Вступ

Сучасний розвиток енергетики характеризується вводом в дію нових потужностей на атомних електростанціях, обладнаних складною автоматикою і телемеханікою. Поряд з діючими атомними електростанціями значне місце в єдиній енергосистемі України посідають теплові електричні станції. Надійна експлуатація Тес неможлива без своєчасного проведення капітальних, поточних і аварійних ремонтів. Складність, велика точність, високий рівень техніки ремонту, спеціалізація ремонтного персоналу вимагають створення мережі централізованого ремонту. Необхідність виконання під час ремонту великих обсягів робіт в обмежені терміни потребує високої концентрації ремонтного персоналу. В цих умовах вимагається висока і точна організація всього ремонтного процесу, а особливо оперативного управління ремонтними роботами.

Ремонтне обслуговування, як саме по собі складне і одне з найбільш трудомістких виробництв в енергетиці не може успішно розвиватись без вирішення цілого комплексу питань:

Підвищення якості і ремонтоздатності обладнання, яке доставляють вітчизняні заводи.

Підвищення рівня проектування теплових електростанцій.

Розробка ефективних методів і пристроїв, які дозволяють визначити стан агрегатів, що знаходяться в роботі і встановити необхідність виводу обладнання в ремонт.

Впровадження і розширення обсягів ремонтних робіт, що проводяться заводським методом і створення для цього необхідного обмінного фонду.

Зниження плинності кадрів.

Для покращення техніко-економічних показників ремонтного обслуговування вирішальна роль відводиться підвищенню продуктивності праці в енергоремонті на базі впровадження передової технології виробництва і прогресивних проектних рішень, наукової організації праці, росту механоозброєності, технічного переоснащення існуючих ремонтних підприємств. Поряд з цими важливими міроприємствами, направленими на підвищення організаційно-технічного рівня та покращення стану ремонтної справи є:

розширення досліджень в питаннях техніко-економічних показників ремонту;

покращення організації і структури ремонтного обслуговування, удосконалення управління;

підвищення рівня спеціалізації;

укріплення матеріально-технічної бази енергоремонтів шляхом прискореного будівництва заводів по виготовленню запасних частин і виробничих баз для організації заводського ремонту енергообладнання.

В цих умовах особливе значення систематична робота з персоналом, яка повинна бути однією з основних задач керівників підприємств. При цьому велике значення надається підвищенню теоретичних знань і відповідної технічної підготовки керівників всіх виробничих підрозділів енергетичної галузі, підвищення професійної майстерності майстрів, виконробів, слюсарів-ремонтників.

Метою даного курсового проекту є теоретичне обґрунтування організації ремонтного обслуговування на Калузькій теплоелектроцентралі, аналіз ефективності функціонування ремонтного господарства та витрат часу і коштів на ремонтне обслуговування. Оцінка відповідності організації ремонтного обслуговування особливостям виробництва на підприємстві, впровадження заходів по удосконаленню профілактики та ремонту обладнання, скороченню тривалості простоїв обладнання в ремонті, удосконаленню організації ремонтного обслуговування на підприємстві.

Загальна характеристика Калузької ТЕЦ:

1.1. Особливості виробничої діяльності та організаційна структура підприємства.

Калузька ТЕЦ-теплова електрична станція високого тиску, яка введена в експлуатацію в 1967 році для забезпечення тепловою та електричною енергією цехів і виробництв ВАТ “Оріана” та комунальних споживачів міста. ТЕЦ розташована в центрі промвузла відкритого акціонерного товариства “Оріана”, що знаходиться в північно-західній частині Івано-Франківської області України, в 4км. від обасного центру. Товарна продукція КаТЕЦ (теплова та електрична енергії) займає 30% в складі товарної продукції ВАТ “Оріана”, а продукція ВАТ “Оріана” становить 40% в області.

Калузька ТЕЦ запроектована і побудована на потужність 200МВт. В даний час середньорічна електрична потужність складає 80МВт, теплова – 1040Гкал-г і забезпечується:

турбінами типу 2Пт – 50 – 130/13;

турбінами типу 2 Р – 50 – 130/13

енергетичними котлами типу 4ТП-87;

водогрійними котлами типу 2ПТВМ-180.

Проектним паливом для котлів передбачалось вугілля Донецького басейну марки Т. В 1969-1970рр. котли були реконструйовані на спалювання вугілля Львівсько-Волинського басейну. Крім цього котли можуть працювати на природному газі та мазуті. Ємність складу для зберігання вугілля – 210тис.тон, мазуту – 16тис.тон.

Видача електроенергії споживачам проводиться через три силові трансформатори потужністю 80МВт кожен і загальною потужністю 240 МВт, а споживання електроенергії на власні потреби через систему трансформаторів 6/0,4 КВ загальною потужністю 16,64МВт.

Система технічного водопостачання – зворотня, з градирнею із зрошувачем площею