Таким чином, фінансові ресурси підприємницьких структур — це грошові доходи та надходження, що перебувають у розпоряд-женні суб'єктів господарювання і призначені для виконання фінан-сових зобов'язань, здійснення витрат на розширене відтворення та економічне стимулювання працівників. Формування фінансових ресурсів здійснюється за рахунок власних та прирівняних до них коштів, мобілізації ресурсів на фінансовому ринку та надходження грошових коштів від фінансово-банківської системи у порядку пе-рерозподілу.

Фінансові ресурси підприємницьких структур можна поділити на три групи відповідно до джерел їх формування. Першу групу складають доходи та надходження, які утворюються за рахунок власних та прирівняних коштів. Доходи: прибуток від основної діяльності, прибуток від виконаних науково-дослідних робіт та науково-конструкторських робіт (НДДКР) та інші цільові доходи; прибуток від фінансових операцій; прибуток від будівельно-монтажних робіт, які виконуються господарським способом; інші види доходів. Надходження: амортизаційні відраху-вання; виручка від майна, що вибуло; не поточні пасиви; цільові надходження (плата за утримання дітей тощо); мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві; пайові та інші внески членів трудового колективу; інші види надходжень.

Другу групу складають кошти, які мобілізуються на фінансово-му ринку, а саме: продаж власних акцій, облігацій та інших видів цінних паперів, а також кредитні інвестиції.

До третьої групи зараховують надходження коштів від фінан-сово-банківської системи у порядку перерозподілу. До таких дже-рел належать: фінансові ресурси, що формуються на пайових заса-дах; страхове відшкодування ризиків; фінансові ресурси, що надійшли від концернів, асоціацій тощо; дивіденди та проценти на цінні папери інших емітентів; бюджетні субсидії, інші види ре-сурсів. [44; 219]

Ринкові відносини вимагають від суб'єктів малого бізнесу об'єктивної оцінки фінансового стану свого підприємства, фінан-сової ситуації у народному господарстві країни в цілому. Інакше вони не зможуть прийняти правильні управлінські рішення в цій сфері, і їхні шанси на успіх у конкурентній ринковій боротьбі зали-шатимуться мінімальними.

Підприємство як вихідна і основна клітина становлення і функціонування економіки у своєму розвитку прохо-дить процес від задуму, мотивів і мети створення (зарод-ження) до кризи і краху або ліквідації (зникнення) з яки-хось інших причин.

Період з моменту початку створення і до моменту ліквідації підприємства є його життєвим циклом.

Життєвий цикл складається з певних етапів:

- задум, мотиви, мета і реальне створення підприємс-тва (реєстрація);

- діяльність (функціонування);

- зміна структури (розвиток);

- криза, санація, банкрутство;

- ліквідація;

- відродження у новому життєвому циклі. [26; 257]

Кожен з цих етапів — це відповідний соціально-еконо-мічний процес, що потребує від людини відповідної орга-нізації його здійснення. Діяльність людини щодо організації будь-якого процесу функціонування людського суспільства (виробництво това-рів, надання послуг, охорона навколишнього середовища, освоєння космічного простору, задоволення духовних, культурних потреб людей тощо) складає суть і зміст понят-тя менеджменту (схема1; дод. Б).

Створення підприємства — це перший етап його життєвого циклу.

Менеджмент створення підприємства — цілеспрямова-на діяльність щодо організації законодавчого оформлення юридичної особи (реєстрація підприємства) відповідно до діючої в країні законодавчо-правової системи.

Механізм та порядок створення підприємств малого бізнесу в Україні відображає зміст менеджменту створення підприємства з моменту мотивів (задуму) засновника до моменту офіційної реєстрації підприємства і набуття ним всіх ознак юридичної особи. (Схема 1; дод. Б).

Наступний після створення етап життєвого циклу під-приємства — діяльність, тобто процес виробництва чи на-дання послуг споживачам.

Це головний етап, котрий вирішує усі сторони роз-витку і буття людського суспільства, країни, світу. Якщо функціонує (діє) підприємство, задовольняються людські потреби, розвивається економіка, культура, охорона здо-ров'я людини, екологія тощо, відтворюється (зберігаєть-ся) цивілізоване буття людей.

Процес діяльності підприємства - це надзвичайно складна система зв'язків і взаємозв'язків підприємства з навколишнім середовищем (схема 2; дод. В).

Діяльність підприємства, як і будь-який процес, по-требує відповідних організаційних кроків управління. Так формується менеджмент діяльності підприємства:

процесу виробництва чи надання послуг — виробни-чий менеджмент;

фінансово-кредитної, інвестиційної діяльності —фінансовий менеджмент;

взаємодії з ринковим середовищем та збутом то-варів чи платіжних послуг — маркетинг;

обліку і контролю за діяльністю підприємства —менеджмент обліку і контролю;

запобіганню кризи і ліквідації підприємства — антикризовий менеджмент. [37; 32]

Кожний з цих напрямів менеджменту потребує на під-приємстві і в економіці в цілому належної організаційної роботи щодо створення механізму здійснення і впливу на відповідний процес. Так формується загальний менедж-мент менеджменту, тобто організація управлінської діяль-ності.

Менеджмент організовує і спрямовує будь-який процес і, водночас, потребує своєї організації. У цьому полягає філософія менеджменту і загальні основи менеджменту як науки.

Розділ 2 Аналіз та оцінка розвитку фінансової діяльності суб’єктів малого підприємництва на прикладі ПТФ «Ендрю».

2.1 Аналіз динаміки й стану розвитку малого підприємництва в Україні.

Становлення малого підприємництва України проходило (і нині проходить) у динамічних, часто змінюваних умовах. Ще з перших років здійснення економічних реформ в Україні, попри об’єктивні труднощі перехідного періоду, відбувається певне зростання недержавного сектору економіки, яке супроводжується зростанням кількості суб’єктів малого підприємництва.

Одним із основних показників, що характеризують процес становлення малого підприємництва, є динаміка зміни кількості діючих суб’єктів малого підприємництва (табл. 2.1.).

Формування малого підприємництва в Україні проходило шляхом самоініцативи і самоорганізації суб’ктів підприємництва в рамках нового законодавства, а також комерціалізації та приватизації державних підприємств, про що свідчить динаміка кількості суб’єктів малого підприємництва в 1998 р.

Найбільш інтенсивно мале підприємництво розвивалося в 1992 році, тобто після прийняття законів України «Про підприємництво». «Про підприємства в Україні» та інших, які спонукали підприємливих людей на законних підставах започатковувати