Ритмічність оплати споживачів за спожитий газ як окремо по кожному споживачу, так і в цілому по підприємству.

Економічні явища мають, як правило, кількісну оцінку, що виражається в абсолютних і відносних розмірах (величинах).

Абсолютні величини відбивають співвідношення розміру досліджуваного явища, але взятим за інший час або за іншим об’єктом. Відносні показники одержують у результаті ділення однієї величини на іншу, що береться за базу порівняння. Це можуть бути дані плану, базисного року, іншого підприємства середньогалузеві і т.д. Відносні показники виражаються коефіцієнтами (при базі 1,0) або відсотками (при базі 100%).

В аналізі вибору системи показників для комплексної характеристики системи розрахунків за природний газ використовуються різні види відносних величин:

планового завдання;

виконання плану;

динаміки;

структури;

координації;

інтенсивності;

ефективності.

Відносний розмір планового завдання в системі розрахунків за газ є відношення планового рівня цього показника поточного року до його минулого рівня або до середнього за три-п’ять попередніх років.

Відносний розмір виконання плану – це відношення між фактичним і плановим рівнями показника, виражене у відсотках. Для характеристики зміни показників у системі розрахунків за певний проміжок часу використовують відносні розміри динаміки. Їх визначають шляхом ділення величини показника поточного періоду на його рівень у попередньому періоді (місяці, кварталі, році). Називаються вони темпами росту (приросту) і виражаються у відсотках або коефіцієнтах. Відносні розміри динаміки можуть бути базисними і ланцюговими. У першому випадку кожний такий рівень динамічного ряду порівнюється з базисним роком, а у другому – з попереднім.

Відносні розміри координації – це співвідношення частин цілого між собою, наприклад, активної і пасивної частини заборгованості за спожитий газ.

Відносними розмірами інтенсивності називаються такі, які характеризують ступінь поширеності, розвитку якогось явища у відповідному середовищі, наприклад, відсоток попередньої оплати за природний газ, відсоток безнадійної заборгованості за природний газ і т.д.

Відносні розміри ефективності – це співвідношення ефекту з ресурсами або витратами, наприклад, виробництво газу на одну гривню, на одного працівника і т.д.

У практиці економічної роботи поряд з абсолютними і відносними показниками часто застосовується середні величини. Вони використовуються для узагальненої кількісної характеристики сукупності однорідних явищ за певною ознакою. Наприклад, середній відсоток розрахунку за природній газ використовується для характеристики розрахунків за газ в цілому. У середньому розмірі відбиваються загальні, характерні, типові риси досліджуваних явищ за відповідною ознакою. Вона показує загальну міру цієї ознаки в досліджуваній сукупності, тобто одним числом характеризує всю сукупність об’єктів. За допомогою середніх величин можна порівнювати різні сукупності об’єктів, наприклад, райони за рівнем розрахунку за газ, підприємства за рівнем оплати за газ тощо.

При використанні середніх величини слід враховувати, що вони дають узагальнену характеристику явищ, базуючись на масових даних. У цьому їхня перевага і недоліки. Нерідко буває, що за загальними середніми досить непоганими показниками криються результати неефективно працюючих бригад, цехів та інших господарських підрозділів. Тому при аналізі необхідно розкривати зміст середніх величин, доповнюючи їх середньо груповими, а в деяких випадках і індивідуальними показниками.

Для комплексної характеристики системи розрахунків за природній газ широке застосування має групування інформації, тобто поділ маси досліджуваної сукупності об’єктів на істотно однорідні групи за відповідними ознаками. Використовуються типологічні, структурні і аналітичні групування.

Структурні групування дозволяють вивчати внутрішню будову показників, співвідношення окремих частин. За їхньою допомогою вивчають склад споживачів природного газу: населення, підприємства різних форм власності; місцезнаходження споживачів: місто, село, селище міського типу і т.д. Велике значення мають структурні групування при аналізі зведеної звітності УЕТТ тому що вони дозволяють виявити передових, середніх, відстаючих споживачів.

Аналітичні (причинно-наслідкові) групування використовуються для визначення наявності, напрямків і форм зв’язку між досліджуваними показниками.

За характером ознак, на яких засновується аналітичне групування, воно може бути якісним (коли ознака не має кількісного вираження) або кількісним.

За складністю побудови розрізняють два типи групувань: прості і комбіновані. За допомогою простих групувань вивчається зв’язок між явищами, згрупованими за однією ознакою. У комбінованих групуваннях такий поділ досліджуваної сукупності робиться спочатку за однією ознакою, а далі усередині кожної групи – за іншою ознакою тощо.

За даними таблиці 2.1. зробимо групування показників для характеристики системи розрахунків за природний газ.

Таблиця 2.1. – Групування показників для характеристики системи розрахунків за природний газ

Кількість споживачів природного газу в населеному пункті | Кількість підприємств у групі | Середній бал споживачів у групі | Середній бал проплат за природний газ

До 3600 | 36 | 3320,3 | 1987,7

3601 – 4000 | 42 | 3811,5 | 2175,5

4100 – 4500 | 48 | 4387,0 | 2496,0

4600 – 5000 | 47 | 4845,0 | 2652,5

5100 – 5500 | 39 | 5321,7 | 2936,4

Понад 5500 | 25 | 5933,0 | 3245,5

Правильне групування інформації дає можливість вивчити залежність між показники, більш глибоко з’ясовувати сутність досліджуваних явищ, систематизувати матеріали аналізу, вивчити головне, характерне і типове.

В нашому випадку, групування споживачів дає можливість вивчити залежність між такими основними показниками: яка кількість підприємств у кожній групі споживачів природного газу, середній бал споживачів природного газу у групі, яка кількість з них проплатила за природний газ.

Структурні (секторні) діаграми дозволяють виявити склад досліджуваних показників, питому вагу окремих частин у загальному розмірі показника. У структурних діаграмах зображення показника дається у вигляді розбитих на сектори геометричних фігур.

Графік характеризує структуру споживачів (ПП, ДП, МП, СН) в системі розрахунків за спожитий природний газ (рис.2.1).

ПП – приватні підприємства;

ДП – державні підприємства;

МН – міське населення;

СН – сільське населення.

Рис. 2.1. Структура споживачів у системі розрахунків за природний газ.

Даний графік