деяких фірм, то но-ві підприємства, передбачаючи можливість одержання прибутку, будуть входити на цей ринок. При цьому рівень середніх виробничих витрат но-вих фірм може бути дещо вищим за рівень середніх валових витрат (СВВ) уже функціонуючих фірм. Це поступово призведе до зміщення кривої як короткострокових, так і дов-гострокових середніх витрат (ДСВ) вверх, і збільшення величини пропозиції. У цей же час, за рахунок збільшення кількості фірм та обсягу пропоно-ваної на ринок продукції, конкурентний ринок буде насичуватись новими товарами, що відобразиться на зниженні рівня рівноважної ціни і зміщення (за інших рівних умов) кривої попиту, яка залишатиметься цілком еласти-чною і так само збігатиметься з кривою граничного доходу (ГД) конкурентної фірми, паралель-но вниз від свого початкового положення. Все це сприятиме встановленню довгострокової економічної рівноваги фірми, за якої виконуватиметься рі-вність:
Ц=ГД=ГВ=СВВ=ДСВ. (22)
З іншого боку, якщо рівень рівноважної ціни на конкурентному рин-ку знизиться так, що деякі фірми терпітимуть збитки, оскільки рівень їх СВВ стане вищим за встановлену ринкову ціну на реалізовану ними про-дукцію, то це викличе вихід цих фірм з даної галузі. Вони будуть закрива-тися або переходити на інші ринки. В результаті на конкурентному ринку залишаться лише ті підприємства, СВВ яких не перевищують рівень рівно-важної ціни за якою вони продають свої товари. Крива СВВ зміститься від свого початкового положення паралельно вниз. Через скорочення кількості функціонуючих фірм та зменшення обсягу реалізації товарів рівноважна ціна знову почне зростати й крива попиту, яка є цілком еластичною за ці-ною, буде зміщуватись паралельно вверх від свого початкового положен-ня. Врешті-решт конкурентна фірма опиниться в становищі довгострокової рівноваги, при якому буде виконуватись та ж умова, що описана вище. Рівень виробництва середньої фірми конкурентної галузі буде встановлений у точці рівності Ц=ГД=ГВ=СВВ=ДСВ.
При цьому функціонуюча фірма, що здійснює свою діяльність в умовах чистої конкуренції, отримуватиме нульовий економічний прибуток. Вона не матиме стимулів до зміни обсягів виробництва, оскільки як в результаті його збільшення, так і в результаті скорочення рівень її середніх сукупних витрат перевищить рівень існуючої рівноважної ціни і підприємець зазнає збитків. Функціонуюча конкурентна фірма не буде прагнути до виходу з галузі, адже перебуваючи у становищі рівноваги вона не зазнає збитків і в змозі здійснювати просте економічне відтворення. А нові фірми не матимуть бажання входити в дану конкурентну галузь, адже не передбачатимуть можливості одержання прибутку. Однак становище довгостро-кової рівноваги не можна розглядати як таке, що повністю задовольняє конкурентну фірму. Це не так, адже метою діяльності підприємницької фі-рми є максимізація прибутку, а не прагнення до зниження його до нульової відмітки. Тому підприємець шукатиме вихід з ситуації економічної рівно-ваги, намагаючись знайти спосіб зниження рівня індивідуальних середніх витрат, або ж буде очікувати покращення ринкової кон'юнктури - підви-щення рівноважної ціни на свою продукцію. [ 13 ]
Становище довгострокової рівноваги фірми в умовах чистої конкурен-ції, спираючись на сформульовану вище умову, можна виразити графічно, як показано на рис. 5. Рівність ціни та min СВВ у точці А вказує на те, що конкурентна фірма використовує найефективнішу з відомих технологій і призначає при цьому найнижчу ціну та виробляє найбільший обсяг про-дукції (Q1), що відповідає її середнім сукупним витратам. Рівність ціни і граничних витрат (ГВ) вказує, що ресурси фірми розподілені у відповідності з потребами та бажаннями споживачів.
Рисунок 5. Становище рівноваги фірми у довгостроковому періоді в умовах чистої конкуренції
Крива попиту конкурентної галузі не є цілком еластичною. Вона має вигляд звичайної еластичної кривої попиту, через те, що всі разом виробники і споживачі все ж мають вплив на рівноважну ціну і мо-жуть змінювати її рівень. Галузева крива пропозиції залежить від бажання всіх фірм змінювати обсяг продажу товарів у зв'язку із зміною ринко-вої рівноважної ціни та впливу нецінових чинників на зміну пропозиції.
У довгостроковому періоді ринкова крива пропозиції відображає; шлях яким переміщується рівноважна ціна та обсяг випуску під час довгострокових змін попиту на товар. Цей період достатній для того, щоб кожна фірма змогла скорегувати розміри своїх виробничих потужнос-тей, витрати, раціоналізувати виробництво у цілому. Залежно від особли-востей тієї чи іншої конкурентної галузі, сукупні ринкові криві пропозиції в довгостроковому періоді діяльності можуть мати різні форми. Багато в чому це залежить від того, як змінюються у довгостроковому інтервалі ці-ни на різні види ресурсів, потрібних для розширення обсягів випуску про-дукції. Може бути три різних ситуації, що характеризують таку залежність: [ 18 ]
Якщо галузь має постійні витрати, що означає незмінність цін на ресурси, використовувані фірмами для випуску продукції (незмінність внутрішньофірмових витрат), то входження на ринок нових фірм, чи вихід функціонуючих практично ніяк не вплине на величину середніх галузевих витрат. У цьому випадку довгострокова галузева крива пропозиції буде мати форму цілком еластичної лінії, як показано на рис.6.
Ц
П3 П1 П2
Пр
ОВ3 ОВ1 ОВ2 ОВ
Рисунок 6. Крива пропозиції конкурент-ної галузі з постійними витратами у довгостроковому
Це означає, що розширення галузевого виробництва у зв'язку із збільшенням ринкового попиту на товари ніяких змін рівноважної ціни для галузі з постійними витратами не викличе. З рис. 6 видно, що зростання попиту з П1 до П2, які скорочення його з П1 до П3 не ви-кликає ніяких змін у ринковій ціні товару. Але при цьому відбува-ються відповідні зміни обсягу випу-ску, які й сприяють тому, що рівень ціни залишається стабільним, а довгострокова крива пропозиції цілком еластичною. Здебільшого постійні витрати мають ті