зміни назви, організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності, а також форми власності суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані подати документи для перереєстрації у місячний термін з моменту настання зазначених змін.
Перереєстрація суб'єктів підприємницької діяльності про-водиться у порядку, встановленому для його реєстрації.
У разі перереєстрації суб'єкта підприємницької діяль-ності, що визначається правонаступником підприємства, приватизованого як цілісний майновий комплекс, пода-ється документ, який засвідчує право власності на зазна-чений об'єкт.
Скасування державної реєстрації здійснюється за за-явою власника (власників) або уповноважених ним ор-ганів чи за особистою заявою підприємця-громадянина, а також на підставі рішення суду (арбітражного суду) в разі:
визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів;
здійснення діяльності, що суперечить установчим документам та законодавству України;
несвоєчасного повідомлення суб'єктом підприєм-ницької діяльності про зміну його назви, організаційної форми, форми власності та місцезнаходження;
визнання суб'єкта підприємницької діяльності бан-крутом;
неподання протягом року до органів державної по-даткової служби податкових декларацій, документів бух-галтерської звітності згідно з законодавством.
Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємни-цької діяльності здійснюється органом державної реєстра-ції за наявності ліквідаційного балансу, складеного і за-твердженого згідно з законодавством, та інших документів, що підтверджують проведення заходів щодо ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності як юридичної особи, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприє-мницької діяльності.
Орган державної реєстрації в десятиденний термін повідомляє відповідні державні податкові органи та орга-ни державної статистики про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність без ліцензії, якщо її отриман-ня передбачене цим Законом, несуть відповідальність згідно з законодавством. Орган, що видає ліцензії, у разі недотримання порядку їх видачі несе відповідальність згідно з законодавством. [11]
Важливу роль у створенні малих підприємств відіграє бізнес-план.
Бізнес-план — це план розвитку підприємства, необхі-дний для освоєння нових сфер діяльності, створення но-вих видів бізнесу. Вдало розробивши бізнес-план, можна отримати надій-ний інструмент у змаганні з конкурентами і в розши-ренні своєї особистої справи. [37; 48]
Бізнес-план надає можливість оцінити життєздатність підприємства в умовах конкуренції, дає орієнтири для першочергової діяльності, служить аргументом для отри-мання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.
Практика свідчить, що на сучасному етапі розвитку підприємництва в Україні бізнес-план більш за все потрі-бен підприємцям, які сподіваються залучити іноземні інве-стиції, оскільки більшість іноземних інвесторів віддають перевагу традиційній схемі надання коштів, вирішаль-ним моментом якої виступає розгляд бізнес-плану. Сам зміст бізнес-планів пербуває в прямій залежності від визначеної в ньому організаційно-правової форми майбутньої господарюючої одиниці.
В організації малого підприємства жодних законодавчих обмежень щодо організаційно-правової форми не вказується, а тому засновник має широке коло для вибору оптимального для нього виду фірми. Досліджуване у даній дипломній роботі мале підприємство «Ендрю» створене у формі повного товариства в результаті укладення договору двома його засновниками.
У своїй діяльності ПТФ «Ендрю» опирається на положення статті 80 Господарського кодексу України відповідно до якої повним товариством є господарське товариство, всі учасники, якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном. [3]
1.3 Фінансові ресурси малого бізнесу, особливості управління діяльністю малих підприємств.
Подальший динамічний розвиток малого бізнесу значно сприяє загальноекономічному зростанню. Однак його активність стримується фінансовими бар'єрами. Основним джерелом інвестицій поки що залишаються власні фінансові ресурси суб'єктів малого бізнесу та сімейні позики. Банківські кредити використовуються обмежено через великі процентні ставки та відсутність гарантій для банків (у вигляді застав або високоліквідних активів).
У країнах з ринковою економікою фінанси є головним економічним інструментом втручання в процеси розширеного відтво-рення, розподілу і перерозподілу сукупного суспільного продукту [31; 79]. Вони є специфічною формою руху виробничих відносин, підсисте-мою економічного базису. Фінанси як система економічних відно-син об'єктивно поділяються на дві сфери: державні фінанси і фінан-си підприємств (підприємницьких структур).
Фінанси підприємницьких структур виступають складовою економічних відносин і пов'язані з формуванням, розподілом та ви-користанням грошових доходів і фондів. Вони тісно корелюють з державними фінансами: чим вища продуктивність праці, тим біль-ший валовий продукт, що виробляється фірмою, тим більшу його частину можна вилучити до державної скарбниці. Отже, чим біль-ший обсяг прибутку, тим більш значну його частину можна спря-мувати до бюджету й на розширення виробництва, тим вищою бу-де ефективність виробництва і врешті-решт маса самого прибутку.
Фінанси суб'єктів малого бізнесу мають важливе значення для формування фінансів держави. Виникають різноманітні прямі та зворотні зв'язки між макрорівнем та чисельними мікро рівнями фінансів господарських одиниць. Суб'єкти малого підприємництва сплачують державі та місцевим органам влади податки, у свою чер-гу, держава надає їм прямі та непрямі субсидії, здійснює непрямі за-ходи, що сприяють розвитку підприємництва. У структурі фінансових взаємозв'язків ринкового господарства фінанси підприємницьких структур, зокрема малого підприєм-ництва, відіграють важливу роль, тому що вони обслуговують голо-вну ланку суспільного виробництва, де створюються матеріальні та нематеріальні блага і формується визначальна маса фінансових ресурсів країни, їм властиві, з одного боку, риси, що характеризують економічну природу фінансів у цілому, а з іншого – особливості, зумовлені функціонуванням фінансів у підприємницьких структурах. [24; 69]
Незважаючи на відмінності у видах діяльності, фінанси суб'єктів малого бізнесу мають однакові принципи організації, до яких відносяться:
жорстка централізація фінансових ресурсів, що забезпечує швидку маневреність ними, їх концентрацію на головних напрямах підприємницької діяльності;
фінансове планування, що визначає на перспективу всі над-ходження грошових коштів суб'єктів господарювання та основні напрями їх використання;
- формування фінансових резервів, що забезпечують сталу (стійку) роботу в умовах можливих коливань ринкової кон'юнктури;
- безумовне використання фінансових зобов'язань перед партнерами. [26; 55]
Початкове формування ресурсів малого бізнесу відбувається