Розділ 2. Характеристика видів транспорту, що використовуються в ЗЕД

2.1 Морські перевезення

Основний обсяг вантажообігу світової зовнішньої торгівлі припадає на міжнародні морські перевезення — майже 60 % Основну частину міжнародних морських вантажопотоків скла-дають масові наливні й навальні вантажі — сира нафта, на-фтопродукти, залізна руда, кам'яне вугілля, зерно тощо. З ін-ших виділяються генеральні вантажі, тобто готова промисло-ва продукція, напівфабрикати, продукти харчування.

До транспортних засобів морського флоту відносять судна для перевезення генеральних вантажів, контейнеровози, ліхте-ровози, ролкери, пороми, танкери.

Судна для перевезення генеральних вантажів (в ящиках, мішках, коробках та іншій упаковці) поки що є основним ти-пом суден для перевезення вантажів між невеликими портами в усьому світі. Вантажі розміщуються в трюмах та на палубі. Контейнеровози обладнані трюмами, що допускають пере-везення стандартних контейнерів ІСО 3, 6, 9, 12 м. Типове судно вантажопідйомністю 60 тис. т може транспортувати 2000 ше-стиметрових контейнерів. Частину з них можна перевозити на палубі, а також у режимі рефрижераторів. Контейнеровоз може перевезти протягом року вантажів у 7 разів більше, ніж судно звичайного типу однакової вантажопідйомності.

Ліхтеровози — це система, яка включає велике судно-плав-базу, що перевозить декілька десятків малих суден, які можуть входити в гирла річок за рахунок осадки (не більш 4 м), підходити до будь-яких мілководних причалів. Як правило, малі судна є несамохідними баржами з вантажопідйомністю від 200 до 1000 т. Плавбаза обладнана потужним підйомни-ком, за допомогою якого вона піднімає або опускає заванта-жені баржі з палуби до рівня води. Найбільші ліхтеровози здатні перевозити до 246 барж, що містять по 832 т вантажу. Плавбаза ніколи не входить у порт, а перебуває на рейді поза портовими спорудами.

Судна ролкерного типу дають можливість автомобілям або іншій самохідній техніці в'їжджати через аппарель — частину борту, що опускається до рівня причалу. Ролкери є зручною формою взаємодії різних видів транспорту, за якої автомобілі

розвантажуються і перевантаження вантажів не потрібне. ролкери особливо активно використовуються при перевезенні

нових легкових автомобілів.

Поромна переправа дає змогу також без перевантаження транспортувати до 100 вагонів одночасно або відповідну кількість легкових чи вантажних автомобілів.

Танкери використовуються для перевезення сирої нафти та інших наливних вантажів. Найбільші труднощі завдає портам обробка великотоннажних танкерів і супертанкерів. Для них необхідне спорудження спеціальних портів із глибоководними підходами, а також терміналів із великими місткостями для пе-рекачування вантажу.

У міжнародному судноплавстві розрізняють дві форми орга-нізації руху суден: регулярне, у вигляді лінійного судноплав-ства, і нерегулярне, у вигляді трампового судноплавства.

Лінійне судноплавство — це регулярні перевезення за ого-лошеним розкладом між завчасно визначеними портами. Ван-тажний потік лінійного судноплавства складають, в основно-му, генеральні (тарно-поштучні) вантажі. На лінійних суднах перевозять невеликі партії вантажів, в основному це готові вироби і напівфабрикати.

Морське сполучення між певними портами називається лі-нією. Розрізняють такі типи ліній:—

односторонні — характеризуються тим, що на них пра-цюють судна тільки одної країни чи одної судноплавної ком-панії;—

двосторонні, на яких працюють судна двох країн (за уз-годженням) або двох судноплавних підприємств;—

конференціальні, на яких працюють судна двох чи більше компаній з однієї чи різних країн.

У 1974 р. у рамках ООН був розроблений Кодекс поведінки лінійних конференцій. За цим Кодексом конференцією визна-ється група, що складається з двох і більше перевізників, які надають послуги з міжнародних лінійних перевезень вантажів на певному напрямку і мають домовленість про загальні та-рифні ставки, права та обов'язки членів конференції та інші

Умови.

Усі члени лінійної конференції користуються єдиними та-рифами. Ставки у тарифах встановлюються за одиницю маси чи об'єму вантажу. Під час розрахунку фрахту лінійний пере-візник має право вибору щодо використання масової чи об'ємної ставки тарифу, виходячи з принципу найбільшого фрахту для морського судна. На практиці це означає, що перевізник при калькуляції провізної ціни встановлює питомий завантажувальний об'єм (об'єм вантажу ділиться на масу). Якщо питомий завантажу-вальний об'єм більший за одиницю, то до такого вантажу за-стосовується ставка за одиницю об'єму, якщо менший — пла-та стягується за одиницю маси. У разі перевезення дорогих ван-тажів перевізник може стягувати плату за фрахт, що обчис-люється як відсоток від декларованої вартості вантажу (зви-чайно 3—5 %).

До переваг лінійного судноплавства належать: регулярність, дотримання розкладу руху, порівняно стабільні ціни, експлу-атація спеціалізованого тоннажу, наявність широкої мережі агентів. Однак воно потребує значних витрат і тому тарифи лінійних перевізників вищі, ніж фрахтові ставки при трампових перевезеннях.

Лінійні судна перевозять переважно дрібні партії вантажів від великої кількості відправників до великої кількості одер-жувачів. Тому лінійні компанії приймають вантажі для пере-везення задовго до підходу судна. Вони зберігають їх на своїх складах, організовують і оплачують завантаження та розван-таження. Вартість цих послуг включається в оплату за транс-портування.

Залежно від режиму лінії діляться на термінові, у розкла-дах яких указуються точні дати приходу і відходу суден по кожному порту, і регулярні. У розкладах руху суден регуляр-них ліній зазначаються тільки періоди заходів і відходів су-ден: один раз у тиждень, декаду, місяць.

Головним документом у морських перевезеннях є коноса-мент. Коносамент — це документ, що видається перевізником, і засвідчує прийняття вантажу до перевезення із зобов'язан-ням доставити його в порт призначення та видати його закон-ному одержувачу. Коносамент виконує три основні функції:—

є договором морського перевезення в лінійному судно-плавстві;—

виконує функцію розписки перевізника про приймання вантажу;—

є товаросупровідним документом.

Перша функція коносамента полягає в тому, що він є єди-ним доказом наявності договору морського перевезення між вантажовідправником і судновласником. Цю функцію коноса-мент виконує під час перевезень товарів на суднах регулярних ліній або поставки вантажів окремими партіями,