отримують (мо-жуть отримувати) близько 1500 видів допомоги з боку держави. Ефективність державної підтримки, її відповідність реальним по-требам МСП при становленні та розвитку можна показати на при-кладі заходів фінансового характеру.
Цим підприємствам гостро не вистачає як власних коштів (норма самофінансування становить у середньому близько 14 %), так і по-зичкових. Крім цього, відносини МСП з банківськими установа-ми досить напружені. При всій розвиненості банківської мережі (у Франції налічується близько 634 різних фінансово-кредитних уста-нов і 42 тис. відділень банків) знайти кредитора МСП дуже важко, а без поручительства практично неможливо.
Держава несе подвійне навантаження — не тільки бере участь у формуванні фондів підприємств, а й виступає для них як гарант і головний поручитель перед банками.
Усі фінансові заходи держави не тільки націлені на пряме збільшення фінансових можливостей суб'єктів підприємницької діяльності, а й мають стимулюючий характер і покликані спрямо-вувати розвиток їх з урахуванням загальнонаціональних завдань. Держава підтримує МСП, як правило, в таких сферах, як інвес-тиції, зайнятість, нововведення, експорт, регіональне розміщений При цьому арсенал фінансових заходів досить різноманітний.
Конкретні заходи державного впливу на збільшення фінансо-вих можливостей малого та середнього підприємництва можна поділити на три групи — прямі, непрямі та фінансування через товариства ризикового капіталу. Розглянемо основні форми та процедур фінансової підтримки держави.
І. Механізм прямих заходів охоплює такі процедури.
1. Субсидії — це вид безоплатної допомоги, що стосується основному великих фірм. Субсидії для МСП мають переважно регіональний характер. Вони видаються окремими районами, і регіональна влада має основні повноваження для призначення їх. Найпоширеніші з них такі:
регіональна премія для створення підприємства — надається
кожній фірмі, що утворюється, незалежно від сфери діяльності;
регіональна премія при створенні робочих місць — надаєть-ся підприємствам із торговим оборотом не більше 300 млн. франків на кожне створене або збережене робоче місце;
допомога при найманні безробітного (який зареєструвався у службі зайнятості) — можуть отримати підприємства з кількістю зайнятих менш як 50 чоловік.
Позики, що повертаються в разі успіху. Найпоширеніша допомога на інновації, яка покриває до 50 % витрат підприємства, пов'язаних з основними стадіями цього процесу (крім промислово-го освоєння). Ця форма державної фінансової підтримки існує з 1979 р. і є ефективною. Розподіл цієї позики відбувається централі-зовано через спеціально створену на національному рівні інституціональну організацію "Аnvаг" і 24 регіональні відділення.
Позики з пільговими відсотками надаються більш як на 20 років. Виступаючи активним посередником між підприємством та фінансовим закладом, держава бере на себе значну частку виплат за відсотки, полегшуючи тим самим для підприємств умови одержан-ня банківських позик. Із 1991 року ці позики використовуються все менше. На сьогодні їх розподіляють лише 4 регіональні спеціа-лізовані кредитні установи і тільки в таких периферійних районах Франції, як Корсика та заморські території.
Гарантійні державні фонди. Держава виступає для МСП най-важливішим гарантом перед фінансово-кредитними установами. З цією метою створюються спеціальні заклади — товариства взаємно-го поручительства, діяльність яких управляється та координується через єдиний центр — SOFARIS. Це спеціалізована фінансова уста-нова, яка перебуває під контролем держави. Вона є акціонерним
товариством, у якому державі належить до 45 % капіталу. Інша частина — банки, страхові та інвестиційні фінансові компанії.
Гарантії надаються підприємствам із торговим оборотом не більше 1 млрд. франків. Обсяг гарантійних сум — від 49 до 75 % (40 % — для ремісників, 65 % — під час створення нового підпри-ємства, 75 % — для фінансування в зоні конверсії).
5. Допомога, що надається спеціалізованими фінансовими установами. Держава безпосередньо контролює діяльність спеціалізованих фінансових закладів. За юридичним статусом більшість із них мають напівдержавний характер — значна частка їхнього капіталу належить державі. З кінця 80-х років ці заклади дістали більшу свободу дій і почали самостійно будувати відносини з МСП, які мають можливість надавати через ці установи такі види кредитних послуг:—
позика на створення підприємства — її розмір 100—150 тис. франків, позика видається з фіксованою нормою відсотка на 8—10 років;
позика на перше влаштування — одержується фізичною або юридичною особою, яка вперше почала підприємницьку діяль-ність. Ця позика покриває до 80 % витрат на влаштування, видається на 5—12 років із фіксованою нормою відсотка;
кредити лізингового характеру — дають змогу вкладати до 100 % інвестицій підприємства в основні та оборотні фонди.
II. До непрямих заходів належать численні податкові знижки та пільги, які полегшують умови діяльності підприємницьких струк-тур на важливих етапах їхнього розвитку (створення, формування основних та оборотних фондів, інвестицій, НДДКР, професійна підго-товка кадрів, експорт тощо).
Серед заходів податкового характеру слід зазначити такі:
повне звільнення нових підприємств від податків на прибу-ток протягом перших двох років роботи, на 75 % — на третьому році, на 50 % — на четвертому і 25 % — на п'ятому;
звільнення протягом перших двох років роботи від сплати податку на забудовану територію, професійного податку тощо;
знижки для підприємств, які мають намір укоренитися на іноземному ринку;
знижка на науково-дослідні витрати;
режим прискореної амортизації для устаткування;
знижка на витрати, пов'язані з професійною підготовкою кадрів тощо.
III. Усе більшого розвитку набуває і така форма підтримки, як фінансування через товариства ризикового капіталу або венчур-ний капітал.
У Франції нараховується понад 100 таких товариств. На частку венчурного капіталу може припадати до 40 % фінансових активів підприємства.
Велику роль у становленні та розвитку французького венчурно-го капіталу відіграє держава, яка бере активну участь у його органі-зації, підтримці, страхуванні від ризиків і контролі. Венчурний ка-пітал практично повністю перебуває під прямим контролем фінан-сово-кредитних установ, які є