На підприємстві підготовка газу до транспортування проходять на установках комплексної підготовки газу (УКІІГ) .Буковецького та Бабченського газо-конденсатних родовищ. Установки працюють по схемі се-парації газу з використанням природного дросель-ефекту. На других глиняних родовищах підготовка газу ведеться на установках первинної підготовки газу шляхом сепарації від води і механічних домішок в циклонних і гравітаційних сепараторах. Від сепарований газ з тиском 3-І2кгс/см подається місцевим споживачам. Підготовка газу, що подасться на експорт проводиться на установках підготовки газу (УПГ) в Долині і Богородчанах. На ДУГІГ ведеться підготовка газу, що подасться на експорт по газопроводу ДУГ-2 забезпечуючи споживачів Івано-Франківської та Закарпатської областей. Продуктивність УПГ складає 3 5млрд.м3 в рік. На УПГ ведеться підготовка газу, що подається на експорт по газопроводах „Союз”, „Прогрес”. Проектна продуктивність УЇІГ- 6б.7млрд.м3.УПГ' в Орловці для завершення пусконалагоджувальних робіт працює в дослідному режимі експлуатації па протязі трьох місяців. Для планування об'ємів транспортування газу є потреба в ньому усіх галузей народного господарства, населення та поставки газу на експорт. Сама структура транспортованого газу наступна.

- поставки газу іншим споживачам (експорт);

- споживачам України;

-споживачам Республіки Молдова;
- УМГ „Львівтрансгаз”.

Слід відзначити, що 90% всього транспортованого об'єму газу йде на експорт (транзит). Оскільки ДК „Укртрансгаз” було укладено контракт із

Росією та Туркменією на транспортування їхнього природного газу в східні європейські країни, а тому за не виконання планів за транспортування газу за кордон відповідає не УМГ „Прикарпаттрансгаз”, а постачальники. Це є основними причинами через які УМГ „Прикарпаттрансгаз” не змогло дотриматися планів поставок газу в 2000 році. А основною причиною того, що Росія не може поставити заплановану кількість газу - є значні скорочення об’ємів видобутку природного газу в Росії, і в результаті скорочуються поставки газу до України. УМГ „Прикарпаттрансгаз” несе збитки.

Планування середньорічної вартості основних виробничих фондів на УМГ „Прикарпаттрансгаз” відбувалося у відношенні до планів капітального будівництва. Оскільки УМГ „Прикарпаттрансгаз” не має в достатній кількості власних обігових коштів і прямо залежить від капіталовкладень і планів з Києва, то виконання чи невиконання планів залежить від них.

1.2. Аналіз організаційно – виробничої структури підприємства

В системі робіт з управління промисловим підприємством важливу роль відіграє побудова організаційної структури підприємства. Організаційна структура помітно впливає на зміст та обґрунтування управлінських рішень, на швидкість їх доведення до безпосередніх виконавців, чіткість, достовірність та оперативність інформації, зміст роботи різних керівників та функціонерів. Для того, щоб забезпечити якісне виконання всіх завдань, необхідно дуже уважно підходити до визначення структури організації, як в межах підприємства так і в його структурних підрозділах, тобто займатись проектуванням організаційних структур управління.

Під структурою управління будемо розуміти сукупність та співвідношення лінійних та функціональних ланок управління в їх взаємозв'язку та взаємозалежності, рівень досконалості апарату та його економічність.

Можна сказати, що вплив організаційної структури на якість управлінських рішень дуже великий. В значній мірі він залежить від типу організаційної структури. Зокрема "Прикарпаттрансгаз" являється підприємством, що входить в склад Газпрому України . Тому організаційна структура підприємства подібна до інших відповідних трансгазів Львова, Харкова, Полтави і т.д.

Розглянемо структуру управління виробництвом УМГ "Прикарпаттрансгаз"(рис.1.1).

Структура УМГ „ Прикарпаттрансгаз” відноситься до лінійно – функціональної. Вона побудована на підставі функціонального розподілу та спеціалізації конкретних управлінських функцій.

До переваг даної структури відносять:

- високу компетентність спеціалістів, які займаються конкретними вузько спеціалізованими функціями;

- можливість розширення лінійних керівників в питаннях стратегічного планування і управління;

- відповідність структури до обраної підприємством стратегії;

- поєднання принципу спеціалізації управління із принципом єдності керівництва.

Однак, дана структура не позбавлена недоліків:

структури даного типу є недостатньо гнучкими і адаптивними в умовах динамічного зовнішнього середовища;

ускладнена між функціональна взаємодія, координація діяльності окремих підрозділів фірми при впровадженні проектів інноваційного типу;

- надмірний розвиток системи взаємодії за вертикаллю;

ускладнена процедура реалізації внутрішньо – виробничих конструкторських технологічних новацій без залучення керівників вищої ланки.

Очолює управління генеральний директор. Він призначається на посаду та звільняється з посади Генеральним директором НАК "Нафтогаз України", який встановлює посадовий оклад та укладає з Директором контракт, де визначені його повноваження, умови діяльності та матеріально-соціальне забезпечення. Директор за допомогою головного інженера, головного бухгалтера та своїх заступників з економіки, капітального будівництва, охорони праці та техніки безпеки, загальних питань здійснює керівництво діяльністю підприємства, використовуючи надані йому права. Директор визначає форми і системи оплати праці працівників структурних підрозділів, затверджує Положення про структурні підрозділи, їх структуру та штатні розписи і посадові інструкції спеціалістів; призначає та звільняє з посад їх керівників за погодженням з НАК "Нафтогаз України", укладає трудові контракти.

Головний інженер здійснює технічне керівництво виробництвом через відділи, які йому безпосередньо підпорядковуються: диспетчерська служба, виробничо-технічний відділ, відділ по видобутку та підземному схову газу, відділ експлуатації КС, відділ експлуатації АГНКС, відділ автоматизації, телемеханіки і АСУ, відділ головного енергетика та головного механіка. Головному механіку підпорядковується механічна майстерня.

Економічна служба підприємства (планово-економічний відділ, фінансовий відділ, інформаційно-обчислювальний центр) очолюються заступником генерального директора по економічній діяльності.

Заступник з економічної діяльності керує процесами планування фінансово – кредитної діяльності підприємства, організації і оплати праці, матеріального стимулювання, відповідає за розробку і реалізацію економічної стратегії підприємства, впровадження нових прогресивних ідей економічного характеру.

Заступник з капітального будівництва здійснює керування і спостереження за основними виробничими процесами. Він очолює відділ капітального будівництва, відділ проектів, кошторису і капремонт, склад капітального будівництва.

Заступнику з господарських і комерційних