Щодо сплати цього податку підприємствами, які тимчасово не ведуть виробничу діяльність, але при цьому подають до статистичних органів звітність про середньоспискову чисельність штатних працівників спискового складу за відповідний період, то питання сплати ними, звільнення їх від сплати або надання відстрочки у сплаті цього податку таким підприємствам, з урахуванням їх виробниче – фінансового стану, відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування, що впроваджують місцеві податки і збори. Теж саме стосується і неприбуткових організацій.

Рішенням органу місцевого самоврядування може бути встановлено базовий податковий (звітний) період для комунального податку, який дорівнює календарному кварталу, тому розрахунок податку повинен подаватися протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Сплата комунального податку здійснюється щомісяця авансовими внесками до 15 числа наступного місяця.

Сума комунального податку у повному обсязі, обчислена відповідно до розрахунку за звітний квартал (з урахуванням фактично сплачених авансових внесків за місяці цього кварталу), повинна бути внесена платником протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

Якщо рішенням органу місцевого самоврядування передбачено, що розрахунок комунального податку подається і сам податок сплачується щомісяця, то базовий податковий (звітний) період для податку у такому випадку дорівнюватиме місяцю. Розрахунок комунального податку повинен подаватися платниками до податкових органів протягом 20 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного періоду, а сплачуватися податок повинен протягом 10 календарних днів після граничного терміну подання розрахунку. У разі неподання розрахунку в цей термін платник сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2.1.2. Податок з реклами

Податок з реклами — місцевий податок, що встановлюється за рішенням органів місцевого самоврядування, у межах, визначених Декретом про місцеві податки і збори. Об’єктом оподаткування є вартість послуг на встановлення і розміщення реклами, ставка до 0,1% — за разову рекламу, до 0,5% — за тривале розміщення.

Місцеві ради можуть встановити меншу ставку, але встановлюють зазвичай максимальну (0,5%), адже суми, що надходять до місцевого бюджету, і при такій ставці невеликі. Безпосередніми платниками цього податку є рекламодавці. Проте вони не сплачують цього податку до бюджету, а перераховують разом з оплатою послуг зі встановлення і розміщення реклами її розповсюджувачам.

Підприємства, що сплачують податок з реклами, щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним подають до державних податкових органів розрахунок суми податку з реклами, сплачується податок під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами.

У разі, коли рекламне агентство тільки встановило або розмістило рекламу, але ще не отримало оплату за свої послуги й одночасно не отримало податок з реклами до закінчення періоду, за який зобов'язане перерахувати всю суму отриманих податків до місцевого бюджету, то ніякого податку з реклами, пов'язаного з наданням цих послуг, рекламне агентство перераховувати не повинне - адже воно ще не отримало податок з реклами на свій поточний рахунок або у свою касу від замовника реклами.

У разі безоплатно наданої рекламним агентством рекламної продукції або безоплатно наданих послуг податок з реклами дорівнює нулю, оскільки у цьому разі взагалі відсутня вартість (тобто немає об'єкта оподаткування) і не функціонує механізм справляння і перерахування податку (немає факту оплати).

Майже всі підприємства, періодично рекламуючи свою продукцію, є рекламодавцями, і в попередньому матеріалі ми розглянули варіант обліку податку з реклами у рекламодавців, які ведуть облік за допомогою типової конфігурації «1С:Бухгалтерія для України 7.7».

Розповсюджувач реклами, з одного боку, отримує від рекламодавців оплату за послуги зі встановлення і розміщення реклами разом з податком з реклами та акумулює його на своєму рахунку. З іншого боку, в терміни, визначені органами місцевого самоврядування, він перераховує суми податку з реклами до місцевого бюджету. Тобто незважаючи на те, що безпосередніми платниками податку з реклами є рекламодавці, розповсюджувачі реклами згідно із Законом №2181 є податковими агентами і теж мають статус платників податку з реклами.

На розповсюджувачів реклами покладено обов’язок подавати до органів податкової служби розрахунок з податку. Наказом ДПАУ №624 встановлено єдину форму податкового розрахунку податку з реклами, яка є обов’язковою для застосування. У стандартному комплекті регламентованих звітів типової конфігурації така форма не міститься, але на диску ІТС поставляється.

Що стосується термінів подання розрахунку і сплати податку, то встановлені рішенням місцевих рад на різних територіях терміни і порядок можуть відрізнятися від вимог Закону №2181 (як правило, вони були встановлені до появи цього закону). У цьому разі базовим податковим періодом вважається той, за який органом місцевого самоврядування передбачено подавати звітність.

2.2. Місцеві збори

Збори – обов’язкові платежі юридичних і фізичних осіб за послуги, надані їм державними органами.

Є такі місцеві збори:

збір за паркування автотранспорту;

риків збір;

збір за видачу ордера на квартиру;

курортний збір;

збір за участь у перегонах на іподромі;

збір за виграш у перегонах на іподромі;

збір з осіб, що беруть участь у грі на тоталізаторі;

збір за право використання місцевої символіки;

збір за право проведення кіно і телезйомок;

збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу та лотерей;

збір за про’їзд територією прикордонних областей автотранспорту, який ви’їджає за кордон;

збір за надання дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;

збір з власників собак.

Збір за парковку автотранспорту

Парковка автотранспорту – це тимчасова стоянка автотранспортного засобу, незалежно від марки та власності, у спеціально обладнаних або відведених