громіздких форм ви-робничого, фінансового менеджменту та маркетингу, сфо-рмували мобільний оперативний менеджмент з мінімаль-ною кількістю менеджерів;
підприємства малого бізнесу швидко переналагод-жуються відповідно до вимог ринку, вони гнучкі і спро-можні оперативно реагувати на зміни економічних об-ставин товарного виробництва;
підприємства малого бізнесу стійкіші до економічних криз, банкрутств, ніж виробничі велетні. Замість одного малого підприємства, що збанкрутіло, чи ліквідованого малого підприємства з'являється дві-три нові структури;
малі підприємства спроможні швидкими темпами вирішити проблему зайнятості населення завдяки ство-ренню нових робочих місць у структурах малого бізнесу;
підприємства малого бізнесу спроможні у найкоротші строки накопичити «первісний капітал» та при до-статньому обсязі інвестувати його у виробництво;
через створення малих підприємств на базі реструк-туризації велетнів ВПК може активізуватися переоріє-нтація його на виробництво товарів народного вжитку. [22; 78]
Досвід функціонування малих підприємств та теоре-тичні дослідження свідчать про те, що перелік характер-них рис малого бізнесу може бути продовженим з ураху-ванням особливостей становлення та розвитку ринкових відносин у різних країнах та регіонах світової економіки.
Таким чином, мале підприємництво є невід’ємною рисою будь-якої ринкової господарської системи, без чого така економіка і суспільство в цілому не можуть не тільки розвиватися, а й існувати. Великий капітал, безумовно, визначає рівень науково-технічного і виробничого потенціалу, але основою розвитку країн з ринковою системою господарювання є мале підприємство як найбільш масова, динамічна та гнучка форма ділового життя. Саме в секторі малого підприємства створюється і функціонує чималий обсяг національних ресурсів, які є живильним середовищем для середнього та великого підприємства.
1.2 Механізм та порядок створення малого підприємства
Життєвий цикл малого підприємства розпочинається з моменту державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяль-ності проводиться у виконавчих комітетах міської, район-ної у місті Ради, або в районній, районних у містах Київ і Севастополь державних адміністрацій за місцезнаходжен-ням суб'єкта, якщо інше не передбачено законом [16].
Юридична особа - суб'єкт цивільного права, який відповідає певним вимогам законодавства.
Ознаки юри-дичної особи:—
незалежність існування від інших осіб, які входять до її складу і які можуть змінюватись;
— наявність майна, відокремленого від майна інших осіб;
право придбання, користування і розпорядження власністю, а також право здійснювати від свого імені інші дозволені законом дії;
право від свого імені бути позивачем у суді та арбі-тражі;
самостійна майнова відповідальність;
наявність розрахункового та інших рахунків у бан-ках, самостійного балансу, печатки зі своєю назвою, то-варного знака. [4]
Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи по-даються такі документи: [4; 208]
- рішення власника (власників) майна або уповнова-женого ним (ними) органу про створення юридичної осо-би (крім приватного підприємства). Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів;
статут, якщо це необхідно для створюваної органі-заційної форми підприємництва;
реєстраційна картка встановленого зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію;
документ, що засвідчує сплату власником (власника-ми) внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законом;
документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію. Підприємство діє на підставі статуту. Статут затверд-жується власником (власниками) майна, а для державних підприємств — власником майна за участю трудового ко-лективу.
Статут підприємства є основним документом підприємства і містить такі пункти:
власник підприємства;
найменування підприємства;
місцезнаходження;
головні напрямки діяльності;
органи управління та контролю, порядок їх форму-вання;
порядок утворення і використання майна підприємства;
розподіл прибутку (доходу);
умови реорганізації та ліквідації підприємства.
У найменуванні підприємства визначаються його на-зва і вид.
До статуту можуть включатися положення, пов'язані з особливостями діяльності підприємства: про трудові від-носини, що виникають на підставі членства; про повно-важення, порядок створення та структуру ради підприє-мства; про знаки для товарів і послуг та ін.
У статуті підприємства визначається орган, який має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет та ін.).
Суб'єкт підприємницької діяльності має право відкри-вати свої філії (відділення), представництва без створення юридичної особи. Відкриття вказаних підрозділів не по-требує їх державної реєстрації. Суб'єкт підприємницької діяльності повідомляє про відкриття філії або представ-ництва орган державної реєстрації шляхом внесення до-даткової інформації в свою реєстраційну картку.
Відмову в державній реєстрації може бути оскаржено в судовому порядну.
Згідно із Постановою Кабінету Міністрів «Про поря-док державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності» від 25.05.98 р. № 740 встановлено такі розміри плати:
за державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єктів підприємницької діяльності (реєстраційний збір): для громадян-підприємців - 1,5; для юридичних осіб – 7 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (неоподат-ковуваний мінімум становить 17 грн.);
за прискорену (протягом одного дня) державну реє-страцію (перереєстрацію) — потрійний розмір відповідно-го реєстраційного збору;
за реєстрацію змін (доповнень) до установчих доку-ментів — 30% реєстраційного збору;
за видачу дубліката свідоцтва — 10% реєстраційного збору. [16]
Згідно із За-коном України «Про підприємства в Україні» свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяль-ності та копія документа, що підтверджує взяття його на облік у державному податковому органі, є підставою для відкриття рахунків у будь-яких банках України та інших держав за вибором суб'єкта підприємницької діяльності і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється Національним банком України. [4 ; 116]
Повідомлення про відкриття або закриття рахунків у банках суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний надіслати державному податковому органу, в якому він обліковується як платник податків і зборів (обов'язкових платежів). Таке повідомлення протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття рахунку (включаючи день відкриття або закриття) подається особисто або надсилається на адресу відповідного державного податкового ор-гану з повідомленням про вручення. Форма і зміст повідо-млення про відкриття або закриття рахунків у банках вста-новлюється центральним податковим органом України.
Перереєстрація та скасування державної реєстрації. У разі