Застосування прийому порівняння потребує забезпечення - співставимості даних, що порівнюються (за цінами, за природними умовами, за структурою випуску продукції та її реалізації ).

Для характеристики явища, оцінки стану процесу в економічному аналізі широко використовують метод середніх величин, який характеризує основну тенденцію, загальну роль для всіх величин або явищ. Для визначення кількісної величини явища або показника користуються елімінуванням, суть якого полягає в логічному виключенні впливу окремих факторів.

В економічному аналізі широко застосовують метод графічного зображення. Особливо широко використовують діаграми для дослідження співвідношення попередніх показників із звітними, для характеристики зміни показників в часі. Графіки розкривають цілісну картину економічних процесів та явищ, дають узагальнююче уявлення про них.

В економіці кожний показник, кожне явище залежить від великої кількості факторів, що діють одночасно. В цьому випадку для вивчення тісноти зв'язку і взаємозв'язку показників і факторів застосовують методи кореляційно-регресійного аналізу.

Робота по даному аналізу проводиться в наступній послідовності:

збір вихідної інформації;

перевірка її на однорідність, незалежність і нормальність розподілу;

обробка інформації по стандартній програмі на ЕОМ;

розрахунок коефіцієнтів парної кореляції;

остаточний вибір факторів для включення в модель;

вибір форми зв'язку між фактором і функцією;

розрахунок економічно-статистичної моделі;

оцінка отриманої моделі;

економічний аналіз на основі отриманої моделі;

формування висновків і пропозицій.

Для визначення ступеню впливу окремих факторів на досліджувану функцію, яка вибрана коли дані спостереження можна вважати випадковими і вибраними із сукупності, що розподіляється по багатомірному нормальному закону, використовують метод кореляційно-регресійного аналізу.

Одним із важливіших етапів є пошук такого виду кореляційного рівняння прямої, яке б найкращим чином відповідало характеру досліджуваного зв’язку.

Для економічних досліджень найбільш доцільно вибрати рівняння прямої, яке б у випадку наявності множини незалежних факторів (Х1, Х2,....Хn) в загальному вигляді запишеться так:

У= А0+А1Х1+А2Х2+...+Аn-1Хn-1+АnХn (2.36)

де А0 – вільний член рівняння регресії,

А1,2,n – коефіцієнти регресії при відповідних незалежних змінних.

Для визначення сукупного впливу вибраних виробничих факторів на досліджуваний показник використовується коефіцієнт множинної кореляції, RМ. Важливість RМ для дослідження стає зрозумілою, якщо мати на увазі, що квадрат RМ – коефіцієнт детермінації – показує, яку частку варіації досліджуваної функції Y пояснює взаємозв’язок, описаний вибраним рівнянням регресії. Для аналізу впливу кожного фактору на досліджувану функцію застосовують також коефіцієнти парної і часткової кореляції. Також проводиться перевірка відповідності побудованої моделі дійсності на основі співставлення табличних та розрахункових критеріїв Фішера (FS).

Проведення статистичного аналізу вихідної інформації на однорідність базується на дослідженні наступних показників:

розмах варіації:

Хі = Хіmах-Хіmіn (2.37)

математичне очікування МОХ;

середнє квадратичне відхилення ВХ;

коефіцієнт варіації СУХ.

Наступним етапом КРА є визначення долі впливу кожного і-го фактора на досліджувану функцію .Для цього співставляються чисельні значення коефіцієнтів часткової кореляції RЧ, який характеризує тісноту зв'язку досліджуваної функції з відповідним незалежним і-тим фактором без сукупного впливу на функцію інших факторів.

Проведення регресійного аналізу передбачає вибір ЕОМ зміни досліджуваної функції, яка б найбільше достовірно описувала динаміку аналізованого явища. Суть проведення регресійного аналізу полягає в наступному:

на першому етапі в регресійне рівняння входять всі початкові відібрані для дослідження фактори. На етапі кореляційного аналізу всі зміни розташовуються за значеннями коефіцієнтів часткової кореляції по силі їх впливу на функцію;

на другому етапі розраховується рівняння, з якого виключається найслабший по впливу на функцію фактор. Далі порівнюються значення коефіцієнтів множинної кореляції рівнянь, розрахованих на І і II етапах. Таким чином співставляються коефіцієнти множинної кореляції. Як тільки таку зміну зафіксовано для дослідження залишають рівняння одержане на попередньому етапі;

на третьому етапі за побудовою ЕОМ проводять економічну інтерпретацію і визначають, як буде змінюватись досліджувана функція в залежності від зміни незалежних факторів.

Абсолютна зміна розраховується за коефіцієнтом регресії, а відносна - за коефіцієнтом еластичності (ЕL1...,ЕLn). Коефіцієнт еластичності вказує на відносну зміну У у % при зміні відповідного X на 1%.

Для проведення КРА шляхом логічного аналізу вибрана фондовіддача у натуральному виражені.

Підвищення ефективності використання основних фондів в значній мірі залежить від якості аналізу фондовіддачі. Зв'язок даного показника з прийнятими факторіальними признаками пропонується здійснити на підставі розробленої методики аналітичного розрахунку.

3 Аналіз ефективності використання обладнання КС

3.1 Аналіз основних ТЕП та оцінка діяльності

Виробничо-господарська діяльність підприємства планується і оцінюється системою техніко-економічних показників. Технічні показники характеризують рівень досконалості застосовуваної техніки, технології, а також технічні характеристики обладнання, інструмента і т.д. Економічні показники характеризують рівень господарської діяльності підприємства, які поділяються на кількісні і якісні в залежності від способу вираження економічних явищ, тобто відображають безпосередні результати роботи підприємства. Якісні показники визначають ефективність функціонування окремих ланок і використання виробничих ресурсів. До цієї групи відносяться продуктивність праці, експлуатаційні затрати.

Основними кількісними показниками діяльності БЛВУМГ є обсяги транспортування газу. Величина цих показників, їх динаміка залежить в основному від держзамовлення, тобто від потреб ДК "Укртрансгазу" і від безпосередньо вище стоячої організації УМГ „Київтрансгаз”. Виходячи із розрахунків, наведених в таблиці 3.1 бачимо, що протягом аналізованого періоду середні темпи росту обсягів транспортування газу споживачам складають 15,75%. Протягом аналізованого періоду обсяги транспортування газу споживачам збільшувались у 2001 та 2004р, але зменшувались у 2002 2003 роках. У 2001р. протранспортовано газу споживачам України на 80% більше ніж у 2000р, у 2002 р. об’єм транспорту газу споживачам зменшився на 9% в порівнянні з 2001р., у 2003 р., кількість протранспортованого газу споживачам зменшилась – на 19% в порвнянні з 2002р., а вже в 2004 році об’єм протранспортованог газу споживачам нашої держави зріс на 11% в порівнянні з 2003р.

Експлуатаційні затрати відображають ефективність використання