Аналіз чисельності та структури працівників починають з оцінки їх відповідності трудомісткості виробничої програми та встановлення відхилень фактичної чисельності до розрахункової чи до минулого періоду. при цьому окремо виділяють склад і структуру промислово-виробничого персоналу (таблиця 2.5).

Таблиця 2.5

Зміна чисельності персоналу підприємства і його структури

Показник |

2003 рік |

2004 рік |

Відхилення

осіб |

% |

осіб |

% |

осіб |

%

Всього персоналу,

в тому числі

53 | 100 | 55 | 100 | +2 | -

1) промислово-виробничий

а) робітники

б)службовці |

50

40

10 |

94,2

80,0

20,0 |

51

40

10 | 93,0

79,0

21,0 | +1–– |

-0,6

-1

+1

керівники |

3 |

30,0 | 3 | 28,7– | -1,3

спеціалісти |

7 | 70,0 | 7 | 71,3– | +1,3

2)непромисловий персонал |

3 | 5,8 | 4 | 7– | +0,6

Аналізуючи дані таблиці, можна відзначити, що загальна чисельність персоналу у звітному році порівняно з базовим збільшилась на 2 особи. Зокрема чисельність промислово-виробничого персоналу збільшилась на 1 особу при зменшенні її питомої ваги на 0,6 %. В складі промислово – виробничого персоналу питома вага робітників зменшилась на 1 %, а службовців – збільшилась на 1 %. Аналізуючи динаміку непромислового персоналу, можна сказати, що загальна його чисельність збільшилась з 3 до 4 осіб, при цьому також збільшилась їх питома вага в загальному складі персоналу.

Однією з важливих умов успішної роботи підприємства є постійний склад робочих кадрів. Склад працюючих постійно змінюється, що характеризується коефіцієнтами обороту. Для їх аналізу використовують облікові дані (таблиця 2.6)

Таблиця 2.6.

Рух кадрів па підприємстві

Показник |

Кількість, осіб

Списковий склад робітників на початок звітного року

Робітники, яких прийнято протягом року

Переведено в робітники з інших категорій персоналу і

непромислових служб

Робітники, які вибули протягом року, в тому числі:

переведено на інші підприємства

у зв'язку із закінченням строку договору

на навчання, в армію, на пенсію та ін.

за власним бажанням

звільнено за прогули, порушення трудової дисципліни та

з причин службової невідповідності

Переведено робітників в інші категорії

Робітники за списком на кінець звітного року

Робітники, які мали прогул з початку року

Випадки прогулу з початку року

Робітники, які перебували в списковому складі протягом року | 40

3

1

3

1

2

1

1

42

1

43

Рух робочих кадрів характеризується такими коефіцієнтами:

1. Коефіцієнт обороту найму визначається як відношення кіль-кості всіх прийнятих робітників до середньоспискової кількості. Визначимо цей коефіцієнт для нашого підприємства на 2002 рік:

2. Коефіцієнт обороту звільнень визначається як відношення звільнених робітників до середньоспискової їх кількості. На 2002 рік він становить:

3. Коефіцієнт загального обороту визначається як відношення прийнятих і звільнених до середньоспискової кількості робітників. Загальний оборот за звітний 2002 рік становить:

Коефіцієнт плинності робочої сили визначається відношенням робітників, звільнених за власним бажанням, за порушення трудо-вої дисципліни та з причин службової невідповідності, до серед-ньоспискової кількості. Він становить:

Ефективність використання трудових ресурсів визначається таким показником як продуктивність праці (чи виробіток) одного робітника. Даний показник є надзвичайно важливим так як дає можливість визначити як використовуються трудові ресурси на підприємстві у звітному році і, порівнюючи з минулим роком, визначити тенденцію динаміки і резерви її збільшення.

Таблиця 2.7

Динаміка рівня продуктивності праці

Найменування показника | 2003 | 2004 | Відхилення (+; –)

Валовий випуск продукції | 653 | 421– | 232

Середньоспискова чисельність працюючих | 53 | 55 | + 2

Рівень продуктивності праці | 12,3 | 7,6– | 4,7

Як показують розрахункові дані таблиці, продуктивність праці протягом 2004 року значно знизилась (на 4,7 пункта), що свідчить про зниження ефективності виробництва та необхідності пошуку резервів для підвищення рівня даного показника.

Ефективність використання матеріальних ресурсів статистика вивчає за трьома основними напрямами.

1) зниження питомих витрат матеріалів і палива, підвищення виходу продукції з сировини;

2) зниження втрат сировини, матеріалів, палива на всіх етапах їх пере-міщення при збереженні, підробці, у процесі виробництва продукції, транс-портуванні тощо;

3) раціональне використання відходів сировини, матеріалів, палива. При вивченні використання предметів праці аналізують показники за-гальних витрат матеріалів і показники питомих витрат, тобто витрат матері-алів на виробництво одиниці продукції.

Загальний обсяг необхідних для підприємств на виробничі цілі предметів .праці визначають на основі виробничої програми і норм витрат сировини, ма-теріалів, палива на одиницю продукції. Величина фактичних витрат сировини, матеріалів, палива може не співпадати з плановою. Це зумовлено зміною:

1) фактичного обсягу виробництва порівняно із запланованим;

2) фактичних витрат сировини, матеріалів, палива на виробництво оди-ниці продукції порівняно з установленого нормою витрат.

Планування та аналіз питомих показників матеріаломісткості допомагають чітко визначати і розглядати динаміку та рівень ма-теріаломісткості всього випуску.

У конкретних умовах виробництва ефективність використання матеріалів визначається іншими техніко-економічними показника-ми (коефіцієнт використання сировини, коефіцієнт використання заготовок, ККВ палива, коефіцієнт ФІ та ін).

Для характеристики матеріаломісткості розраховують два уза-гальнюючих показники: матеріаломісткість товарного (валового) випуску і матеріаловіддачу (табл. 2.8).

Таблиця 2.8

Аналіз показників матеріаломісткості продукції

Показник |

Минулий рік |

Звітний рік |

Відхилення

Матеріальні витрати, тис. грн |

419 | 372– | 47

Валова продукція, тис. грн |

653 | 421– | 232

Матеріаломісткість валової продукції,

грн/грн | 0,64 | 0,88 | +0,24

Матеріаловіддача. грн/грн |

1,56 | 0,88– | 0,68

Перевитрата (+) чи економія (-)

матеріалів у результаті зміни

| 89,28

матеріаломісткості, тис. грн

Зміна випуску продукції в результаті зміни її матеріаломісткості, тис. грн | 101,04

Для визначення економії чи перевитрати матеріалів за рахунок зниження чи збільшення матеріаломісткості продукції зміну ко-ефіцієнта матеріаломісткості множать на матеріальні витрати ба-зового періоду. Додатковий випуск продукції визначається шляхом множення перевитрат матеріалів на матеріаловіддачу базового пе-ріоду або ділення перевитрат на матеріаломісткість продукції.

При глибшому аналізі загальної матеріаломісткості товарного випуску визначимо, який з елементів матеріальних витрат вплинув на її зміну. Розраховують часткові показники матеріаломісткості для різних