Капітал – це економічна категорія, яка відома давно, але отримала новий зміст в умовах ринкових відносин. Як головна економічна база створення і розвитку підприємства, капітал у процесі свого функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу.

Капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які інвестуються у формування його активів [18;с. 45].

Капітал підприємства є основним фактором виробництва. В класичній економічній теорії виділяють три основних фактори виробництва, які забезпечують господарську діяльність підприємств:

капітал;

земля та інші природні ресурси;

трудові ресурси.

У системі даних факторів виробництва капіталу відводиться пріоритетна роль, оскільки він об’єднує всі фактори в єдиний виробничий комплекс. Капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, які забезпечують дохід. У даній своїй якості капітал може виступати ізольовано від виробничого фактора – у формі позикового капіталу. Який забезпечує формування доході підприємства не у виробничій (операційній), а у фінансовій (інвестиційній) сфері його діяльності.

Капітал є головним джерелом формування добробуту його власників. Капітал забезпечує необхідний рівень добробуту його власників як у поточному, так і в перспективному періодах. Частина капіталу, яка спрямована на задоволення поточних чи перспективних потреб його власників, перестає виконувати функцію капіталу. Капітал, який накопичується, повинен задовольнити потреби його власників у перспективному періоді, тобто формує рівень майбутнього їх добробуту.

Капітал підприємства є головним виміром його ринкової вартості. У даній якості, перш за все, виступає власний капітал підприємства, який визначає обсяг його чистих активів. Разом з тим, обсяг власного капіталу, який використовує підприємство, одночасно характеризує і потенціал залучення ним позикових фінансових засобів, які забезпечують отримання додаткового прибутку. У сукупності з іншими, менш значимими факторами, формується база оцінки ринкової вартості підприємства.

Динаміка капіталу підприємства є важливим барометром рівня ефективності його господарської діяльності. Здатність власного капіталу до зростання високими темпами характеризує високий рівень формування і ефективний розподіл прибутку підприємства, його спроможність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. І навпаки, зниження обсягу власного капіталу є, як правило, наслідком неефективної, збиткової діяльності підприємства [19;с. 115].

Велику роль відіграє капітал в економічному розвитку підприємства і в забезпеченні інтересів держави, власників і персоналу виступає головним об’єктом фінансового управління підприємством.

Поняття „капітал” є однією з найскладніших категорій фінансової науки. У вітчизняній та зарубіжній літературі можна зустріти багато підходів до визначення сутності капіталу. Серед численних дефініцій капіталу можна виокремити :

- макроекономічний підхід ( з народногосподарського погляду);

- мікроекономічний підхід ( з погляду суб’єктів господарювання).

З народногосподарського погляду під капіталом розуміють один із трьох факторів виробництва разом із землею та працею: з капіталом ідентифікуються виробничі засоби, що можуть бути використані для здійснення господарської діяльності. У фінансовій науці досить часто застосовується також монетарний підхід, згідно з яким капітал прирівнюється до грошових ресурсів, що спрямовуються на фінансування інвестицій, тобто під капіталом розуміють грошові кошти. Проте капіталом вважаються лише ті грошові кошти, які використовуються для забезпечення зростання наявної вартості. Гроші стають капіталом переважно за умови їх нагромадження, зберігання та продажу на грошовому ринку, оскільки це дає їх власнику додатковий дохід у вигляді відсотка [17;с. 30-31].

За трактування капіталу як категорії фінансів підприємств у науково – практичній літературі, як правило, розрізняють дві його форми:

конкретний капітал;

абстрактний капітал.

Конкретний капітал. Для здійснення господарської діяльності підприємству необхідні засоби праці ( устаткування, будівлі, споруди тощо); предмети праці ( сировина, матеріали) та праця. Окрім матеріальних, воно може мати у своєму розпорядженні нематеріальні ресурси ( патенти, права, ноу-хау). Вартість майнових об’єктів, які відображені в активі балансу підприємства, називають конкретним капіталом. В активах заморожуються грошові кошти, інвестовані у підприємство. Ці кошти можуть бути вкладені в необоротні активи( основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість тощо) та оборотні активи ( запаси, поточна дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції тощо).

Абстрактний капітал. Заслуговує уваги концепція капіталу, обґрунтована патріархом німецької економічної науки проф . Е.Шмаленбахом. За цією версією, під капіталом слід розуміти абстрактну вартість, яка відображається в балансі підприємства. При цьому під абстрактним капіталом розуміють сукупність всіх позицій пасиву балансу [22;с. 55-60].

Серед вітчизняних економістів найвдаліше обґрунтування капіталу підприємства дано В.В.Сопком. Він вважає, що капітал – це власність відповідної фізичної чи юридичної особи на активи: майно і об’єкти( ресурси), які є на підприємстві. Пасивна сторона балансу містить інформацію про те, яку частину капіталу надано в розпорядження підприємства його власниками ( власний капітал) і яку – кредиторами( позиковий капітал) [52;с. 105].

У практичній діяльності суб’єктів господарювання під капіталом підприємства розуміють його пасиви, тобто капітал трактується саме як абстрактна вартість. Отже, капітал підприємства – це засвідчені в пасивній стороні балансу вимоги на майно, яке відображене в активах; він показує джерела фінансування придбання активів підприємства.

Можна повністю погодитися з висновками Сопка про те, що вживання терміна „ капітал” щодо „ активів” неправильне, бо якщо термін „капітал” означає право власності, то цей самий термін не може означати речовий елемент, наприклад „ оборотний капітал” чи „ основний капітал”.

Величина активів підприємства та його капітал є двома показниками, які характеризують один і той же об’єкт: сукупність усіх вартостей, що використовуються у виробничому процесі для досягнення поставлених цілей.