Валові витрати - це сума будь яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які купляються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

1.2. Менеджмент постійних і змінних витрат

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат останні поділяються на умовно-перемінні та умовно-постійні.

До умовно-перемінних витрат належать витрати, абсолютний розмір яких збільшується із збільшенням обсягу випуску продукції та знижується з його зменшенням. До умовно-перемінних витрат належать витрати на сировину і матеріали, купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, технологічне паливо та енергію, на оплату праці працівникам, зайнятим у виробництві продукції (робіт, послуг), з відрахуванням на соціальні заходи, а також інші витрати.

Умовно-постійні - це витрати, абсолютний розмір яких із збільшенням (зменшенням), випуску продукції істотно не змінюється. До умовно-постійних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.

Постійні витрати (амортизація, оренда приміщень, податок на майно, почасова оплата праці працівників, зарплата і страхування адміністративно-господарського апарату) залишаються стабільними при зміні обсягу виробництва, а змінні (відрядна зарплата, зарплата виробничих робітників, сировина, матеріали, технологічне паливо, електроенергія) змінюються пропорційно об'єму виробництва продукції (схематично цю залежність можна виразити на графіку критичної точки обсягу виробництва (рис.1))

1.4. Управління витратами на реалізацію продукції.

До витрат на реалізацію продукції відносяться витрати підприємства, які безпосередньо пов'язані з просуванням та реалізацією продукції (товарів) а саме:

- витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів);

- рекламні акції, реклама в засобах масової інформації (ЗМІ), РR. - проекти;

- доставка продукції споживачам;

- витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

- оплата праці та комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту та складу, водіям тощо;

- витрати на відрядження працівникам по збуту;

- оренда, податки, страхування, амортизація, ремонт та утримання основних засобів відділу збуту, складів, транспортних засобів, демонстраційних залів тощо;

- гарантійне обслуговування покупців;

- оплата послуг збутових, посередницьких, зовнішньоторгових організацій тощо, пов'язаних з транспортуванням продукції (товарів), відповідно до умов договору (базису) поставки;

- інші витрати на організацію та проведення реалізації продукції (товарів).

2.2. Менеджмент реалізації продукції у взаємозалежності з формуванням та впливом прибутку

Кінцевий результат роботи підприємств і об'єднань в сучасних ринкових відносинах оцінюється рівнем ефективності - обсягом одержаного прибутку. Прибуток - один з основних показників ефективності роботи підприємства (об'єднання).

Обов'язковою умовою для одержання прибутку від ділової активності в умовах ринку є функціонування підприємства. Його життєдіяльність багато в чому залежить саме від того; якою мірою забезпечена фінансова віддача авансових коштів та наскільки досягнутий рівень прибутковості створює економічне стимулювання дальшого зростання виробництва .

Функціональна роль, відведена прибутку в сучасному господарському механізмі, визначає аналітичні аспекти дослідження цієї економічної категорії.

Керівникам і спеціалістам підприємства слід піднести на новий рівень економічну роботу, щоб колективи могли чітко співвідносити затрати і доходи, організовувати ефективну, прибуткову працю всіх підрозділів. Бути прибутковими - таке головне завдання підприємств, які працюють в умовах госпрозрахунку. У зв'язку з цим аналіз виконання плану прибутку має важливе значення.

Аналіз прибутку й рентабельності посідає одне з провідних місць в економічному аналізі об'єднань (підприємств). Економічний аналіз досягнутих результатів, важливих факторів і причин (рис. 4) має бути об'єктивним, достовірним.

РОЗДІЛ ІІ

УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ ТА ЙОГО ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ТА РЕАЛІЗАЦІЮ

2.1. Вплив прибутку на підприємницьку діяльність

Фінансовий результат діяльності підприємства складається з:

- фінансових результатів від основної діяльності;

- фінансових результатів від фінансових операцій;

- фінансових результатів від іншої змінної діяльності;

- фінансових результатів від надзвичайних подій.

Визначаються фінансові результати шляхом визначення доходів та відповідних витрат підприємства.

Доходи - це збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

До доходів і втрат належать:

1. Доходи від надання окремого майна в оренду;

2. Штрафи, пені, неустойки та інші види санкцій за порушення умов господарських договорів, визнані боржником, або ті, за якими одержано рішення відповідних органів про їх стягнення (крім санкцій та пені за несвоєчасну оплату, яка підлягає внесенню до бюджету і позабюджетних та державних цільових фондів), а також суми відшкодування завданих збитків;

2.4. Управління рентабельністю підприємства.

Прибуток підприємства, хоч і є результатом господарської діяльності, сам по собі не характеризує міру ефективності виробництва та ступінь використання законів підприємництва. Тому для більш повної оцінки роботи підприємства застосовують відносні показники прибутку - рентабельність.

В процесі фінансового аналізу використовують також розрахункові показники для детального з'ясування причини зміни рентабельності окремих видів діяльності та виробів; ці показники обчислюють як відношення прибутку до повної вартості. Це рентабельність одиниці виробу та реалізованої продукції.

Формула для розрахунку рентабельності одиниці виробу:

Р= прибуток одиниці продукції/повна собівартість одиниці продукції* 100 %

Цей показник характеризує взаємозв'язок прибутку, собівартості і ціни конкретного виробу. Аналіз рентабельності окремих видів виробів дає змогу встановити, за рахунок яких виробів одержано надлишковий, або недоодержано плановий прибуток. Показник потрібен для вивчення впливу структурних зрушень у випуску продукції та для обґрунтування правильності встановлення оптових цін на вироби.

3.4. Показники, що впливають на фінансовий стан підприємства.

В таких умовах, коли господарська діяльність підприємства та його розвиток відбувається за рахунок самофінансування, а при недостатності власних фінансових ресурсів - за рахунок позичених коштів, досить вагомого аналітичного значення