Описані вище показники та відповідні прийоми аналізу будуть використані нами для проведення комплексного аналізу системи розрахунків за спожитий природний газ в Галицькому УЕГГ.

2.3. Класифікація факторів, що впливають на стан та ефективність розрахункв за спожитий газ

В даний час газова промисловість регіону забезпечує добування природного газу, транспортування його по трубам до споживачів, переробку на хімічні напівпродукти.

Важливим питанням поряд із поставкою природного газу є розрахунки за нього. Рівень економічної ефективності розрахунків за спожитий газ залежить від багатьох чинників, що її визначають. У зв’язку з цим для практичного розв’язання завдання управління ефективністю важливого значення набуває класифікація чинників її зростання. Усі чинники доцільно класифікувати за обмеженою кількістю групувальних ознак, що сприяє визначенню головних напрямків і шляхів підвищення ефективності розрахунку за спожитий газ.

Класифікація великої різноманітності чинників зростання ефективності розрахунків може здійснюватись за трьома ознаками:

джерелами підвищення;

удосконалення розрахунків за газ;

місцем реалізації у системі управління підприємством.

Групування чинників за першою ознакою уможливлює досить чітке визначення джерел підвищення ефективності розрахунків за газ.

державні субсидії;

пільгові тарифи.

Активне використання перелічених джерел підвищення ефективності розрахунків передбачає здійснення комплексу заходів, які за своїм змістом характеризують удосконалення розрахунків (друга ознака групування чинників).

Практично найбільш важливою слід вважати класифікацію чинників ефективності розрахунків за спожитий газ за місцем реалізації у системі управління підприємством (третя ознака групування чинників), особливо відокремлення з них двох категорій чинників-внутрішніх (внутрівиробничих) і зовнішніх (народногосподарських), а також поділ сукупності внутрішніх чинників на так звані “жорсткі чинники” і “м’які чинники”.

Можливі напрямки реалізації внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення ефективності розрахунків за спожитий газ неоднакові за ступенем дії (впливу), використання і контролю. Тому для практики господарювання, керівників і відповідних спеціалістів підприємства Галицького УЕТТ важливим є детальне знання масштабів дії, форм контролю і використання найбільш істотних внутрішніх і зовнішніх чинників ефективності розрахунків на різних рівнях управління підприємством. Дане управління може і повинне постійно контролювати процес використання внутрішніх чинників шляхом розробки і послідовного здійснення власної програми підвищення ефективності розрахунків за газ, а також враховувати вплив на них зовнішніх чинників – економічної і соціальної політики держави, розвитку інфраструктури і структурних змін у суспільстві.

На рівень ефективності розрахунків за газ безпосередній чи непрямий вплив справляють зовнішні чинники. Проте саме підприємство не може активно їх контролювати. Ось чому ці чинники слід знати і вивчити, зрозуміти їх дію (вплив) і приймати до уваги при розробці (плануванні) і здійсненні програм підвищення ефективності розрахунків за спожитий природний газ на підприємстві.

У зв’язку з цим стає очевидною необхідність суттєвої характеристики і окреслення напрямків дії окремих зовнішніх чинників ефективності.

На закінчення варто зазначити, що обов’язковість у використанні зовнішніх чинників не є такою жорсткою, як по відношенню до внутрішніх чинників ефективності розрахунків. Проте ігнорування підприємством цієї вимоги може лише загальмувати темпи зростання ефективності.

2.4. Методологічні підходи щодо аналізу системи контролю та обліку за споживанням природного газу

Економічний аналіз базується на системі економічної інформації, що лежить в основі оптимальних управлінських рішень.

Створення раціонального потоку інформації повинне спиратися на певні принципи. Такими є виявлення інформаційних потреб і способів найбільш ефективного їхнього задоволення; об’єктивність відображення процесів виробництва, обороту, розподілу і споживання, використання природних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів; єдність інформації, що надходить з різних джерел (бухгалтерського, статистичного й оперативного обліку), а також планових даних; усунення дублювання в первинній інформації, оперативність інформації.

Об’єктивність відображення процесів виробництва, а саме споживання природного газу – основна вимога, якій повинні задовольняти системи інформації, обліку і звітності. Первинні документи об’єктивно відбивають суть тієї чи іншої господарської операції. Але, на жаль, мають місце і підробки, перекручування, приписки, помилки.

Єдність інформації – основний принцип, який нерідко порушується. Первинна документація в різних організаціях однієї і тієї ж галузі не уніфікована, тим більше немає такої уніфікації на підприємствах різних галузей. Наукова система первинної економічної інформації ґрунтується на єдиних принципах, вільних від відомчої обмеженості і відокремлення різних видів обліку - бухгалтерського, статистичного й оперативного. Оперативність інформації, - одна з найважливіших умов організації правильного обліку, аналізу і контролю у всіх галузях народного господарства. Однак діюча зараз система бухгалтерського і статистичного обліку цій вимозі повною мірою поки що не відповідає. Звітність, що надходить у середні і вищі ланки, я правило, не має значення для оперативного керівництва. У кращому разі вона використовується як вихідний матеріал для складання прогнозів на майбутнє.

Взаємозв’язок економічного аналізу і інформації виявляється в тому, що в процесі аналізу здійснюється контроль за самою інформацією, а це в свою чергу, є вихідною базою для проведення аналізу. Перевірка вихідних даних завжди вважалася одним з важливих етапів організації аналітичної роботи. У зв’язку з перебудовою інформаційної служби контрольна функція аналізу значно посилюється.

Дослідження корисності економічної інформації, раціональності інформаційного потоку в умовах його систематичного наростання – справа складна: постійно уточнюються взаємозв’язки економічних явищ і процесів; іноді змінюються традиційні уявлення про зв’язки між показниками; здійснюється їхня критична переоцінка. У цих умовах не завжди можливе використання раніше існуючої системи показників для виявлення тенденцій і закономірностей у формуванні інформаційного потоку на майбутнє, для цілей інформаційного прогнозування, тим більше, що в даному разі йдеться про інформацію, яка характеризує майбутні події, що мають ймовірний