Створення резервів.

Розширення асортименту продукції і набору послуг.

Впровадження готівкової системи розрахунків з метою спрощення обслуговування фізичних осіб.

Впровадження гарантійного і післягарантійного обслуговування.

Налагодження повноцінної системи доставки по місту і навколишніх регіонів.

Реформування кадрової політики шляхом створення фондів оплати майбутніх відпусток працівників.

Скорочення розмірів дебіторської і кредиторської заборгованостей.

Збільшення витрат на рекламу і маркетингову діяльність.

Створення програм щодо укрупнення товариства шляхом відкриття філій і дочірніх підприємств в районних центрах області.

Вихід на фінансовий ринок з залученням факторингових послуг з метою покриття дебіторської заборгованості для фінансування реформування і розширення власної діяльності.

У процесі вивчення умов факторингових послуг українських банків то найкращі умови пропонує «Плюс-Банк», котрий покриває 100% дебіторської заборгованості, а отже ця послуга є фактично беззбитковою для досліджуваного підприємства «Ендрю».

Не менш важливим напрямом удосконалення діяльності підприємства є створення ним резервів на гарантійне обслуговування на весь асортимент власної продукції. Це дасть можливість підвищити власний авторитет фірми в очах споживачів, а також отримати певні привілеї в конкурентній боротьбі з фірмою «ТЕПКО». Найотимальнішим строком надання гарантійного обслуговування від 3 до 5 років в залежності від виду продукції.

З метою ефективного застосування і використання коштів таких резервів менеджерам підприємства необхідно впровадити також жорстку систему відбору кадрів на професію монтажників і слюсарів, з одночасним збільшенням заробітної плати для цих працівників, виконуючи таким чином програму стимулювання і утримання висококваліфікованого персоналу.

Розділ 3 Державна підтримка малого підприємництва.

3.1 Об’єктивна необхідність та суть загальнодержавної та регіональної підтримки малого підприємництва.

Аналіз світового досвіду свідчить, що практично в усіх розвине-них країнах держава бере активну участь у формуванні та розвитку підприємницької діяльності, підтримці найбільш доцільних і ефек-тивних її напрямів. Навіть у тих країнах, де склалися давні тра-диції приватного підприємництва, мале підприємництво потребує такої підтримки й одержує її на основі державних програм підтрим-ки малого підприємництва. Одні країни з розвиненою ринковою економікою мають розгалужену та чітко усталену систему держав-ної підтримки малого підприємництва (США, Японія, Німеччина, Франція), в інших же подібна система перебуває у стадії становлен-ня або розвитку.

Для розв'язання проблем економічного й соціального розвитку України на сучасному етапі становлення ринкової економіки слід посилити увагу держави до розвитку підприємницької діяльності, насамперед малого підприємництва, формування відповідної дер-жавної політики щодо підтримки малого підприємництва. [34; 297]

Недооцінку малого підприємництва, ігнорування його економіч-них та соціальних можливостей протягом майже всіх перших семи років реформаційних перетворень можна кваліфікувати як великий стратегічний прорахунок, здатний викликати численні народногосподарські негаразди, поглибити кризу економіки України в цілому.

Для того, щоб мале підприємництво могло виконувати свої соціально-економічні завдання, необхідно підвищувати життєздатність (стійкість) суб'єктів підприємництва. [50;38] Це, у свою чергу, стає можливим лише за умов реалізації комплексу цілеспрямованих, дійових заходів із підтримки малого підприємництва, який зумовлений його основною суперечністю і є формою її розв'язання. Цілеспрямована державна підтримка малого підприємництва має виключно важливе значення для перехідної економіки України. Необхідно зазначити, що формально державна підтримка малого підприємництва вже кілька років визначається в урядових доку-ментах як один із головних напрямів економічної реформи. Про це свідчать, зокрема, схвалення Кабінетом Міністрів України Концепції державної політики розвитку малого підприємництва та затвердження Програми розвитку малого підприємництва в Україні на 1997—1998 рр.

Але слід зазначити, що зроблено лише перші, не завжди пра-вильні та послідовні кроки по шляху формування цілісної політи-ки підтримки малого підприємництва і створення механізмів її реалі-зації. Деякі заходи державного регулювання мають суперечливий ха-рактер, основні напрями підтримки фактично не забезпечені ресурсами. Усе це потребує чіткішого наукового підходу до формування держав-ної політики підтримки та розвитку малого підприємництва.

Перш за все необхідно визначити поняття державної політики підтримки малого підприємництва, її об'єктивну необхідність та суть. Державна політика підтримки малого підприємництва, на мою думку, — це сукупність (комплекс) пріоритетних рішень, які визначають основні напрями і форми правового, економічного та організаційного сприяння розвитку малого підприємництва з ура-хуванням інтересів держави та суб'єктів господарювання.

Під державною підтримкою слід розуміти, з одного боку, дер-жавне регулювання цього сектору економіки, що передбачає насам-перед свідоме формування державними структурами правових, еко-номічних та організаційних умов становлення і розвитку малого підприємництва, а, з іншого боку, — створення стимулів, викорис-тання матеріальних і фінансових ресурсів, які залучаються у сферу малого підприємництва на пільгових засадах або безоплатно [53; 32].

Комплекс практичних заходів державної підтримки, що спря-мовані на перелом негативних тенденцій у процесі становлення та розвитку малого підприємництва, а в кінцевому підсумку — на здійснення останнім усіх своїх соціально-економічних функцій, необхідно зосередити на трьох основних напрямах.

По-перше, наве-дення елементарного порядку в зовнішньому середовищі малого підприємництва. Це передбачає насамперед: створення та вдоскона-лення відповідної правової бази; реформування оподаткування; ліквідація (у крайньому разі — обмеження) адміністративних бар'є-рів; захист суб'єктів малого підприємництва від злочинних пося-гань; покращення умов збуту; сприяння розвитку кооперативних зв'язків з великим бізнесом тощо.

По-друге, це здійснення регулюючого впливу на внутрішнє сере-довище малого підприємництва, перш за все по лінії надання вироб-ничої прямої ресурсної (насамперед фінансової) підтримки суб'єктам малого підприємництва. Ясна річ, що тут має бути визначено чіткі пріоритети. До пріоритетів фінансової підтримки малого підприєм-ництва слід віднести: підприємництво виробничої сфери; стимулю-вання інноваційної діяльності та інвестиційної активності тощо.

По-третє, це організаційне вдосконалення системи (підсистеми) Державної підтримки. Формування та вдосконалення системи дер-жавної підтримки малого підприємництва має враховувати два ас-пекти:

В структурі цієї системи Державної підтримки діють три рівні: загальнонаціональний, регіональний (як правило — обласний) та місцевий. [23; 7]

На загальнонаціональному рівні встановлюються переважно «глобальні»