Коли повітряним шляхом відправляються вантажі різних відправників, то головний вантажовідправник виписує своєму агентові у кінцевому пункті прибуття не звичайну накладну, а зведену — із вказівкою на кожну

окрему партію товару. Після прибуття вантажу агент передає його окремими партіями у розпорядження вантажоодержувачів, указаних у зведеній авіанакладній. Як і в коносаменті, в авіанакладній має бути де-тальна інформація про вантажоодержувача і про товар, щ транспортується.

Плата за авіафрахт зазвичай нараховується за масу в кіло-грамах, яка заокруглюється на півкілограма у більший бік Коли співвідношення маси й об'єму вантажу перевищує 6 (для Великої Британії — 5), тоді плата стягується з огляду на об'єм вантажу.

Окрім авіанакладної, товар супроводжують необхідні това-ророзпорядчі документи.

До числа міжнародних угод по повітряному транспорту на-лежить Конвенція про уніфікацію деяких правил, що стосують-ся міжнародних повітряних перевезень, підписана у Варшаві в 1929 р. і доповнена такими протоколами: Гаазьким 1955 р., Гватемальським 1971 р. і Монреальским 1975 р. У ній беруть участь більшість країн світу. Варшавська конвенція застосо-вується в регулярних повітряних сполученнях. Правовою ос-новою договору про повітряне перевезення в нерегулярних (чар-терних) перевезеннях є положення Гвадалахарської конвенції про уніфікацію деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень 1961 р.

З метою вирішення проблем комерційної і технічної експ-луатації повітряного транспорту, забезпечення безпеки по-льотів у 1944 р. в Чикаго 52 держави підписали Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію (Чиказька конвенція). Для вирішення комерційних питань, зменшення конкуренції і роз-ширення взаємодії авіакомпаній на міжнародних повітряних лініях у 1945 р. була створена спеціалізована неурядова органі-зація — Міжнародна асоціація повітряного транспорту (ІАТА) — ця організація координує діяльність авіакомпаній, регулює комерційні угоди між ними, удосконалює систему встановлен-ня тарифів на світовому ринку повітряних перевезень.

На додаток до ІАТА в 1947 р. була створена організація ци-вільної авіації (ІКАО), що є спеціалізованою установою ООН. ІКАО покликана сприяти міжнародному співробітництву в цивільній авіації з метою забезпечення безпеки, регулярності й економічної ефективності міжнародних повітряних сполучень.

Важливе значення має порядок визначення відповідальності авіації за втрату, нестачу або ушкодження вантажу в процесі перевезення. Відповідальність визначається основними поло-женнями Варшавської конвенції 1929 р. зі змінами, внесеними в Гаазі в 1955 р. (Гаазький протокол). У наш час у практиці міжнародних повітряних перевезень Варшавсько-Гаазька сис-тема відповідальності авіаперевізника визнана більшістю країн світу.

2.4 Автомобільний транспорт

Вантажний автотранспорт постійно збільшує свою частку в міжнародних перевезеннях. Цей вид перевезень надзвичайно гнучкий щодо маршрутів і графіків руху. Вантажівки в змозі перевозити товар "від дверей до дверей", позбавляючи відправ-ника зайвих перевезень. Вантажівки — рентабельний вид транспорту, коли йдеться про перевезення на невеликі відстані дорогих товарів. У багатьох випадках автотранспортні тарифи конкурентні порівняно з тарифами залізниць, але при цьому вантажівки звичайно забезпечують більш високу оперативність послуг, що надаються.

Для перевезення вантажів між країнами використовуються в основному великовантажні автомобілі з кузовом фургонного типу. Деякі види автомобілів мають фургони, обладнані холо-дильними установками, що дозволяє їм перевозити на міжна-родних автотрасах вантажі, що швидко псуються.

Автотранспортом можуть здійснюватися збірні перевезення від різних товаровідправників різних товарів чи різних партій вантажів. Якщо вантаж має бути завантажений на кілька транспортних засобів або потрібно перевезти різні вантажі чи партії вантажів, то складається стільки накладних, скільки транспортних засобів використовується або скільки партій вантажів перевозиться.

Автомобільні тарифи встановлюються у розрахунку за пе-ревезення однієї тонни вантажу залежно від відстані і можуть передбачати певні надбавки, знижки та штрафи із встановле-ної суми.

Договір перевезення оформляється автодорожньою наклад-ною. Повна її назва "Міжнародна товаротранспортна наклад-на", проте в оперативній роботі вона відома під назвою "на-кладна ЦМР (СМК)". її функції такі:

Договір перевезення;

Товаросупровідний документ;

Розписка перевізника.

Автодорожня накладна оформляється в трьох екземплярах. У ній вказуються: дата відвантаження; назва вантажу, що підлягає перевезенню; ім'я й адреса перевізника; назва одер-жувача; строк доставки і розмір штрафу за затримку при до-ставці; вартість перевезення. Накладна підписується перевізни-ком і вантажовідправником. Крім автодорожньої накладної з вантажем рухаються: товаросупровідні документи (пакуваль-ний лист, відвантажувальні специфікації, сертифікат якості тощо), товаророзпорядчі документи (пакувальні листи, відван-тажувальні специфікації, сертифікати якості) та інші докумен-ти, потрібні для ввозу товару у країну покупця та перетину кордонів транзитних країн.

Автомобільні перевезення регулюються Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом (КДПВ) і Європейською угодою про міжнародні автомобільні перевезення небезпечних вантажів (ДОПОГ), що набули чинності відповідно у 1961 і 1968 рр. Учасниками цих угод є більшість країн.

З метою спрощення митних процедур у міжнародних авто-мобільних сполученнях європейських країн у 1959 р. була укладена Митна конвенція про міжнародне перевезення ван-тажів із застосуванням книжки міжнародного дорожнього пе-ревезення (МДП, Конвенція МДП). У 1975 р. була прийнята її нова редакція.

Завдяки контейнеризації відправники все частіше вдають-ся до одночасного використання двох або більше видів транс-порту. Контейнеризація — це завантаження товару в ящики або трейлери, що легко перевантажуються з одного виду транс-порту на інший.

Рейковий контейнер — це перевезення з використанням залізничного й автомобільного транспорту, судновий контейнер — це перевезення з використанням водного й автомобільного транспорту. "Рейки-судно" — це перевезення з використан-ням водного і залізничного транспорту, "повітря-шосе" — це перевезення з використанням повітряного й автомобільного транспорту. Будь-який змішаний вид транспортування забез-печує відправнику певні вигоди. Наприклад, рейковий кон-трейлер обходиться дешевше, ніж автомобільні перевезення і водночас забезпечує гнучкість і