Платоспроможності і ліквідності підприємства Одним з найважливіших критеріїв фінансового положення підприємства є оцінка його платоспроможності, під якою прийнято розуміти здатність підприємства розраховуватися по своїх довгострокових зобов'язаннях. Отже, платоспроможним є те підприємство, у якого активи більше, ніж зовнішні зобов'язання. Здатність підприємства платити по своїх короткострокових зобов'язаннях називається ліквідністю. Інакше кажучи, підприємство вважається ліквідним, якщо воно в стані виконати свої короткострокові зобов'язання, реалізуючи поточні активи. Основне завдання аналізу ліквідності балансу – перевірити синхронність надходження і витрачання фінансових ресурсів, тобто здатність підприємства розрахуватися за зобов’язаннями власним майном у визначені періоди часу. Ліквідність балансу визначається ступенем покриття зобов’язань підприємства його активами, термін перетворення яких у кошти відповідає терміну погашення зобов’язань. Що швидше той чи інший вид активу може набрати грошової форми, то вища його ліквідність. Абсолютну ліквідність мають грошові кошти. Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні статей активу, що згруповані за ознакою ліквідності та розміщені в порядку спадання ліквідності, зі статтями пасиву, що згруповані за ознакою термінів погашення і розміщені в порядку збільшення строковості зобов’язань. Якщо при такому порівнянні активів вистачає, то баланс ліквідний і підприємство платоспроможне. В іншому разі баланс неліквідний і підприємство вважається неплатоспроможним. Класифікація активів за ознакою ліквідності і пасивів за ознакою терміновості погашення. Для аналізу ліквідності балансу статті балансу розподіляють і порівнюють за групами. Найліквідніші активи (кошти і поточні фінансові інвестиції) мають дорівнювати кредиторській заборгованості (тобто найтерміновішим зобов’язанням) або перевищувати її; терміни – приблизно до 3 місяців. Швидкореалізовувані активи (дебіторська заборгованість та інші оборотні активи) мають дорівнювати або перевищувати короткострокові пасиви; терміни – 3-6 місяців. Повільнореалізовувані активи (запаси) мають дорівнювати або перевищувати довгострокові зобов’язання (кредити та інші зобов’язання). Важкореалізовувані активи (нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції та інші необоротні активи) мають дорівнювати джерелам власних коштів або перевищувати їх (вони взагалі вважаються безстроковими, бо не мають терміну погашення). У разі виконання зазначених умов баланс вважається абсолютно ліквідним. Якщо одна або кілька умов порушуються, ліквідність відрізняється від абсолютної. При цьому брак коштів за однією групою активів компенсується їх надлишком в іншій групі лише за вартістю, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні. Тотожність активу і пасиву балансу визначає наперед результат порівняння за четвертою групою, якій властиве „балансування”. Тому суттєвим є порівняння підсумків за першими трьома групами. Результати порівняння перших двох груп свідчать про поточну ліквідність, третьої групи – про перспективну ліквідність, оскільки тут розглядаються майбутні надходження та витрачання. Методика поділу статей балансу на групи для визначення його ліквідності, яка базується на використанні первісних даних бухгалтерського обліку описана в праці В.В. Патрова та В.В. Ковальова „Як читати баланс”. Так тривалість оборотності статей активу визначається за кредитовим оборотом, статей пасиву – за дебетовим оборотом. Розглянемо рахунок активу „Готова продукція” (Дод. Г). Сальдо на 01.04.2001 становило 700 тис. грн..; на 30.06.2001 – 500 тис. грн.. За другий квартал дебетовий оборот становив 2700 тис. грн..; кредитовий – 2455 тис. грн. Середня тривалість обороту становить , тобто у формі „Готова продукція” активи перебувають у середньому 22 дні (від моменту надходження до моменту вибуття). Сальдо рахунку пасиву „Короткострокові кредити банків” (Дод. Д) на 01.04.2001 становило 120 тис. грн., на 01.07.2001 – 180 тис. грн. За квартал дебетовий оборот становив 360 тис. грн., кредитовий – 300 тис. грн. Середня тривалість одного обороту становить . Після розрахунку оборотності окремих видів активів та їх джерел можна обґрунтовано розподілити активні статті за термінами реалізації, а пасивні – за термінами оплати і створити відповідні групи балансу. Наприклад, термін реалізації першої групи активів і пасивів не перевищує одного місяця, другої – 1-5, третьої – 6-12, четвертої – 12-18 і т.д. Такий метод побудови балансу ліквідності складніший, але дає точніші результати. Баланс ліквідності та показники ліквідності та платоспроможності. У таблиці 4.1 наведений баланс ліквідності, що складений за вихідними даними балансу підприємства (див. Дод.А) Таблиця 4.1 Аналіз ліквідності балансу ЗАТ “Васильківський хлібозавод” за 2001 рік АКТИВ На початок року На кінець року ПАСИВ На початок року На кінець року Найліквідніші активи 110 372 Найтерміновіші зобов’язання 2649 3243 Швидкореалізовувані активи 2959 3544 Короткострокові пасиви 361 408 Повільнореалізовувані активи 8739 10289 Довгострокові зобов’язання 0 0 Важкореалізовувані активи 26309 25589 Постійні зобов’язання 35110 36143 БАЛАНС 38120 39794 БАЛАНС 38120 39794 Наведений баланс як на початок, так і на кінець року не є абсолютно ліквідним. На початок року сума найліквідніших активи є дуже малою, це свідчить про те, що на розрахунковому рахунку ЗАТ “Васильківський хлібозавод” дуже мало грошей і це призводить до погіршення показників ліквідності підприємства і в разі, якщо підприємству треба буде негайно розрахуватися по своїм найтерміновішим зобов’язанням (а це кредиторська заборгованість ЗАТ), то воно не зможе цього зробити, як бачимо ця ситуація не змінилась і на кінець року. Проте, як видно з таблиці, швидреалізовувані активи (на початок і на кінець року) в 9 раз перевищують короткострокові пасиви. Відповідно, ліквідність ЗАТ “Васильківський хлібозавод” в більш далекій перспективі (3-6