Акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. У випадках, передбачених статутом, акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства також у межах несплаченої суми

Поняття "капітал" звичайно асоціюється з поняттям "власність". У момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновнияками (учасниками) і являє собою вартість майна підприємства. На цьому етапі, коли підприємство ще не має зовнішн ьої заборгованості, основна облікова формула А = 3 + К набуває вигляду А = К, оскільки 3=0. Саме так трактується початковий статутний капітал Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" .

Здійснюючи підприємницьку діяльність, і підприємство неминуче використовує залучені кошти, тобто утворює борги. Боргові зобов'язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства (А = 3+К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників.

Тому власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна і борговими зобов'язаннями:

К=А-3, це частина в активах підприємства, .[ 9.с.120]

Визнання і оцінка власного капіталу безпосередньо залежить від визнання і оцінки його складових — активів і зобов'язань.

Сьогодні досить актуальним є питання переорієнтації підприємств на ринкові форми їх фінансування, однією з яких є мобілізація ресурсів на основі залучення інвестицій в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою. Спокусливим для фінансистів є і те, що для залучення коштів на основі збільшення статутного капіталу не потрібні ні застава майна, ні гарантії третіх осіб; ресурси, вкладені у власний капітал підприємства, залишаються в його рзпоряджені протягом довгострокового періоду. Для успішного здійснення операцій з власним капіталом підприємства та ефективного використання даної форми фінансування на практиці слід проаналізувати ряд питань, а саме: цілі, порядок та умови збільшення чи зменшення статутного і власного капіталу; резерви АТ, їх види, значення та порядок формування; додатковий капітал: порядок його формування та використання; оподаткування операцій, пов"язаних із збільшенням чи зменшенням статутного капіталу, додаткового капіталу, здійсненям реінвестицій у корпоративні права.

Власний капітал акціонерного товариства - це власні джерела фінансування підприємства, без визначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками) або залишені ними на підприємстві із чистого прибутку.

Сутність власного капіталу проявляється через його функції, так як власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, одним із найістотніших і найважливіших показників. Функції власного капіталу:

1) довгострокового фінансування — знаходиться у розпорядженні підприємства необмежене довго;

2) відповідальності і захисту прав кредиторів — відображений у балансі підприємства власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу;

3) компенсації завданих збитків — тимчасові збитки мають погашатися за рахунок власного капіталу;

4) кредитоспроможності — при наданні кредиту, за інших рівних умов перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом;

5) фінансування ризику — власний капітал використоується для фінансування ризикованих інвестицій, на що можуть не погодитися кредитори;

6) самостійності і влади — розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство;

7) розподілу доходів і активів — частки окремих власників у капіталі е основою при розподілі фінансового результату та майна при ліквідації підприємства.

Як правило, підприємство створюється з метою отримання прибутку. Реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу.

Згідно з фінансовою концепцією збереження капіталу
прибуток заробляється підприємством (а відповідно, зберігається та нарощується його капітал) тільки за умови, якщо сума чистих активів на кінець періоду перевищує суму чистих активів на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом цього періоду.

Хоча загальна сума власного капіталу може бути визначена за відомою формулою: К = А — 3, користувачі фінансової звітності потребують більш детальної інформації про його склад та зміни, що відбулися протягом звітного періоду. Це забезпечить зацікавлених осіб даними про ефективність управління підприємством і надасть кредиторам та інвесторам відомості щодо динаміки та перспективи їх економічних прав. Тому фінансова звітність має надавати інформацію про:*

джерела капіталу підприємства;*

правові обмеження щодо розподілу інвестованого капіталу серед акціонерів;*

обмеження щодо розподілу дивідендів серед теперішніх і майбутніх акціонерів;*

пріоритетність прав на майно підприємства при його ліквідації.

Власний капітал утворюється за рахунок:

1)внесення власниками підприємства грошей та інших активів;

2) накопичення суми доходу, що залишається на підприємстві.

Сума власного капіталу може збільшуватися внаслідок конвертування зобов'язань, а також збільшення вартості активів, непов'язаного із підвищенням заборгованості перед кредиторами (дооцінка необоротних активів, дарчий капітал).

Джерелами утворення власного капіталу є:*

інвестований (вкладений або сплачений капітал);*

нерозподілений прибуток. [ 15.с. 120]

Інвестований капітал — це сума простих та привілейованих
акцій за їх номінальною (оголошеною) вартістю, а також додатково вкладений капітал, який також може бути поділений за джерелами утворення.

Нерозподілений прибуток — це частина чистого прибутку,що не була розподілена між акціонерами.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на:*

статутний капітал, сума якого визначається в установчих документах і підлягає обов'язковій реєстрації у державномуреєстрі господарюючих одиниць;*

додатковий капітал (нереєстрований) — це додатково вкладений капітал, резервний капітал та нерозподілений прибуток.

Статутний і додатковий капітал виконують різні функції.Так, статутний капітал — це первісне джерело інвестування і формування майна підприємства. На відміну від додаткового, він забезпечує регулювання відносин