У 70-х роках XX ст. у рамках декількох міжнародних органі-зацій проводилася розробка проекту угоди про договір прямо-го змішаного перевезення. У результаті цього в 1980 р. була прийнята Конвенція ООН про міжнародні змішані перевезен-ня вантажів.

Розділ 3 Критерії вибору виду транспорту

Існують різні способи транспортування вантажів між краї-нами. Плануючи відправлення вантажів і вибір виду транспор-ту, необхідно враховувати низку обставин.

І. Вид вантажу. Вантажі, що перевозяться, поділяються на генеральні, масові й особливо режимні.

До генеральних відно-сять різні штучні вантажі (в упаковці чи без неї). За розмірами вони поділяються на звичайні, довгомірні (більше 3 м) і нега-баритні. За масою — легкі й важкі (з масою більше 5 т на одну вантажну одиницю).

До масових відносять вантажі, що мають певну структурну масу, яка перевозиться у великій кількості без упаковки. До них відносять наливні (нафта і нафтопродукти, гази, тваринні й Рослинні жири, спирти тощо), навальні (руда, концентрати, Добрива тощо), насипні (зерно, цукор-сирець тощо) та деревина.

До особливо режимних відносять вантажі, які зберігають і Перевозять при дотриманні спеціальних правил (небезпечні вантажі, ті, що швидко псуються та ін.).

При виборі засобів транспортування треба мати на увазі, що в деяких випадках немає можливості вибору. Наприклад, ван-тажі, що швидко псуються, треба перевозити авіатранспортом. Разом з тим авіаперевезення не допустимі при перевезенні

легкозаймистих і вибухонебезпечних вантажів. Основну частину перевезень морським транспортом становлять перевезення масових наливних і навальних вантажів (нафти і

нафтопродуктів, залізної руди, кам'яного вугілля, зерна тощо).

Перелік товарів, що перевозять основними видами транспорту, наведено в табл. 2.

ІІ. Відстань і маршрут перевезення. Місце відправлення ван-тажу та кінцевий пункт перевезення також визначають при виборі виду транспорту. У внутрішньоконтинентальних пере-везеннях використовують залізничний, трубопровідний, авто-мобільний та авіаційний транспорт, у міжконтинентальних — морський та авіаційний транспорт.

ІІІ. Фактор часу. Відомо, що найшвидший спосіб доставки вантажу — це авіатранспорт. Однак він дорого коштує. Тому використовується тільки тоді, коли треба доставити вантаж за мінімальний відрізок часу (продукти, що швидко псуються, квіти тощо).

ІV. Вартість перевезень. Звичайно, кожен покупець хотів би, щоб вартість перевезення складала незначний відсоток від вар' тості товару. Однак бувають випадки, коли вибору немає і тре-ба платити за доставку вантажу високу ціну. А коли є вибір, ціна буде нижчою. Наприклад, невеликі й середні за обсягом партії вантажів можна доставляти повітрям і сушею приблизно за однаковими цінами.

V. Безпека перевезення. Крихке й дорогоцінне обладнання краще перевозити повітряним транспортом. Товари, для яких характерний високий ступінь ризику розкрадання (запчастини автомобілів, офісне обладнання, фармацевтичні товари тощо), як правило, доставляються морським транспортом, в основному в контейнерах, хоч це коштує дорожче.

Названі обставини важливо враховувати при виборі виду транспорту. Однак вид транспорту багато в чому залежить від того, що в першу чергу цікавить відправника вантажу. Якщо його цікавить швидкість доставки вантажу, він вибирає між повітряним і автомобільним транспортом. Якщо його мета — мінімальні витрати, робиться вибір між водним і трубопровід-ним транспортом.

У табл. 3 дається коротка порівняльна характеристика різних видів транспорту. Так, якщо відправника цікавить швидкість, то основний вибір робиться між повітря-ним і автомобільним транспортом. Якщо ціль — мінімальні витрати, робиться вибір між водним і трубопровідним транс-портом. Найбільше переваг забезпечує автомобільний транс-порт, чим і пояснюється зростання його частки в загальному обсязі перевезень.

Розділ 4 Транспортно-експедиційні підприємства та специфіка їх діяльності

Якщо покупці та продавці самі не в змозі здійснити транс-портування свого вантажу, то вони користуються послугами транспортно-експедиційних підприємств (ТЕП), які надають великий комплекс послуг із транспортно-експедиційного об-слуговування (ТЕО) вантажів. Це, зокрема, такі послуги:

фрахтування суден і розрахунки за фрахтом;

розрахункові операції за зовнішньоторговими контрак-тами;

консультації щодо розрахункових і експедиторських опе-рацій;

митне декларування вантажів;

завантажувально-розвантажувальні роботи;

зберігання вантажів;

автоперевезення;

оформлення товаророзпорядчої документації;

страхування вантажів;

сортування, перетарування, нагромадження, комплекта-ція вантажних партій збірних відправлень, маркування

іперемаркування вантажів, а також інші операції, які не викону-ються перевізниками у пунктах перевалки та збереження ван-тажів.

ТЕП, регулярно транспортуючи велику кількість вантажів, має знижку за фрахт суден та інших транспортних засобів, що зменшує фрахтові витрати їхніх клієнтів. Цим компенсується вартість послуг ТЕП для експортерів та імпортерів.

Правові та організаційні засади транспортно-експедитор-ської діяльності в Україні регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами Украї-ни "Про транспортно-експедиторську діяльність", "Про транс-порт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів".

Експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспор-туються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у до-говорі транспортного експедирування.

Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях те-риторією України.

Експедитори за дорученням клієнтів:

забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповід-но до умов договорів (контрактів), укладених відповідно до вимог "Інкотермс";

фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на заліз-ничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчас-ного відправлення вантажів;

здійснюють роботи, пов'язані з прийманням, накопичен-ням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів;

ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів;

організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання;

організовують експертизу вантажів;

здійснюють оформлення товаротранспортної документації та її розсилання за належністю;

надають в установленому законодавством порядку учас-никам транспортно-експедиторської діяльності заявки на від-правлення вантажів та наряди на відвантаження;

забезпечують виконання комплексу заходів з відправлен-ня вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком,