боку варант має ознаки опціону, а з другого - гарантує акціонеру певні переваги перед іншими майбут німи власниками нових акцій цього товариства.
3. Вдосконалення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Основою ринкової економіки, з одного боку, є великі структури, які надають їй стабільності й керованості, визначають рівень науково-технічного і виробничого потенціалу, з другого — малий середні бізнес, який формує конкурент-не середовище, характеризується високою мобільністю та забезпечує самостій-ність підприємницької ініціативи. Але, незважаючи на значні можливості бізнесу у процесі становлення і функціонування ринкової економічної системи, він має свої слабкі сторони, пов'язані насамперед із фінансуванням. Суб'єкти підприємництва, не маючи достатнього доступу до ринку капіталу, завжди відчувають нестачу фінансових ресурсів для розвитку справи і підтримки свого бізнесу. Самофінансування у більшості випадків залишається єдиним джерелом існування підприємств цієї сфери. Недостатність оборот-ного капіталу, дорогі кредитні кошти, жорстка конкуренція на ринку може поставити їх на межу банкрутства. Франчайзингова система співробітництва являє собою специфічну варіацію вертикальної інтеграції великих і малих фірм через оригінальну систему контрактів-ліцензій (франшиз). Вони дають змогу франчайзі, тобто невеликій фірмі, вести певний вид підприємницької діяльності, встановлений іншою стороною — франчайзером, переважно великою (головною) фірмою.
Фінансова підтримка у формі франчайзингу користується широкою попу-лярністю в США, Канаді, Західній Європі, Японії, в країнах Карибського й Тихоокеанського басейнів.
Для України франчайзинг є порівняно новим явищем, тоді як у промис-лове розвинутих країнах він практикується століттями, забезпечуючи потреби суспільства в різних послугах. Більшість істориків підприємництва вважають, що франчайзинг зародився у США. Наприкінці XIX століття, коли ряд вели-ких компаній США продають малому бізнесу право на продаж своїх виробів по всій країні, він досягає розквіту.
Піонером в освоєнні франчайзингу вважають компанію "Зінгер". Спонукала до цього її власника нестача грошових засобів. Щоб не зменшувати обсяг вироб-ництва, компанія вирішила продати правова реалізацію швейних машин не-залежним продавцям на певній території.
Інша молода компанія "Дженерал моторе" також у 1898 році створює ефективну франчайзингову систему. Не маючи засобів для відкриття власної мережі магазинів, вона продає парові двигуни через дилерів, таким чином запроваджуючи початок сучасної системи продажу автомобілів. Дилеру виді-ляється певна територія і гарантується захист від конкурентів. Натомість він бере на себе зобов'язання не продавати машини інших виробників, забезпечу-вати високий рівень обслуговування і підтримувати імідж компанії.
На початку XX століття була запроваджена нова форма організації франчайзингу між оптовими і роздрібними торгівцями у Великобританії. Франчайзер-оптовик дає змогу невеликим підприємствам роздрібної торгівлі отримати вигоду, використовуючи торгову марку франчайзера і при цьому зберігаючи деяку незалежність.
Період найбільшого розвитку франчайзінгу припадає на 1980 рік у США, де кожних 6,5 хвилини відкривалося нове франчайзингове підприємство. На сьогодні франчайзинговими мережами в США створюється близько 13% ВНП, у них зайнято 7 млн. осіб. За даними міністерства торгівлі США, протя-гом останніх дванадцяти років реалізація товарів і послуг компаніями, які працюють за системою франчайзингу, зростає щомісячно на 10%. За прогно-зами експертів, після 2000 року в США частка франчайзингу в роздрібному товарообороті досягатиме 50%, нині вона становить 35%. Після США най-сильнішими є позиції франчайзингу в Канаді, де його частка в роздрібному товарообороті досягає 26%; у Західній Європі та Японії — близько 10%.
У франчайзингу, що розвивається, роль посередника виконує група інвес-торів, яким материнська компанія поступається винятково правом на освоєн-ня регіону. До обов'язків посередника входить зобов'язання у визначений термін відкрити певну кількість торгових або сервісних точок (термін і кіль-кість обумовлені франшизою) на даній території.
З одного боку, франчайзингова системдопомогоає різним підприємствам уникнути ряду перешкод із заснуванням і функціонуваь з другого — як корпоративна структура вона обмежує д Але оскільки франчайзинг дедалі більше приваблює дрібних та середніх підприємців, то переваги переважають над недоліками.
Переваги системи для франчайзі полягають у тому, що:
за певну фіксовану плату франчайзі має можливість навчитися ефектив-них методів управління, підвищити свій професіоналізм і компетентність;
користуючись розробками материнської компанії, франчайзі ідуть у ногу зі споживчим попитом;
власник підприємства має можливість користуватися перевагами, які доступні тільки великим компаніям;
конкуренція відносно невелика (франшиза знижує гостроту суперни-цтва на визначеному сегменті ринку).
До числа недоліків слід віднести:
обмеженість самостійності, підприємницької ініціативи;
обсяги продажу встановлюються власнику франшизи відповідно до політики маркетингу компанії-франчайзера;
небезпека краху у випадку банкрутства або зменшення популярно-сті франчайзера;
проблеми спадкоємності справи: у разі смерті особи, на яку оформлена франшиза, у родичів можуть виникнути проблеми зі спадщиною, якщо фран-шизою передбачено обов'язковий продаж справи у разі смерті франчайзі.
З позиції франчайзера перевагами вважаються:
збільшення ринку збуту при мінімальних вкладеннях;
економія на матеріальному заохоченні найманих працівників: франчай-
зі як власник підприємства має особистий стимул до максимізації прибутку;
одержання додаткового прибутку шляхом поставок франчайзі уніфор-ми, упаковки, устаткування для залів та офісів.
франчайзі, перебуваючи безпосередньо біля споживача, точніше відчу-вають його настрої, коливання попиту і умови конкуренції, що для франчай-зера є продуктивним джерелом новаторських ідей
Водночас слід зазначити ряд недоліків
зниження гнучкості системи управління, складність у переміщенні точки;
неможливість заміни “небажаного” франчайзі; навіть якщо він невміло управляє точкою, доки не порушені ним умови франшизи, він “недоторканий”
проблеми з обліком і звітністю: франчайзер не може бути впевнений у
тому, що одержує від франчайзі правдивий звіт про діяльність;
складність проведення контролю: погана репутація одного франчайзі здатна заплямувати репутацію всієї мережі, кинути тінь на торгову марку.
Вітчизняним підприємцям франчайзинг відомий завдяки таким компані-ям, як "Макдональдс", "Домінос Ніцца", "Холідей Інн", які мають міжнарод-ні франчайзингові мережі. Так, американська корпорація "швидкої їжі" "Макдональдс" вже сьогодні охоплює більш як 21 тис. ресторанів у 101 країні світу, обслуговуючи щоденно