Плановий обсяг реалізації розраховується різними методами, відповідно обраній цільовій установці. Наданому підприємстві розрахунки ведуться беручи за основу цільову суму прибутку та ряд інших фінансових показників. Обсяг реалізації розраховується по формулам:

де Рп - Обсяг реалізації товарів в плановому періоді; Пц - цільова сума балансового прибутку; ИО - сума витрат обігу, що планується; Нц - сума податкових витрат, що входять до ціни товару, які

плануються;

Увд - рівень валового доходу від реалізації товару, що планується у %;

Урт - рівень рентабельності товарообігу, що планується у %.

Визначення планової структури реалізації товарів здійснюється на основі коефіцієнту еластичності реалізації окремих груп товарів від обсягу товарообігу.

Напруженість плану реалізації оцінюється при його орієнтації на можливості споживчого ринку чи досягнення цільової суми прибутку і визначає рівень ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства. Позитивну роль в управління діяльністю підприємством відіграє інформаційно-комп'ютерне забезпечення персоналу.

Отже, плануючи обсяг і структуру реалізації товарів в умовах ризику керівництво передбачає результати різних альтернатив. Невідома лише ймовірність досягнення кожного результату. Задача полягає в тому, щоб виявити ймовірність кожного результату і на цій основі приймати рішення, маючи на увазі кінцевий стан бажаного результату. Основним планом діяльності підприємства є бізнес-план, де визначається план ресурсного забезпечення, оціночні показники діяльності, плани фінансових результатів та соціального розвитку.

7. Взаємозв'язок підприємства із зовнішніми контрагентами та з ринковою інфраструктурою.

ТзОВ „Станіславська Торгова Компанія” є одним з великих торговельних підприємств України. Від стабільності його діяльності залежить нормальне функціонування багатьох великих промислових підприємств, постачальником яких воно являється. Така кількість конкурентних підприємств-посередників створює жорстку конкуренцію для даного підприємства і потребує від нього стабільності , надійності та відповідальності у відносинах з партнерами по, бізнесу. Адже, гарні зв’язки з партнерами, постачальниками та споживачами вважається невидимим капіталом.

Дане підприємство поставляє в місто Івано-Франківськ та приміський регіон будівельні матеріали, меблі, кондитерські вироби, сантехнічні керамічні вироби та ін.

Найбільш вагомими контрагентами ТзОВ „Станіславська Торгова Компанія” є ПП "Захід", ЗАТ УПТК "Криворіжіндустрбуд", ТОВ "Ліанда", ЗАТ "Центрспецпром", ПП "Флора", ВАТ "Костопільський ДБК", ВАТ “Львівпокізол", СП "Західно-українська меблева фабрика" та ряд інших контрагентів.

Господарські відносини між підприємствами оформлюються шляхом підписання договорів, угод, листування. Відсутність грошових коштів на рахунках багатьох підприємств вимушує постачальників користуватися такими формами оплати як передплата та бартер. В загальному обсязі діяльності переважають бартерні контракти.

Наприкінці звітного року ПП "Захід" здійснює поставки руберойду, рубімасту, кондитерських виробів та продукції консервної промисловості; ЗАТ УПТК "Криворіжіндустрбуд" - цементу та металопрокату; ВАТ "Костопільський ДБК" - ДСП, ДВП, фанери; ВАТ "Львівпокізол" - сантехнічних керамічних виробів; СП "Західно-українська меблева фабрика" - високоякісних меблів з натуральної деревини.

Реалізація продукції здійснюється через мережу роздрібної мілко-оптової та середньо-оптової торгівлі. Підприємство має більш ніж 20 точок роздрібної та оптової торгівлі. Безпосереднє спілкування з контрагентами здійснює генеральний та комерційний директора.

ТзОВ „Станіславська Торгова Компанія” має один основний рахунок в національній валюті у КФ КБ "Приватбанк". Підприємство постійно бере кредити в банку для збільшення обсягу оборотних коштів, яких останнім часом дуже не вистачає.

Основною проблемою підприємства у відносинах з контрагентами є криза неплатежів та зниження обсягів виробництва в різних галузях господарства. Але, незважаючи на всілякі негаразди, підприємство користується високим авторитетом у партнерів, оскільки за 6 років існування довело, що здатне ефективно працювати, бути надійним партнером по бізнесу.

Негативно впливає на комерційну діяльність жорстка податкова політика держави, що позбавляє підприємство, необхідних-йому, оборотних коштів та примушує шукати шляхи обходу податкового законодавства.

Зовнішньо-економічну діяльність підприємство не здійснює

8. Практика антикризового управління на підприємстві.

Комерційне торгове підприємство ТзОВ „Станіславська Торгова Компанія” працює в складних умовах конкурентної боротьби, боротьби за споживача з метою отримання прибутку. Його положення ускладнює економічна криза в Україні, що зумовлюється багатьма факторами перехідної економіки, в число яких слід віднести і недосконалість системи управління організацією підприємства.

Це призводить до ускладнень в управлінні товарообігом продукції та пояснює те, що побудова моделей прийняття рішень по управлінню організацією по цілям і результатам в умовах антикризового управління є досить складною процедурою, яка включає ряд формалізованих та неформалізованих етапів. Не варто керуватися дещо спрощеними підходами в управлінні організацією коли вважається, що певним чином обраний єдиний критерій за яким проводиться оцінка ефективності і треба лише відшукати максимум (мінімум) деякого показника ефективності. Важливим моментом при такому управлінні повинен стати аналіз програми діяльності підприємства та динаміки його товарообігу.

Засобами грамотного вирішення задач, що стоять перед підприємством, мають стати економіко-математичні методи, що базуються на теорії конфліктних ситуацій. В той же час виникає необхідність в неординарних підходах використання математичних методів прийняття раціональних рішень, при коригуванні виробничої діяльності підприємства.

Алгоритм прийняття управлінських рішень, що покликаний забезпечити відповідний рівень управління організацією по цілям і результатам в умовах невизначеності можна представити послідовністю етапів:

1. Визначення інформаційної ситуації щодо вибору економічним середовищем своїх станів.

2. Визначення методу нормалізації та співвідношення пріоритету альтернатив.

3. Контроль обрання методів нормалізації та співвідношення пріоритету альтернатив.

4. Вибір критеріїв щодо узагальнення елементів матриці ефективності теоретико-ігрової моделі.

5. Розрахунок ймовірностей змішаної стратегії виробничої діяльності підприємства.

Таким чином, аналіз економічних ситуацій в сфері вирішення задач управління виробничою діяльністю підприємства є дуже важливим моментом

при визначенні стратегії управління підприємством в цілому. Проте, певна складність полягає також в тому, що