10.4 бачимо, що за досліджуваний період 2002-2003 років: обсяг видобутку збільшився на 16,5%; середньооблікова чисельність зросла на 1,8%; прибуток зріс на 3,8%; рентабельність реалізованої продукції зросла на 5,03%; відпрацьований відрядниками час за період 2002-2004 років зріс на 6,69%; трудомісткість зросла за досліджуваний період часу на 9,74%; виробнича собівартість у 2004 році порівняно з базовим зросла 42,37%; середня вартість нормо-години збільшилась на 16,59% за аналізований проміжок часу.
середньорічний темп росту для всіх показників зріс і становив для: обсягу видобутку – 107,95%; середньооблікової чисельності – 100,41%; прибутку – 101,89%; рентабельності реалізованої продукції – 102,48%. відпрацьованого відрядниками часу – 103,29%; трудомісткості – 104,76%; виробничої собівартості - 119,32%; середньої вартості нормо-години 107,98
Основними причинами позитивних зрушень техніко-економічних показників НГВУ «Надвірнанафтогаз» є:
зростання обсягу видобутку за рахунок розширення ринку за географічним принципом;
зростання прибутку у зв’язку з модернізацією обладнання, зростанні продуктивності праці, зокрема зростанні зарплати;
зростання прибутку через зростання продуктивності праці за рахунок кращого мотивування робітників, надання соціального пільг (страхування, медичних послуг, певних знижок, тощо), можливості кар’єрного росту на підприємстві.
Отже, проведений аналіз основних техніко-економічних показників НГВУ «Надвірнанафтогаз» показує, що дане підприємство має добрі перспективи розвитку та міцні економічні позиції.
2. Теоретичні та методичні питання аналізу прибутку та рентабельності
2.1 Джерела формування та розподіл прибутку підприємства.
Формування прибутку підприємства здійснюється за такими складовими, у розрізі яких і формуються окремі скла-дові сукупного прибутку суб'єкта господарювання [3, c.129]:
доходи від основної діяльності, що включають насамперед дохід від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг;
доходи від іншої операційної діяльності, яка включає дохід від реалізації оборотних активів, реалізації курсових різниць, оренди, отримані штрафи, пені, неустойки, списання зобов'язань та ін.;
доходи від фінансових операцій, які формуються за рахунок отримання доходів від вкладень в асоційовані та дочірні підпри-ємства, спільної діяльності, доходи від портфельного інвестуван-ня (дивіденди, процентні платежі) та ін.;
доходи від іншої звичайної діяльності, що визначаються фо-рмуванням доходів від фінансових інвестицій (реалізований капі-тальний дохід), реалізації (ліквідації) необоротних активів, безо-платно одержаних активів тощо;
доходи від надзвичайних подій.
Зважаючи на особливості наведених вище джерел формування сукупного доходу підприємства, можна визначити такі завдання управління його доходами:
збільшення абсолютної величини доходів підприємства в ці-лому та за окремими джерелами їх формування;
збільшення у структурі доходів підприємства частки чистого доходу;
забезпечення стабільності надходження доходів, а також обмеження впливу на формування доходів підприємства надзви-чайних подій, прогнозування та оцінювання впливу яких є про-блематичним;
забезпечення зростання у структурі чистого доходу підпри-ємства доходів, отриманих від основної діяльності;
прискорення отримання доходів шляхом зменшення проміжку часу між їх формальним визнанням (момент визнання доходів з ме-тою оподаткування — за першою подією) та реальним отриманням (момент надходження грошових коштів від контрагента).
Зважаючи, що джерела формування доходів підприємства включають відмінну сукупність господарських операцій, які ма-ють фінансові характеристики, доцільно детальніше зупинитися на таких джерелах окремо.
Формування обсягів реалізації підприємства у натуральних вимірах є результатом взаємодії його як постачальника товару та ринкового попиту певної сукупності споживачів. На рівень остан-нього, зокрема, впливають такі фактори [3, c.130]:
якість продукції підприємства та аналогічної продукції підприємств-конкурентів;
унікальність товару та наявність на ринку товарів-замінників;
конкурентна позиція підприємства на ринку;
маркетингова діяльність підприємства з просування окремих видів товарів, що виробляються підприємством;
реклама продукції підприємства;
гарантійне та постгарантійне обслуговування;
наявність та рівень цін на супутні товари.
Поряд із вказаними факторами формування ринкового попиту на продукцію підприємства, обсяги її реалізації безпосередньо залежать і від цінової політики, оскільки ціни на продукцію під-приємства є важливим чинником формування ринкового попиту.
Управління прибутком підприємства, як уже відзначалося, спрямоване на забезпечення його максимізації та стабільності формування у часі. Однак модель управління прибутком не може вважатися логічно завершеною без складової, спрямованої на підтримання управлінських фінансових рішень щодо викорис-тання створеного у процесі операційної, інвестиційної та фінан-сової діяльності підприємства прибутку (рисунок 2.1).
Рисунок 2.1 - Напрями розподілу прибутку
Слід відзначити, що використання прибутку має узгоджувати-ся із корпоративною стратегією підприємства та забезпечувати стійке і стабільне зростання ринкової вартості підприємства та достатку акціонерів. Переваги підприємства на ринку трансформуються у вартість (достаток ак-ціонерів), яка, у свою чергу, може бути спожита шляхом розподі-лу між власниками або ж реінвестована у господарську діяль-ність підприємства з метою створення нової вартості.
Як основне завдання управління використанням прибутку су-б'єкта господарювання має розглядатися балансування інтересів підприємства щодо тезаврації прибутку та потреб політики гро-шових дивідендних виплат (поточного розподілу прибутку серед власників корпоративних прав у грошовій формі). При цьому важ-ливим завданням цільового планування та прогнозування прибут-ку суб'єкта господарювання на даному етапі є базове узгодження абсолютних величин фінансових ресурсів, необхідних для фінан-сування зазначених напрямів розподілу прибутку підприємства.
Відповідно, можна виділити такі питання, розв'язання яких має забезпечити оптимальний розподіл прибутку підприємства [5, c.203]:
забезпечення погашення податкових зобов'язань суб'єкта гос-подарювання (сплата податку на прибуток підприємств);
обслуговування залученого у попередніх періодах власного капіталу суб'єкта господарювання;
формування фондів-коштів та резервів для використання у наступних періодах.
2.2 Показники прибутку і рентабельності
У процесі діяльності підприємства використовують такі показ-ники прибутку: валовий прибуток; загальна сума прибутку; при-буток від іншої звичайної діяльності; прибуток від надзвичайних подій; неоподаткований прибуток (цільовий); чистий прибуток: нерозподілений прибуток [2, c.123].
Валовий прибуток — це економічний результат діяльності суб'єктів господарської діяльності, що визначається як різниця між чистою виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) і виробничою собівартістю. Під чистою виручкою розуміють різновид
Кінцевого результату, що визначається вирахуванням з загальної виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) на-даних знижок, повернення проданих товарів, податку на дода-ну вартість, акцизного збору. Якщо виробнича собівартість пе-ревищує операційний прибуток, чисту виручку,