До основних витрат на проведення емісії належать: оплата послуг аудиторів; оплата послуг фінансових посередників; витрати на друкування бланків цінних паперів; витрати на оплату державного мита при реєстрації емісії (0,1 % номінальної вартості запланованого обсягу емісії(; оплата послуг незалежного реєстратора; витрати на рекламу та друкувння інформації про емісію нової емісії.

Витрати пов’язані з емісією цінних паперів, включаються до складу валових витрат підприємства-емітента. З метою стимулювання попиту на акції нової емісії їх максимальна вартість повинна бути меншою за ринковий курс акцій. Таким чином, верхня межа курсу емісії проходить на рівні ринкового (біржового) курсу акцій до проведення додаткової емісії. Правильний вибір курсу емісії є вирішальним фактором успіху її розміщення. Чим вищий курс додаткової емісії, тобто чим більше він наближається до біржового курсу акцій, тим значніший обсяг ліквідних засобів залучається на підприємство при заданому обсязі збільшення статутного капіталу, тим вищий буде емісійний дохід.

Емісійний дохід, або аджіо, - сума перевищення доходів, отриманих від емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав). Інакше кажучи, емісійний дохід - це різниця між курсом емісії і номінальним курсом корпоративних прав. Суми одержаного підприємством емісійного доходу не включаються до складу валового доходу з метою оподаткувння.[16.133. ]

Дохід у вигляді аджіо можуть мати не лише акціонерні товариства, а й підприємства інших організаційно-правових форм.

Величина аджіо у АТ може встановлювтися за результатами оцінки вартості підприємства або на основі балансового курсу (скоригованого на величину прихованих резервів) корпоративних прав.

Курс емісії тісно пов"язаний з політикою підприємства і сфері самофінансувння та виплати дивідендів. Із збільшенням частки прибутку, який спрямовуеться на виплату дивідендів, курс емісії тяжіє до збільшення. Якщо ж максимальним є рівень самофінансівання, то встановлюється мінімальний курс емісії. Наприклад, у Швейцарії на сьогоднішній день, курс емісії встановлюється на рівні 2/3 біржового курсу та становить 350 - 400 % номіналу. В Німеччині курс емісії встановлюється на рівні 20 - 25% нижче за біржовий.

Додатковий випуск акцій можливий лише тоді, коли всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю, не нижчою за номінальну. Забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов"язаних з господарською діяльністю товриства. Інформація про наступну відкриту підписку на акції підлягає реєстрації та обов"язковому опублікуванню в органах преси Верховної Раджи України та Кабінету Міністрів і офіційному виданні фондової біржі не менше як за 10 днів до початку підписки. Ця інформація має містити дані про підприємство предмет та цілі його діяльності,склад засновників, дані про кількість та номінальну вартість акцій, терміни підписки тощо. Акції, запропоновані для відкритого продажу, допускаються для розміщення не раніше як через 30 днів після опублікувння інформації у пресі. Порядок реєстрації випуску акцій, а також інформації про їх випуск проводиться Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) на пртязі 30 днів з дня подання документів.Видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку свідоцтво про реєстрацію емісії акцій а потім сертифікат.

Нові акції можуть бути розміщені нп ринку або серед акціонерів певного товариства з використанням так званого "переважного права".

При розміщені акцій серед акціонерів з використанням "перевжного права" всі або частина акцій нової емісії продаються акціонерам за ціною, меншою від ринкової, яку називають підписною. Кількість акцій, яку отримує акціонер у результаті такого розміщення, пропорційна кількості акцій, якими він уже володіє. При розміщені всіх акцій нової емісії серед акціонерів товариства їх частка в акціонерному капіталі залишається на попередньому рівні.Розміщення акцій серед акціонерів в одних країнах є загальноприйнятою формою проведення підписки, а в інших зустрічається дуже рідко.

Величина переважного права в грошовому вираженні В1 обчислюється як різниця між ринковою ціною акції до проведення підписки Ц1 і після неї Ц2.

В1 = Ц1 - Ц2.

Величину переважного права у % до ринкової вартості акції В2 можна вирахувати так: В2 = Д / (1 + к1 / к2),

де к1 - к-сть акцій до підписки; к2 - к-сть акцій нової емісії; Д - дисконт;

Д = (Ц - Ц п) *100% /Ці. Де Цде Цп - підписна ціна акції.

Між величинами В1 і В2 існує співвідношення В1 = В2*Ц1.[25.с.84-85 ].

Наприклад: Кількість розміщених акцій корпорації становить 20000 штук. Акції продаються на ринку за ціною 50 гр. од. Проводиться підписка серед акціонерів на акції нової ємісії. Кількість акцій нової емісії 10000 штук. Кодному акціонеру пропонуєтся на дві акції попередньої емісії придбати одну акцію нової емісії за підписною ціною 45 гр.од.

Визначимо величитну перевжного права у %

Д = (50 - 45) 100 /50 = 10

В2 = 10 / (1+20000 / 10000) = 3,33

За рівнчнням можна визначити:В.1

В1 = 0,0333 *50 = 1,67

Обчислимо В1.використавши дані, Ринкова капіталізація підписка

К2 = 20000 * 50 + 10000 *45 = 1450000 гр.од.

Ринкова ціна акції після підписки Ц2 дорівнює ринковій капіталізації, поділеній на загальну кількість акцій:

Ц2 =К2 /20000+10000 = 1450000 / 30000 = 48,33 гр.од.

В1 = 50 - 48,33 = 167 гр.од

Поряд з використанням переважного права у акціонері існує також інший досить вигідний спосіб отримати акції нової емісії, якщо еорпорація пропонуе придбати варант на купівлю акцій. Варант є одним із похідних фінансових інструмуентів і полягає в узаконеному праві акціонера придбати визначену кількість акцій нової емісії за наперед обумовленою ціною, яка буде нижчою від майбутньої ринкової ціни акції. З одного