його головними акціонерами (він роз-вивається виключно завдяки приватній ініціативі й поза банків-ською мережею у США). [48; 95]
Державну підтримку малого підприємництва в Російській Федерації спрямовано на забезпечення таких умов, за яких суб'єк-ти підприємницької діяльності мають можливість розгорнути свою діяльність як повноправні учасники ринкової економіки.
З урахуванням труднощів економічної ситуації в Росії ухвале-но визначальні нормативно-правові акти. Вони спрямовані на закріп-лення та формування найбільш прогресивних форм (заходів) державної підтримки малого підприємництва, зокрема:
Закон РФ "О государственной поддержке малого предпринимательства в Российской Федерации", який визначає загальні поло-ження щодо державної підтримки і розвитку цього сектору економі-ки, встановлює форми й методи державного стимулювання та регу-лювання діяльності суб'єктів малого підприємництва;
у червні 1995 року створено Державний комітет Російської федерації з підтримки та розвитку малого підприємництва як фе-деральний орган виконавчої влади, який здійснює державну полі-тику щодо сприяння становленню та розвитку підприємницького сектора економіки РФ, державне регулювання, міжгалузеву та міжрегіональну координацію у сфері підтримки малого підприєм-ництва;
комплекс першочергових заходів державної підтримки ма-лого підприємництва;
створено спеціалізований Федеральний фонд підтримки підприємництва і розвитку конкуренції;
створено Раду з промислової політики й підприємництва при уряді Російської Федерації;
підготовлено пакет указів Президента і проектів законів РФ щодо державної підтримки малого підприємництва.
Уряд Росії керується тим, що стабілізації виробництва, а з ча-сом відродження і, головне, поновлення економічного зростання як основної мети нового етапу реформ може бути досягнуто, якщо в найближчій перспективі у виробництві почнеться швидке зростан-ня конкурентноздатного приватного сектору.
Одне із ключових завдань у розв'язанні цієї надзвичайно склад-ної проблеми полягає в тому, щоб максимально переключити ре-сурси держави з підтримки старих, безперспективних виробництв на стимулювання зростання підприємництва, приватних інвестицій, їхнє прискорене зростання компенсуватиме спад у старих вироб-ництвах і стане методом підйому економіки.
Державна підтримка підприємництва зосереджується на таких основних напрямах:
- формування відповідної нормативно-правової бази;
виділення ресурсів із федерального бюджету на селективну підтримку інфраструктури підприємництва, окремих малих під-приємств, що працюють на пріоритетних напрямах;
створення умов для залучення вітчизняних і закордонних інвестицій;
здійснення комплексу заходів із підготовки, перепідготовки підвищення кваліфікації працівників малого підприємництва;
забезпечення соціального захисту працівників підприємниць-ких структур, а також конструктивна взаємодія підприємств різних форм власності.
Досвід більшості зарубіжних країн підтверджує, що державна політика щодо малого підприємництва є важливим самостійним системним напрямом соціально-економічної політики держави в цілому відповідно до основних національних інтересів. Ця політи-ка формується за принципом створення сприятливого середовища щодо розвитку малого підприємництва, особливо в тих напрямах діяльності, які дають максимальний соціально-економічний ефект у країні або в регіоні.
Однак система державної підтримки малого підприємництва, про що свідчить світовий досвід, формується з урахуванням дер-жавного й політичного устрою, напрямів економічного розвитку, традицій регулювання і самоорганізації підприємницької діяльності, стану бюджетної та кредитно-фінансової системи, рівня громадської свідомості та інших факторів. Тому пряме перенесення на україн-ський грунт американської, французької, німецької або будь-якої іншої моделі державної підтримки малого підприємництва не можливе.
Водночас дослідження організаційних структур і механізмів підтримки малого підприємництва в інших країнах дає змогу ви-значити загальні риси, властиві для кожної із цих країн, незважаю-чи на моделі їхнього розвитку й ті чи інші національні особливості. Ці загальні риси слід враховувати при формуванні системи підтрим-ки та розвитку малого підприємництва. Це такі риси:
наявність спеціальних правових актів, що визначають мету державної політики й регулюють комплекс питань державної підтримки підприємницької діяльності;
наявність розвинутої системи спеціалізованих урядових за-кладів та організацій із державним або змішаним капіталом, які забезпечують скоординоване виконання комплексу завдань щодо підтримки підприємництва, зокрема малого;
регіональне розмежування функцій між центральними, регіо-нальними і місцевими органами державної влади з делегуванням широких повноважень адміністративно-територіальним одиницям при збереженні за центральними органами загальних координацій-них функцій, що забезпечує єдність економічного простору та госпо-дарського регулювання;
розробка й реалізація системи державних програм фінансо-вого, технологічного, інформаційного, консультаційного, зовнішньоекономічного, кадрового сприяння малому підприємництву;—
асигнування програм підтримки малого підприємництва з бюджетів різних рівнів, створення стимулюючих податкових інструментів, використання різноманітних форм і методів фінансування, створення спеціалізованих фінансових, кредитних, страхових та інве-стиційних інститутів, заохочення приватних кредитів та інвестицій у сферу малого підприємництва шляхом державних гарантій, стра-хування тощо;
орієнтація на непрямі форми підтримки малого підприєм-ництва, які не спотворюють (не деформують і не гальмують) вплив ринкових механізмів;
взаємодія органів державної влади різних рівнів із спілками та об'єднаннями підприємців з метою врахування їхніх пропозицій при розробці та прийнятті відповідних рішень, нормативно-право-вих актів тощо. [56; 29]
Світовий досвід свідчить про те, що особливо велику роль відіграє державна підтримка малого підприємництва у кризових умовах, коли економіка потребує докорінної структурної перебудови і вкрай не-обхідне зниження соціальної напруги. Прикладом цього можуть бути післявоєнні Японія і Німеччина, Англія кінця 70-х років, краї-ни Східної Азії в останні 10—15 років. Досвід зарубіжних країн становить певний інтерес для України, і загальні риси, властиві ба-гатьом країнам, мають враховуватися при формуванні державної політики підтримки малого підприємництва в Україні.
3.3 Розвиток лізингових форм фінансування як перспективний напрям державної підтримки малого підприємництва;
Для всебічного розвитку економічних процесів у країні, активізації підприємницької діяльності, розвитку малого та середнього бізнесу треба впроваджувати нові для нашої економічної системи методи фінансування реального сектора економіки, оновлення матеріально-технічної бази. Одним із найефективніших засобів непрямого фінансування малого підприємництва в умовах обмеженості як державних фінансових ресурсів, так і власних накопичень підприємців є лізингова форма придбання майна та інших видів активів.
Лізингові компанії в країнах з розвиненою економікою є одним із елементів ринкової інфраструктури, що забезпечують, перш за все, розвиток малого підприємництва. Але в Україні на сьогоднішній день все ще залишаються