У 1999 році кількість малих підприємств збільшилась у 10 разів. А кількість фермерських господарств – майже в 17 разів, однак кількість діючих кооперативів зменшувалась. Разом з тим, вже в 2002-2003 рр. проявляються негативні тенденції у процесі становлення та розвитку малого підприємництва. Про це свідчить динаміка зміни кількості суб’єктів малого підприємства, зокрема малих підприємств і кооперативів (рис. 2.1.).

Рис. 2.1. «Динаміка зміни кількості суб’єктів малого підприємництва»

Про негативні тенденції процесу формування та розвитку малого підприємництва свідчить також такий показник, як кількість зайнятих у цьому секторі (табл. 2.2.).

В Україні, особливістю якої досі є високо монополізована структура економіки, мале підприємництво поки що посідає незначне місце. Так, станом на перше січня 200р. діяло 197,1 тис. малих підприємств та кооперативів. Середноьооблікова кількість працівників малих підприємствта кооперативів становила 1677,5 тис. чоловік. Крім того, налічується 980 тис. громадян-підприємців та майже 96 тис. зайнятих у фермерських господарствах. Тобто на 1 січня 2000р. всього у малому підприємництві (за зазначеними категоріями) кількість працівників становила близько 2,8 млн. чоловік – і це 15% зайнятого населення України.

Слід зазначити тенденції зменшення питомої ваги зайнятих саме у виробничому секторі. Так, за період із 2002 року по 2006 рік питома вага працівників малих підприємств у промисловості скоротилася з 25,1 до 20,6%, у будівництві – з 25,5 до 17,3%, у сільському господарстві – з 1,2 до 0,9%.

Більш ніж удвічі скоротився цей показник у науці та науковому обслуговуванні – з 6,1 до 2,9%.

Про пріоритет невиробничого спрямування діяльності малих підприємств свідчить також кількість діючих малих підприємств за галузевою характеристикою. Зокрема. Понад половину – 50,8% від загальної кількості малих підприємств – функціонують у сфері торгівлі, громадського харчування, матеріально-технічного постачання, збуту і торгівлі.

У промисловості на 1 січня 2004 року діяло лише 13.7% від загальної кількості діючих малих підприємств, будівництві – 11,1%, побутовому обслуговуванні – 5,3%, у сфері транспорту і зв’язку - 2%. Практично не змінилась ситуація в 2005 та 2006 рр. [62; 68]

У цілому прогноз економічного розвитку малого підприємництва можна назвати несприятливим, про що свідчить зниження темпів зростання кількості суб’єктів малого підприємництва та чисельності зайнятих у цьому секторі економіки. Досить нерівномірно розвивається мале підприємництво в різних регіонах України.

Однією з головних умов подолання негативних для малого підприємництва тенденцій має стати активна та виважена державна політика, щодо розвитку малого підприємництва, з урахуванням галузевих і регіональних особливостей розвитку цього сектору економіки.

2.2. Аналіз стану обігових коштів ПТФ «Ендрю».

Обігові кошти – це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування і забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу. Фонди обігу постійно функціонують у сфері обігу ( реалізації продукції). Вони представляють собою всі поточні фінансові витрати, які потрібні на період замкнутого циклу виробництва. Обігові кошти є складовою оборотних фондів і вони нерозривно пов’язані з ними. [45;110]

На першій стадії вони витрачаються на придбання сировини, матеріалів та інших ресурсів, тобто з грошової форми в матеріальну, формують певні виробничі запаси, потім виступають в другу стадію – виробничу. На стадії процесу виробництва включаються виробники, що одержують за виконану роботу заробітну плату. У подальшому матеріально-товарні цінності матеріалізуються у формі готової продукції. На останній стадії кругообігу виготовлена продукція реалізується і підприємство отримує відповідну виручку (суму грошей), яка не лише повністю відшкодовує раніше авансовані витрати, але й містить певний прибуток.

Саме таким чином здійснюється кругообіг поточних фінансових коштів. Рухаючись по стадіях кругообігу послідовно і безперервно, певна частина коштів одночасно знаходиться у різних формах (грошовій, товарній) на всіх стадіях; ці кошти обслуговують сфери виробництва й обігу; відображають вартість оборотних фондів і фондів обігу.

Обслуговування обіговими коштами сфер виробництва та обігу здійснюється за схемою:

Г – З … В … П – Г1, (2.1),

де Г – грошові засоби, що авансуються господарюючим суб’єктом;

З – засоби виробництва;

В – виробництво (виробничий технологічний цикл);

П – продукція (готова товарна продукція);

Г1 – грошові кошти, отримані від реалізації продукції, до складу яких входить прибуток.

Точки (…) між ЗВ і ВП означають, що обіг коштів перервано, але процес їх кругообігу послідовно продовжується в галузі виробництва. [31; 42]

Повне товариство фірма «Ендрю», яке ми аналізуємо в дипломній роботі, - виробничо-торгівельний об’єкт по наладці і монтажу контрольно-вимірювальної техніки і автоматики. Відповідно до штатного розпису в ПТФ «Ендрю» працює 31 особа, що і дає їй право перебувати на спрощеній системі оподаткування. Реалізація будь-яких товарів чи послуг оплачується в безготівковому порядку шляхом виписки платіжних доручень, а тому ліміти в касі фірми не встановлюються.

Ритмічність роботи підприємства, злагодженість технологічного процесу протягом усього циклу виробництва, його висока результативність і ефективність великою мірою залежить від оптимальних розмірів обігових коштів. Тому великого значення набуває процес нормування обігових коштів.

Норматив обігових коштів установлює їх мінімальну розрахункову суму, яка постійно необхідна підприємству для його виробничої діяльності. Як показують дослідження і досвід виробничої діяльності, фактичні запаси матеріалів, або відповідати йому – це один з найбільш змінних показників поточної фінансової діяльності підприємства.

Нестача нормативного обсягу обігових коштів негативно впливає на стан виробництва і, як правило, призводить до його скорочення, невиконання невиробничої програми у зв’язку з перебоями у виробництві, а звідси і виконанні договірних зобов’язань з надання послуг.

Нормативні запаси обігових коштів негативно впливають на використання грошових коштів, затримуючи їх обіг, створюючи надлишки окремих видів сировини, матеріалів,