Можлива втрата герметичності фонтанною арматурою приводить до необхідності її попереднього опресування. Під час освоєння свердловин існує небезпека прориву пластової води і газу з газової „шапки".

Приблизно 75% випадків ураження людей струмом супроводжується виникненням місцевих електротравм.

За видами травм ці випадки розподіляються наступним чином,

- електричні опіки - 40;

- електричні знаки – 7;

- металізація шкіри - 3;

- механічні пошкодження - 0,5;

-електрофтальмія - 1,5

Аналіз нещасних випадків в промисловості, котрі супроводжуються тимчасовою втратою працездатності потерпілими свідчить про те, що кількість травм, викликаних дією електрики, порівняно невелика і складає 0,5-1% від загальної кількості нещасних випадків, що трапляються в промисловості. Проте слід зауважити, що з загальної кількості нещасних випадків зі смертельним наслідком на виробництві 20-40% трапляється внаслідок ураження електрострумом, що більше, ніж внаслідок дії інших причин, причому близько 80% смертельних уражень електричним струмом відбувається в електроустановках напругою до 1000 В. Ця обставина зумовлена значною поширеністю таких електроустановок і тим, що їх обслуговують практично всі особи, що працюють в промисловості, а електроустановки напругою понад 1000 В обслуговуються мало чисельним колом висококваліфікованого персоналу.

Проходячи через тіло людини, електричний струм справляє термічну, електричну та механічну (динамічну) дію фізико-хімічні процеси притаманні живій та неживій матерії.. Одночасно електричний струм здійснює і біологічну дію, що є специфічним процесом, властивим лише живій тканині.

Термічна, дія струму проявляється через опіки окремих ділянок тіла, нагрівання до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, як знаходяться на шляху струму, що викликає в них суттєві функціональні розлади.

Електролітична дія, струму характеризується розкладом органічної рідини, в тому числі і крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізико-хімічного складу.

Механічна (динамічна) дія - це розшарування, та інші подібні ушкодження тканин організму, в тому числі м'язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневих тканини внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пари від перегрітої струмом тканинної рідини та крові.

Біологічна дія струму проявляється через подразнення та збудження живих тканин організму, а також через порушення внутрішніх біологічних процесів, що відбуваються в організмі і котрі тісно пов'язані з його життєвими функціями.

Згідно зі статистичними даними орієнтовний розподіл нещасних випадків внаслідок дії електричного струму в промисловості за вказаними видами травм має наступний вигляд:

- місцеві електротравми - 20%;

- електричні удари -25%;

- змішані травми (одночасно місцеві електричні травми та електричні удари) - 55%.

Місцева електротравма - яскраво виявлене порушення щільності тканин тіла, в тому числі кісток, викликане впливом електричного струму або електричної дуги. Найчастіше ~ це поверхневі ушкодження, тобто ушкодження шкіри, а інколи й інших м'яких тканин, зв'язок та кісток.

3.3 Забезпечення нормальних умов праці та безпеки технологічних процесів.

При розкритті колекторів, насичених нафтою і газом, на буровій необхідно мати два кульових крана. Один встановлюється між робочою трубою і її запобіжним перевідником, другий е запасним. При розкритті газових пластів з аномально високим тиском, сірководневміщуючих пластів на буровій повинно бути три крани. Один кульовий кран встановлюється між робочою трубою і вертлюгом, другий між робочою трубою і її запобіжним перевідником, третій є запасним. Усі кульові крани повинні знаходитися у відкритому стані. Крім кульових кранів, на буровій необхідно мати два зворотних клапани з пристроєм для встановлення їх у відкритому положенні, один із яких є робочим, а другий - резервним.

Превентори разом із хрестовинами і корінними засувками до встановлення на устя свердловини опресовуються водою на робочий тиск, зазначений у паспорті. При кущовому способі буріння терміни опресування ПВУ на робочий тиск визначаються з узгодженням з територіальними органами Держнаглядохоронпраці. Після ремонту пов'язаного зі зварюванням і токарною обробкою корпуса, превентори опресовуються на пробний тиск. Превентор із зрізаючими плашками повинен бути опресований на стенді на робочий тиск при закритих плашках, а працездатність превентора перевірена шляхом відкриття, закриття плашок. Результати опресування оформляються актом. Після монтажу превенторної установки чи спуску чергової обсадної колони, в тому числі потайної до розбурювання цементної склянки превенторна установка до кінцевих засувок маніфольдів високого тиску повинна бути опресована водою, азотом чи повітрям на тиск опресування обсадної колони. Викидні лінії після кінцевих засувок опресовуються водою на тиск:

- 50 кгс/см2 (5МПа) - для противикидного устаткування, розрахованого натиск до 210 кгс/см2 (21 МПа);

- 100 кгс/см2 (10 МПа) - для противикидного устаткування, розрахованого на тиск вище 210 кгс/см2 (21МПа). Результати опресування оформлюються актом.

Після монтажу і опресування превенторної установки сумісно з обсадною колоною, опресування цементного кільця за обсадною колоною подальше буріння свердловини може бути продовжене після одержання спеціального дозволу технічного керівника підприємства, що видається відповідно до порядку, погодженого з територіальними органами Держнаглядохоронпраці. Плашкові превентори повинні періодично перевірятися на закриття і відкриття. Періодичність перевірки встановлюється буровим підприємством. При заміні деталей превентора чи одного з вузлів превенторної зборки, що вийшли з ладу, зміні плашок на усті превенторну установку піддають додатковому опресуванню на величину тиску випробування колони. Результати опресування оформляються актом.

Плашки превенторів, встановлених на устя свердловини, повинні відповідати діаметру бурильних Іруб, що використовуються. Глухі плашки встановлюють у нижньому превенторі, якщо в зборці відсутній превентор зі зрізуючими плашками. Методи захисту від потенційно-небезпечних факторів приведені в таблиці 3.3

Таблиця 3.3 - Методи захисту від потенційних небезгек.

Потенційно-небезпечний фактор |

Методи захисту

Небезпека нафтогазопроявів |

Захисні кульові крани Захисні зворотні клапани

Вихід з ладу превентора |

Опресування превентора та обв'язки