21 | Освоєння свердловини | Год | 2 | 26 | 52

22 | Демонтаж викидної і нагнітальної лінії | М | 10 | 14 | 140

23 | Демонтаж стояків | Стояк | 6 | 7 | 42

24 | Оплата майстра | Зм. | 1 | 18 | 18

Разом, грн. | 4841

Накладні витрати, 10% | 484,1

Разом | 5325,1

Непередбачені витрати 4% | 213

Всього по кошторису, грн | 5538

Витрати на збір, перекачування і очищення нафти на родовищах становлять за 1000 м3 – Вг = 58 грн.(приведені витрати).

Ефективність даного методу полягає в хімічній дії на пласт соляної кислоти, де вона розчиняє карбонати і вимиває їх з пласта.

.4.4 Розрахунок економічного ефекту від впровадження солянокислотної обробки

Таблиця 4.3 - Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності при проведенні солянокислотної обробки свердловин на родовищах.

№ свердло-вин | Фактич-ний дебіт, qг.ф. тис.м3/доб | Відпускна ціна нафти, Ц г

грн/тис.м3 | Собівартість нафти, С2

грн/тис.м3 | Ступінь збільшення дебіту після солянокисло-тної обробки, А

1 | 15 | 156 | 34 | 1.75

Змінні витрати встановлюються із розшифровок статей калькуляцій в розрахунку на додатковий видобуток нафти. До змінних витрат відносяться і затрати на електроенергію (оплата за використану енергію), витрати на перекачку нафти, відрахування на геолого-пошукові роботи.

Витрати на проведення солянокислотної обробки свердловини Зн визначаються, як суму витрат на проведення солянокислотної обробки , витрат на заробітну плату і витрат на експлуатацію техніки під час проведення СКО , тобто:

(4.5)

З досвіду (згідно даних ЦНДЛ) проведення робіт по проведенню солянокислотної обробки ПЗП для об'єму кислотного розчину 30 м3

Зк = 21000 грн.

до цього об'єму кислотного розчину додають оцтову кислоту 0.563 м3, тому :

Зк =330 грн.

а також хлористий барій

Зк = 280 грн.

СКО проводимо в двох свердловинах з майже однаковими параметрами (глибина свердловини, інтервал перфорації), то приймаємо, що затрати на СКО для свердловин будуть однаковими і становитимуть:

грн.

Сумарні витрати на експлуатацію техніки становлять:

грн.

Розрахунок витрат на заробітну плату проводимо використовуючи дані таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 – Дані для визначення витрат на оплату праці.

Посада |

Розряд | Тарифна ставка | Кількість | Заробітна плата

Годин | Чоловік

Майстер | VI | 2.4 | 8 | 1 | 19.2

Бурильщик | V | 1.8 | 6.5 | 1 | 11.7

Помічник бурільщика | IV | 1.7 | 6.5 | 1 | 11.05

Оператор компресора | II | 1.6 | 6.5 | 1 | 29.4

Оператор ЦА | IV | 1.4 | 3.5 | 2 | 33.2

Оператор станції контролю |

V |

1.3 |

3.5 |

1 |

1.55

Водії | IV | 1.28 | 3.5 | 3 | 17.9

Витрати на оплату робочому персоналу за проведення робіт в одній свердловині (за даними НГВУ) становлять ЗЗ = 215.6 грн, тоді :

грн.

Витрати на проведення робіт на свердловинах знаходимо за формулою (4.5)

грн.

4.5 Визначення приведених витрат на підготовку додаткового видобутку нафти.

Приведені витрати на підйом становлять ПН = 5.4 грн/тис.м3.

Приведені витрати на підготовку нафти становлять ППІД = 26 грн/тис.м3.

Тоді загальні витрати становлять:

(4.6)

грн.

4.6 Визначення додаткового видобутку нафти.

Дебіт нафти свердловин до обробки солянокислотним розчином приведено в таблиці 4.2.

Додатковий видобуток нафти на протязі року по проведенню робіт на свердловинах визначимо за формулою:

, тис.м3/рік (4.7)

де qд - добовий додатковий видобуток нафти на свердловинах за рахунок проведення солянокислотної обробки ( qд = 11,25 тис.м3/добу,

для свердловини тис.м3/рік

Річний економічний ефект з врахуванням солянокислотних обробок на свердловинах визначається за формулою:

(4.8)

де – Цг – відпускна ціна нафти, грн/тис.м3.

Сг – собівартість нафти, грн/тис.м3.

Підставивши значення у формулу (4.8) отримаємо:

Е =3870 · (156-34)-(171915+47857,5) = 448177,5 грн.

Як бачимо для умов родовища після проведення запроектованих робіт, економічний ефект становить 448177,5 грн.

Отже, проведення солянокислотної обробки на свердловині є ефективним. Оскільки в результаті проведення цього заходу ми одержали прибуток в розмірі 448177,5 грн.