пристосування до ринкової ціни у коротко- та довгостроковому періодах діяльності, та оцінити ефективність конкурентних галузей з боку як окремих споживачів, так і суспільства у цілому.
Попит на продукцію будь-якої фірми залежить від рівня ринкової ці-ни на товар. Оскільки конкурентна фірма сприймає ринкову ціну як таку, на яку вона не здійснює практично ніякого впливу, яка залишається по-стійною незалежно від змін індивідуальних витрат та обсягів її випуску, то крива попиту на товар в умовах чистої конкуренції приймає вигляд пре-мої горизонтальної лінії, що проходить на рівні встановленої рівноваж-ної ринкової ціни. Тобто, крива попиту конкурентної фірми є цілком еластичною за ціною, як показано на рис. 2. Однак при розгляді всієї конкурентної галузі крива попиту дещо втра-чає свою еластичність і приймає вигляд звичайної спадної, хоча й еластич-ної кривої лінії.
Рисунок 2. ВД , СД (Ц) і ГД фірми в умовах досконалої конкуренції
Величина валового доходу фірми при незмінному рівні ринкової ціні на товар, що реалізується, пропорційно зростає з кожним наступним про-дажем додаткової одиниці продукції. Отже, крива валового доходу конку-рентної фірми має вигляд прямої висхідної лінії, яка при реалізації одній одиниці товару перетинає криву попиту фірми на цей товар, як на рис. 1.
Граничний дохід на продукцію конкурентної фірми збігається з ці-ною одиниці реалізованого (запитуваного) товару, а отже крива гранично-го доходу збігається з кривою попиту на товар окремої фірми, що діє в умовах чистої конкуренції:
ГД = Ц = СД (12)
Наприклад, якщо на чисто конкурентному ринку зерна встановилася ринкова ціна на пшеницю на рівні 4 грн. за 1 центнер, то при продажу 100 центнерів пшениці ВД становитиме 400 грн. (4х100), а при реалізації 101 центнера ВД дорівнюватиме 404 грн. (4х101). При цьому ГД дорівнювати-ме ціні товару, тобто 4 грн. [(101-100)х4]. При продажу кожної наступної одиниці продукції ВД буде пропорційно зростати на величину її ціни, а П залишатиметься незмінним.
На відміну від чистої конкуренції, де фірма вимушена сприймати -ринкову ціну такою, якою вона є, чистий монополіст в змозі контролювати її рівень, що, однак, не рівнозначно можливості призначати на свою про-дукцію будь-яку ціну. Для монополіста, як і будь-якого іншого виробника, існують