Підприємництво як сучасна форма господарювання

План.

Сутність, значення та організаційно-правові форми здійснення.

Типологія, середовище та активізація підприємства.

ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК СУЧАСНА ФОРМА ГОСПОДАРЮВАННЯ

Сутність, значення та організаційно-правові форми здійснення

Як відомо, у минулому виокремлю-вали землю, працю й капітал як клю-чові чинники виробництва; нині до них додають новий чинник — під-приємницький потенціал (потенційну можливість мак-симально ефективного використання сукупності кад-рових, матеріальних і нематеріальних ресурсів). Фор-мування й використання цього потенціалу — це прак-тично і є суттю поняття «підприємництво», яке заве-дено вважати особливою сферою виробничо-госпо-дарської або іншої діяльності з метою одержання пев-ного зиску.

Підприємництвом, як правило, називають ініціа-тивно-самостійну господарсько-комерційну діяльність окремих фізичних та юридичних осіб, що її цілком зорієнтовано на одержання прибутку (доходу). Така діяльність здійснюється від свого імені, на власний ризик і під особисту майнову відповідальність окре-мої фізичної особи — підприємця або юридичної осо-би — підприємства (організації).

Основними функціями підприємницької діяль-ності заведено вважати: 1) творчу — генерування й активне використання новаторських ідей і пілотних проектів, готовність до виправданого ризику та вміння ризикувати в бізнесі (підприємництві); 2) ресурсну— формування й продуктивне викорис-тання власного капіталу, а також інформаційних, ма-теріальних і трудових ресурсів; 3) організаційно-супровідну — практична організація маркетингу, виробництва, продажу, реклами та інших госпо-дарських справ. Підприємницька діяльність може здійснюватися без використання і з використанням найманої праці, без утворення або з утворенням юридичної особи.

Важливо усвідомлювати, що підприємництво (бізнес) завжди має здійснюватися за науково обгрунтованими принципами. До цих принципів належать: 1) вільний вибір бізнесової діяльності; 2) за-лучення на добровільних засадах ресурсів (грошових коштів і май-на) індивідуальних підприємців та юридичних осіб для започаткування й розгортання такої діяльності; 3) самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників ресурсів і споживачів продукції, установлення цін на товари та послуги, наймання пра-цівників; 4) вільне розпоряджання прибутком (доходом), що зали-шається після внесення обов'язкових платежів до відповідних бюд-жетів; 5) самостійне здійснення підприємцями — юридичними осо-бами зовнішньоекономічної діяльності.

Підприємництво як форма переважно ініціативної діяльності може започатковуватися й функціонувати у вигляді будь-яких її видів (виробничої та торговельної діяльності, посередництва, надання послуг тощо). Поряд з цим завжди виокремлюються індивідуальна й колективна форми підприємницької діяльності, тобто такі мож-ливі види останньої, як: а) малий бізнес (мале підприємництво), що базується на особистій власності або оренді майна; б) спільне підприємництво (партнерство), засноване на колективній власності; в) корпоративне підприємництво, матеріальною підвалиною якого служить акціонерна власність.

Традиційно існують класична та інноваційна моделі підприєм-ництва з альтернативним варіантом їхнього поєднання. Класична модель підприємницької діяльності незмінне орієнтується на най-ефективніше використання наявних ресурсів підприємства (органі-зації). За такої моделі дії підприємця чітко окреслено: аналітична оцінка наявних ресурсів; виявлення реальних можливостей досяг-нення поставленої мети бізнесової діяльності; використання саме тієї реальної можливості, яка здатна забезпечити максимально ефек-тивну віддачу від наявних фінансових, матеріальних і нематеріаль-них ресурсів. Інноваційна модель підприємництва передбачає ак-тивне використання переважно інноваційних організаційно-управ-лінських, техніко-технологічних і соціально-економічних рішень у сфері різномасштабного бізнесу. Тому практична реалізація цієї підприємницької моделі має спиратися на таку послідовно здійсню-вану систему дій: 1) науково обґрунтоване формулювання головної підприємницької мети; 2) усебічна оцінка зовнішнього ринкового середовища з погляду пошуку альтернативних можливостей реалі-зації запропонованої підприємницької ідеї; 3) неупереджена по-рівняльна оцінка власних матеріально-фінансових ресурсів і спрогнозованих можливостей; 4) конструктивний пошук зовнішніх додаткових джерел відповідних видів ресурсів (за потреби); 5) ґрунтовний аналіз потенційних можливостей конкурентів у відповідній ніші ринку; 6) практична реалізація завдань інноваційного харак-теру згідно з прийнятою концепцією підприємницької діяльності.

Правильне розуміння сутності підприємницької діяльності випли-ває також із визначення її значення для функціонування ефективної системи господарювання. Воно (значення) полягає насамперед у тім, що підприємництво: по-перше, служить головним фактором структурних змін у системі господарювання; по-друге, створює живильне середовище для конкуренції і завдяки цьому стає своє-рідним каталізатором соціально-економічного розвитку країни в цілому; по-третє, сприяє найефективнішому використанню інвес-тиційних, матеріальних і нематеріальних ресурсів; по-четверте, за-безпечує належну мотивацію високопродуктивної праці.

В Україні правове забезпечення підприємницької діяльності гарантується насамперед Законом України «Про підприємництво», ухваленим Верховною Радою України 1991 року. Ключовими його розділами є: 1) загальні положення щодо підприємництва (суб'-єкти, свобода, обмеження, принципи та організаційні форми); 2) умови здійснення підприємництва (державна реєстрація, право наймання працівників і соціальні гарантії, відповідальність суб'єктів, припинення діяльності); 3) стосунки підприємця і дер-жави (гарантії прав, державні підтримка та регулювання, діяль-ність іноземних підприємств, міжнародні договори). Для даль-шого розвитку підприємницької діяльності в Україні важливе зна-чення має також Указ Президента України «Про державну під-тримку малого підприємництва» від 12 травня 1998 року № 456/98. Згідно з указом підтримка малого підприємництва має здійсню-ватися за такими напрямами:*

формування інфраструктури підтримки й розвитку малого підприємництва;*

створення сприятливих умов для використання суб'єктами ма-лого підприємництва державних фінансових, матеріально-техніч-них та інформаційних ресурсів, а також науково-технічних розро-бок і технологій;*

запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності;*

удосконалення підготовки, перепідготовки й підвищення ква-ліфікації кадрів для суб'єктів малого підприємництва;*

фінансова підтримка інноваційних проектів.

Крім того, Кабінетом Міністрів України розроблено та Верхов-ною Радою України схвалено Державну програму підтримки мало-го підприємництва на 1999—2000 роки.

Важливою передумовою успішної підприємницької діяльності треба вважати вибір організаційно-правової форми її здійснення, який зазвичай обумовлюється низкою чинників (мірою відповідаль-ності, системою оподаткування, потребою у фінансових коштах, можливістю зміни власника, управлінськими здібностями підприємця тощо). В Україні поширено здебільшого три основні організа-ційно-правові форми підприємницької діяльності: 1) одноосібна власність; 2) товариства (партнерства); 3) корпорації (акціонерні товариства).

Важливою формою підприємницької діяльності є франчайзинг, який у широкому розумінні цього терміна